01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 05-5-7/10742
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача 1 - не з'явився,
від відповідача 2 - ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.10.2011 року,
ОСОБА_2, довіреність б/н від 17.10.2011 року,
від відповідача 3 - ОСОБА_3, довіреність №18-10/11-1 від 18.10.2011 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»,
на ухвалу господарського суду м. Києва від 12 вересня 2011 року,
у справі № 05-5-7/10742 (суддя Якименко М.М.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», місто Київ,
до 1) приватне підприємство «Водолій», місто Київ,
2) державне підприємство «Укрводсервіс», місто Київ,
3) товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій Енергосервіс», м. Київ
про стягнення 163 123 грн. 65 коп. заборгованості та штрафних санкцій,
ТОВ «Євро Лізинг» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ПП «Водолій», ДП «Укрводсервіс» та ТОВ «Водолій Енергосервіс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12 вересня 2011 року по справі № 05-5-7/10742 позовну заяву повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 16 вересня 2011 року за № 1712, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 12 вересня 2011 року по справі № 05-5-7/10742, позовну заяву передати до господарського суду міста Києва для відкриття провадження та розгляду справи по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом вимог ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 18 жовтня 2011 року.
Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзивів на апеляційну скаргу позивачів.
Копія ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року, яка була направлена на адресу ПП «Водолій», повернута відділенням поштового зв'язку.
У п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можуть вважатися доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку через неможливість вручення адресатові відповів, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З огляду на те, що інша адреса ПП «Водолій» в матеріалах справи та апеляційної скарги відсутня, судова колегія вважає обов'язок щодо повідомлення ПП «Водолій» про розгляд справи № 05-5-7/10742 виконаним.
18 жовтня 2011 року, до початку судового засідання, від позивача надійшла телеграма, в якій він просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направлення представника у судове засідання.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів вирішила відхилити його враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.
Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суддя вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.
Таким чином, якщо суд вважає, що є можливість всебічного розгляду справи з винесенням законного і обґрунтованого рішення і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.
Частиною 2 статті 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Колегія суддів виходить з того, що апеляційна скарга позивача має бути розглянута у строк до 18 жовтня 2011 року, що об'єктивно унеможливлює відкладення розгляду справи. Слід наголосити, що скаржнику було відомо про дату, час та місце розгляду справи, а неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Присутні представники відповідачів проти вимог та доводів апеляційної скарги відповідача заперечили та просили залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 12 вересня 2011 року без змін.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права встановила наступне.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 4 березня 2011 року повернуто позовну заяву ТОВ «Євро Лізинг» на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому підставою для повернення позовної заяви місцевий господарський суд вказав, те що «в резолютивній частині заяви не вказано, яка сума підлягає стягненню з кожного відповідача окремо».
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст. ст. 54 - 58 ГПК.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст позовних вимог включає предмет і підстави позову. Якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька позовних вимог, слід викласти зміст кожної позовної вимоги. Якщо позов подано до кількох відповідачів, то в позовній заяві треба вказати зміст позовних вимог до кожного з відповідачів. Але якщо відповідачі солідарно відповідають за зобов'язанням, позовна вимога зазначається як вимога про солідарну відповідальність боржників, тобто єдина вимога до всіх відповідачів.
Згідно з ч. 2 ст. 196 Господарського кодексу України у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За приписами ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожного з відповідачів пред'являється самостійна вимога.
Пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, підставу для повернення позовної заяви коли «у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми».
Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства України та позовну заяву ТОВ «Євро Лізинг» колегія суддів дійшла висновку, що позивачем заявлено одну вимогу до кількох відповідачів (солідарна відповідальність), що не суперечить чинному процесуальному законодавству.
Зважаючи на те, що позивач заявив солідарну вимогу до відповідачів, судова колегія вважає ухвалу господарського суду міста Києва від 12 вересня 2011 року безпідставною та такою, що не відповідає пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» на ухвалу господарського суду міста Києва від 12 вересня 2011 року у справі № 05-5-7/10742 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12 вересня 2011 року по справі № 05-5-7/10742 скасувати.
3. Справу № 05-5-7/10742 направити на розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді