01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2011 № 01-10/1523
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від кредиторів: не з'явились.
Від боржника: не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.09.2011
у справі № 01-10/1523 (Чевгуз О.В.)
за заявою ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4
до Кредитної спілки «Фортеця»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.09.2011 року, що прийнята у справі № 01-10/1523-б за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 (надалі -Ініціюючі кредитори) до Кредитної спілки “Фортеця” (надалі - Боржник) провадження у справі припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та арешт на все майно боржника.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Ініціюючі кредитори звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувану ухвали, а справу передати до місцевого суду для розгляду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд прийшов невірного висновку про відсутність безпірності вимог кредиторів до боржника.
Представники кредиторів та боржника в судове засідання, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції зазначено, що склад вимог кредиторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до кредитної спілки «Фортеця» не підтверджується, докази у справі вказують на наявність вимог у зазначених кредиторів до відокремленого підрозділу № 6 кредитної спілки «Фортеця».
Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з поданої спільної заяви кредиторів вимоги до боржника станом на час подання заяви складають: ОСОБА_1 на суму 145661 грн. 83 коп., ОСОБА_2 на суму 276954 грн. 70 коп., ОСОБА_3 на суму 93858 грн. 51 коп., ОСОБА_4 на суму 64264 грн. 97 коп.
Як йдеться з доданих до заяви копій: рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2009р. у справі №2-404-2009, виконавчих листів у зазначеній справі, постанов органів ДВС та листів переписки з ними, фінансові відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відбувались з відокремленим підрозділом №6 кредитної спілки «Фортеця», м. Умань, вул. Леніна, 20 офіс 18.
Постановою від 09.07.2009р. Придніпровським відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції закінчене виконавче провадження з виконання вказаного вище судового рішення.
Також, доданими до заяви документами підтверджуються вимоги ОСОБА_2 до відокремленого підрозділу №6 кредитної спілки “Фортеця”, а саме копіями рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2009р. у справі №2-1308-2009, виконавчих листів у зазначеній справі та постанов органів ДВС .
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги кредиторів у даній справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до кредитної спілки “Фортеця” не підтверджуються.
Разом з тим, в силу ст.1 Закону боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).
Відповідно до п.5 ст.55 ГК України суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Згідно п.1 ст.58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно з пунктом 4 ст. 64 ГКУ підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Таким чином, наявність вимог кредиторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу №6 кредитної спілки „Фортеця" не може бути перешкодою у справі про банкрутство Боржника-кредитної спілки „Фортеця", оскільки відповідальність за свій відокремлений підрозділ несе саме Боржник - кредитна спілка „Фортеця".
Отже, скаржниками правомірно подано заяву про банкрутство до кредитної спілки „Фортеця" -як до юридичної особи, суб'єкта банкрутства, оскільки борг відокремленого підрозділу №6 кредитної спілки „Фортеця" є боргом підприємства.
Неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права в силу вимог ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали місцевого в даній справі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 «Про судове рішення»зазначається, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Черкаської області від 12.09.2011 у справі № 01-10/1523-б -скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Черкаської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.09.2011 у справі № 01-10/1523-б скасувати.
3. Матеріали справи № 01-10/1523-б повернути Господарському суду Черкаської області .
Головуючий суддя
Судді