01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2011 № 01/5026/650/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів:
при секретарі:
від ініціюючого кредитора : не з'явився,
від боржника - не з'явився,
від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси" - ОСОБА_1- за довіреністю,
від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" - ОСОБА_3 - представник за довіреністю ,
від ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.08.2011
у справі № 01/5026/650/2011 (Чевгуз О.В
за заявою ОСОБА_7
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рена"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 березня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Рена” (вул. Благовісна, 195, м. Черкаси, код ЄДР 22793834), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.
Після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в газеті “Урядовий кур'єр” від 23 квітня 2011 року №75 (4473) минув встановлений строк для подачі до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника.
Розпорядником майна подано суду реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 визнано вимоги кредиторів у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Рена» в слідуючих розмірах:
1. ОСОБА_7 на суму 2501730 грн. 00 коп.,
2. Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Черкаської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль»на суму 4050720 грн. 50 коп.,
3. Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 17189 грн. 00 коп.,
4. Державної податкової інспекції у мсті Черкаси на суму 162081 грн. 27 коп.,
5. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на суму 26234 грн. 97 коп.,
6. ОСОБА_9 на суму 2000000 грн. 00 коп.,
7. ОСОБА_4 на суму 2000000 грн. 00 коп.,
8. ОСОБА_10 на суму 2000000 грн. 00 коп.,
9. Вимоги щодо виплати заробітної плати на суму 22441 грн. 04 коп.
Також, ухвалою встановлено:
Вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»на суму 3050079 грн. 68 коп. підлягають до окремого внесення до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на суму 3050079 грн. 68 коп. та вимоги щодо виплати заробітної плати на суму 12166 грн. 74 коп. підлягають до задоволення у першу чергу.
Вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 17189 грн. 00 коп., вимоги щодо виплати заробітної плати на суму 10274 грн. 30 коп. підлягають ю задоволення у другу чергу.
Вимоги державної податкової інспекції у місті Черкаси на суму 162081 грн. 27 коп. підлягають до задоволення у третю чергу.
Вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на суму 26234 грн. 97 коп., публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» на суму 4050720 грн. 50 коп., ОСОБА_9 на суму 2000000 грн. 00 коп., ОСОБА_4 на суму 2000000 грн. 00 коп., ОСОБА_10 на суму 2000000 грн. 00 коп., ОСОБА_7 на суму 2501730 грн. 00 коп. підлягають до задоволення у четверту чергу.
Встановлено, що штраф та пеня в процедурі банкрутства боржника до складу грошового зобов'язання перед кредиторами не зараховуються.
Не погоджуючись з даною ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2011р. по справі № 01/5026/650/2011 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_9 в розмірі 2 000 000 грн., в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_4 в розмірі 500 000 грн., в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_10 в розмірі 2 000 000 грн. Скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.11 по справі за № 01/5026/650/2011 в частині відмови у включенні штрафу та пені в процедурі банкрутства до грошового зобов'язання перед кредиторами. Визнати кредиторські вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції до ТОВ «Рена» в розмірі 624 367,51 грн. та визнати їх такими що підлягають до задоволення у 6-ту чергу.
Скаржник в апеляційній скарзі вважає, що при винесені ухвали суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 549, 554 та 559 Цивільного кодексу України, ст. ст. 91-94 Господарського процесуального кодексу України та ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, з урахуванням уточнених вимог, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2011р. по справі № 01/5026/650/2011 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_9 в розмірі 2 000 000 грн., в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_4 в розмірі 500 000 грн., в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_10 в розмірі 2 000 000 грн. та змінити пункт 5 абзацу 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 року у справі № 01/5026/650/2011 та замінити суму «26 234 грн. 97 коп.» на суму «3 138 089 грн. 94 грн.».
Скаржник в апеляційній скарзі вважає, що при винесені ухвали суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 559 Цивільного кодексу України, та ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Від представника кредитора ОСОБА_4, ОСОБА_9, ТОВ «Рена» надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні заперечували проти апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси", та просили їх залишити без задоволення, а оскаржу вальну ухвалу - без змін.
Представники боржника та ініціюючого кредитора в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що у справі достатньо матеріалів, суд вважає можливим розглянути справу в наявному складі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічними є положення частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 1 Закону, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вказані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 визнано вимоги кредиторів у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Рена», зокрема:
ОСОБА_9 на суму 2000000 грн. 00 коп.,
ОСОБА_4 на суму 2000000 грн. 00 коп.,
ОСОБА_10 на суму 2000000 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 15 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Судова колегія встановила, що вимоги ОСОБА_9 до ТОВ «Рена» ґрунтуються на договорі поруки, укладеного 01.12.2008 року для забезпечення вимог по договору позики, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 01.12.2008 року на суму 2 000 000 грн.
Відповідно до п. 7 договору позики позичальник зобов'язаний повернути позику до 01 червня 2009 року. Відповідно до п.5.2. договору поруки цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України.
Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений момент пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Умовами договору поруки не визначено строку припинення поруки, отже він є припиненим, якщо протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України), строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами(ст. 252 ЦК України).
Отже, строком виконання основного зобов'язання є 01.06:2009 року. Шестимісячний строк є закінченим після 01.01.2010 року. Вимоги до боржника заявлені тільки в справі про банкрутство ТОВ «Рена» в 2011 року, що є значно пізніше строку визначеного ст. 559 ЦК України.
Також, вимоги ОСОБА_4 до ТОВ «Рена» грунтуються на договорі поруки що укладений 05.10.2008 року для забезпечення вимог по договору позики, укладеного між ним та ОСОБА_11 05.10.2008 року на суму 280 000 грн. Відповідно до п. 2 договору позики позичальник зобов'язаний повернути позику до 01.07.2009 року. Також вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані договором поруки від 01.11.2008 року, що забезпечує вимоги по договору позики на суму 220 000 грн., щодо повернення коштів до 01.07.2009 року, що укладений між ним та ОСОБА_11
Відповідно до п.5.2. договорів поруки договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України. Умовами договору поруки не визначено строку припинення поруки, отже він є припиненим, якщо протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя. Вимоги до боржника за договорам поруки заявлені тільки в справі про банкрутство ТОВ «Рена» в 2011 році, що є значно пізніше строку визначеного ст. 559 ЦК України.
Ідентичні вимоги заявлені ОСОБА_10. За договором поруки від 01.07.2008 року ТОВ «Рена» поручилася за виконання зобов'язань по договору позики від 01.07.2008 року укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в сумі 2 000 000 грн. Позика повинна бути повернута до 31.12.2008 року, однак, вимоги до боржника до договорам поруки заявлені тільки в справі про банкрутство ТОВ «Рена» в травні 2011 року, що є значно пізніше строку визначеного ст. 559 ЦК України.
Отже, враховуючи вищезазначене, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зроблено невірні висновки, що в даному випадку кредитори пред'явили вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому порука не була припинена. Таким чином, на підставі вищенаведеного, у визнанні вимог ОСОБА_9 на суму 2 000 000,00грн., ОСОБА_4 на суму 2 000 000,00 грн. та ОСОБА_10 на суму 2 000 000,00 грн. необхідно відмовити.
Крім того,судом першої інстанції було неправомірно відмовлено "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредиторських вимог до боржника в розмірі 624 367,51 грн. з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, вказана сума коштів складається з нарахованої Банком пені за невиконання позичальником (ОСОБА_11) умов кредитних договорів № 010/02-2/421/01-06 від 27.07.06 та № 0010/02-2/421/04-08 від 02.09.08.
Так, зокрема у відповідності до п. 7.1. договору № 010/02-2/421 /01 -06 від 27.07.06 у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, кредитор має право стягувати неустойку, що передбачена ст 6.5 Договору.
Пунктом 6.5.1. встановлено, що за порушення термінів повернення кредиту і відсотків за кредит Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору додатково до встановленої процентної ставки по кредиту, пеню в розмірі 01% за кожний день прострочення від суми платежу по відсотках та 0,1% за кожний день прострочення від суми платежу основного боргу.
У відповідності до п. 2.3.2 договору № 0010/02-2/421/04-08 позичальник зобов'язаний у випадку порушення умов договору сплачувати Банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені кредитним договором.
Так, згідно п. 4.1.1. Договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
27.07.06 року між заявником та ТОВ "Рена" було укладено Договір поруки № 010/02-2/421 -06п 1, яким Боржник взяв на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_11, що виникають з умов генеральної кредитної угоди № 010/02-2/421-06 від 27.07.06.
Згідно п. 2.1. договору поруки сторони договору визначили, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її межах, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором нарівні з Позичальником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, пені.
Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі. що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку. відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином Банк правомірно нарахував боржнику пеню в розмірі 624 367,51 грн. та арбітражний керуючий визнав вимоги Банку в повному розмірі.
Також, ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 визнано вимоги ПАТ Промінвестбанку в сумі 26234,97 грн., як такі, що задовольняються в четверту чергу, та 3 050 079,68 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника в першу чергу. Вимоги в сумі 61775,29 грн. (штрафні санкції) судом не визнані, до складу грошових зобов'язань не зараховані.
Разом з тим, судова колегія вважає, що не включення пені до визнаних вимог, та невказання черговості задоволення вимог скаржника по пені є порушенням ст.15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, визнані судом вимоги повинні включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Крім того, необхідно зазначити, що вимоги ПАТ Промінвестбанку забезпечені іпотекою -комплексом будівель: нежитлова будівля з підвалом під літерою «А-2»,пд» загальною площею 1573,8 кв.м., комора під літ «Е», толочна під літ. «Б-1», площею 34,4 кв.м., павільони під літ. «В-Г», огорожа №1, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, буд.195. та заставою -автовишка АП-17 на базі автомобіля ЗІЛ 131, 1988 р.в., реєстр № 4101РКА. Відповідно до ч.І ст. 7 Закону України «Про іпотеку», п. 5.2.3. Іпотечного договору № 02-. 266/06 від 09.11.2006 року за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави, а п.5.8. договору застави майна № 02-278/06 від 20.11.2006 року передбачено, що за рахунок заставного майна заставодержатель задовольняє несплачені суми неустойки, передбаченої кредитним договором.
Отже, вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційним промислово-інвестиційним банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси», повинні бути визнані судом в сумі 3 138 089 грн. 94 грн. та включені в першу чергу задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 p. N 11 «Про судове рішення»зазначається, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси" підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 у справі № 01/5026/650/2011-зміні частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 у справі № 01/5026/650/2011-змінити частково, а саме: в частині визнання вимог ОСОБА_9 на суму 2 000 000 грн., ОСОБА_4 на суму 2 000 000 грн., ОСОБА_10 на суму 2 000 000 грн. та прийняти в цій частині рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_9 на суму 2 000 000 грн., ОСОБА_4 на суму 2 000 000 грн., ОСОБА_10 на суму 2 000 000 грн.
Змінити пункт 5 абзацу 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.08.2011 року у справі № 01/5026/650/2011 та встановити, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційним промислово-інвестиційним банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Черкаси» на суму 3 138 089 грн. 94 грн. підлягають до задоволення в першу чергу.
Скасувати ухвалу в частині відмови у включенні штрафу та пені в процедурі банкротства до грошового зобов'язання перед кредиторами та визнати Вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції в розмірі 624 367,51 грн. та визнати їх такими, що підлягають до задоволення у шосту чергу.
3. Матеріали справи № 01/5026/650/2011 повернути Господарському суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді