01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 13/1467
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів:
при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,
від прокуратури, позивача та третьої особи -не з'явились,
від відповідача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.08.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора
Корсунь-Шевченківського району Черкаської області
на рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року
у справі №13/1467 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом прокурора Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави
в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах -Державного комітету лісового господарства України
в особі Державного підприємства «Лисянське лісове господарство»,
смт. Лисянка Черкаської області,
до Корсунь-Шевченківського оздоровчого центру «Рось»,
с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область,
за участю третьої особи Стеблівської селищної ради,
смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область,
про розірвання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами та повернення ділянки, -
встановив:
У липні 2010 року прокурор Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах -Державного комітету лісового господарства України в особі ДП «Лисянське лісове господарство», звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Корсунь-Шевченківського оздоровчого центру «Рось»(далі -відповідач), за участю третьої особи Стеблівської селищної ради, про розірвання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами та повернення ділянки.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467 у задоволенні позову відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для розірвання спірного договору.
Не погодившись із вказаним рішенням, прокурор Корсунь-Шевченківського району звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467 про відмову у задоволенні позову та задовольнити позов прокурора.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається прийняття Головою Черкаської обласної державної адміністрації розпорядження від 21.05.2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації».
У своєму відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить спірне рішення суду залишити без змін.
Позивачі та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року у справі №13/1467 апеляційну скаргу прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.09.2011 року.
20.09.2011 року справу №13/1467 було знято з розгляду та призначено на 18.10.2011 року, про що повідомлено сторін шляхом надсилання відповідних довідок.
В судовому засіданні 18.10.2011 року представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін. Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, прокуратура та позивач про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності її представників.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України встановлено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території віднесено прийняття рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі розпорядження першого заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації №388 від 31.12.2009 року «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок площею 0,8 га Корсунь-Шевченківському оздоровчому центру «Рось»відповідачеві було виділено у платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку площею 0,8 га (інші ліси, що мають важливе значення для захисту природного середовища), що знаходиться в постійному користуванні ДП «Лисянське лісове господарство»в адміністративних межах Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району за межами населених пунктів для використання в рекреаційних цілях терміном на 3 роки. Також, цим розпорядженням було доручено ДП «Лисянське лісове господарство»упродовж місяця укласти договір довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, забезпечити його нотаріальне посвідчення та реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Статтею 16 Лісового кодексу України встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Згідно ст. 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
12.01.2010 року між ДП «Лисянське лісове господарство»(постійний лісокористувач) та Корсунь-Шевченківським оздоровчим центром «Рось»(тимчасовий лісокористувач) було укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами (далі -договір), згідно умов якого постійний лісокористувач виділяє, а тимчасовий лісокористувач приймає в довгострокове тимчасове користування лісами лісову ділянку, яка розташована в адміністративних межах Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за межами населених пунктів для використання лісових ділянок в рекреаційних цілях загальною площею 0,8 га згідно з картосхемою.
Договір укладено на 3 роки ( п. 6 договору).
Відповідно до п. 7 договору плата за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою становить 1714,75 грн. на рік і вноситься тимчасовим лісокористувачем у грошовій формі на рахунок Стеблівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.
Договір посвідчено нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу 12.01.2010 року, зареєстровано в реєстрі за №19 та зареєстровано в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства 13.01.2010 року за №18.
Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 21.05.2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»відмінено розпорядження №388 від 31.12.2010 року, пунктом 2 якого доручено постійному лісокористувачу привести у відповідність з цим розпорядженням відносини, що виникли з тимчасовим лісокористувачем відповідачем.
07.06.2010 року постійний лісокористувач направив тимчасовому лісокористувачеві листа №280/01, яким вимагав він останнього припинити дію договору шляхом розірвання та місячний термін привести ділянку в стан, придатний за до використання відповідно цільового призначення.
В ході перевірки прокуратурою Корсунь-Шевченківського району дотримання вимог земельного та лісового законодавства при користуванні земельними ділянками лісового фонду встановлено, що лісова ділянка продовжує перебувати в користуванні Корсунь-Шевченківського оздоровчого центру «Рось», що і стало підставами для звернення до суду із даним позовом.
Згідно з п. 27 договору дія договору припиняється у таких випадках:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- добровільної відмови від використання лісових ресурсів відповідачем;
- порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
- використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно з п. 28 договору його дія припиняється також шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Матеріали справи не містять доказів про те, що ДП «Лисянське лісове господарство»і Корсунь-Шевченківський оздоровчий центр «Рось»досягли взаємної згоди про розірвання договору від 12.01.2010 року у позасудовому порядку.
Доказів невиконання відповідачем умов договору, порушення ним порядку користування (порушення встановлених законодавством, розпорядженням та договором обмежень) або пошкодження (знищення), позивачем та прокурором не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, розірвання спірного договору у даній справі без взаємної згоди, за вимогою однієї з сторін, можливе лише за одночасної наявності умов, передбачених п. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Проте, доказів одночасного існування передбачених законом умов позивачем та прокурором ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у спірному договорі та положеннях чинного законодавства права розірвання спірного договору з підстав наступної відміни розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі якого його укладено.
Крім того, відміна розпорядження №388 від 31.12.2009 року «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок площею 0,8 га Корсунь-Шевченківському оздоровчому центру «Рось»не є тією обставиною, з якою ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язує можливість розірвання спірного договору за рішенням суду.
Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання, встановленого договором, не допускається і вважається порушенням такого зобов'язання, як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, зокрема Конституції України, Цивільного Кодексу України, Лісового Кодексу України, а також позицію Конституційного Суду України, слід дійти висновку про те, що відміна попереднього рішення про надання у користування лісової ділянки не припиняє прав лісокористувача (відповідача), які виникли на підставі договору.
Колегія суддів також зазначає, що розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 21.05.2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»щодо відміни попереднього розпорядження №388 від 31.12.2010 року не може бути підставою для розірвання спірного договору, оскільки відмінене розпорядження вже було виконано шляхом укладення відповідного договору.
Одночасно, колегія суддів приймає до уваги той факт, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року позовні вимоги Корсунь-Шевченківського оздоровчого центру «Рось»задоволено та скасовано з моменту прийняття розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації №102 від 21.05.2010 року в частині щодо відміни розпорядження №384 від 29.12.2009 року та №388 від 31.12.2009 року щодо виділення у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) Корсунь-Шевченківського оздоровчого центру «Рось»лісової ділянки площею 0,8 га. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року вказане рішення суду залишено без змін.
Отже, посилання прокурора на прийняття Головою Черкаської обласної державної адміністрації розпорядження від 21.05.2010 року №102 «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації»взагалі є безпідставним, оскільки вказане розпорядження визнано недійсним та скасовано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2011 року у справі №13/1467 залишити без змін.
3. Справу №13/14/67 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді