01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2011 № 23/524
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від стягувача: ОСОБА_1 - представник за дов. №Д07/2011/04/22-21 від 22.04.2011р.;
від боржника: ОСОБА_2 - представник за дов. №322 від 30.09.2011р.;
від ДВС: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Акціонерна
компанія «Київводоканал»
на ухвалу господарського суду м. Києва
від 13.09.2011р.
у справі № 23/524 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
стягувач Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
боржник Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про стягнення 7 303 812,38 грн.
У вересні 2010р. Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості у розмірі 7 303 812,38 грн. за договором від 10.01.1991р. №97 на використання електричної енергії.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №23/524.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. у справі №23/524 (суддя - Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь АЕК «Київенерго» 6 539 484,12 грн. основного боргу, 33 371,47 грн. 3% річних, 60 783,79 грн. інфляційних втрат, 23 154,00 грн. державного мита та 214,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. №23/524 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Зубець Л.П.) рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. у справі №23/524 скасовано в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, прийнято у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Одночасно, Київський апеляційний господарський суд здійснив новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, поклавши їх на відповідача. Державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 88,45 грн. покладено також на відповідача.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2011р. №23/524 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Карабань В.Я., судді: Жаботина Г.В., Ковтонюк Л.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі №23/524 залишено без змін.
На виконання судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій у даній справі господарським судом м. Києва 18.04.2011р. видано накази №23/524 (а.с.220,221).
25.08.2011р. до місцевого господарського суду надійшла скарга ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, пов'язані з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2011р. за наказом господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. №23/524, який не відповідав вимогам ст.18 Закону України «про виконавче провадження» щодо змісту виконавчого документу у частині зазначення дати набрання судовим рішенням законної сили та строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Скаржник вказав, що в наказі господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. №23/524 невірно визначено дату набрання законної сили судовим рішенням, на виконання якого його видано, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. набрала законної сили з дня її прийняття, натомість у наказі господарського суду вказано, що вона набрала законної сили 04.04.2011р., тобто в день прийняття постанови касаційною інстанцією.
У зв'язку з невірним зазначенням дати набрання судовим рішенням законної сили, пояснив боржник, був неправомірно збільшений строк пред'явлення наказу до виконання.
З огляду на наведені порушення закону, вказав боржник, державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у відкриті виконавчого провадження на підставі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», однак усупереч зазначеній правовій нормі 08.06.2011р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду, який не відповідає вимогам діючого законодавства України.
У зв'язку з цим, боржник просив визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2011р. за наказом господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. №23/524, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2011р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г., зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. №23/524 та зупинити відкрите виконавче провадження до розгляду господарським судом скарги по суті.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2011р. №23/524 скаргу боржника прийнято до розгляду.
Стягувач - ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енерозбут Київенерго» проти задоволення скарги боржника заперечив, посилаючись на те, що невірне зазначення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у розумінні ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» не є порушенням, яке згідно ст.26 цього ж Закону являється підставою для відмови у відкриті виконавчого провадження.
Крім того, зазначив стягувач, боржник не позбавлений права у встановленому ст.117 ГПК України порядку звернутися до господарського суду із заявою про внесення відповідних виправлень до наказу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2011р. у справі №23/524 (суддя - Кирилюк Т.Ю.) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зазначені у скарзі доводи не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Не погоджуючись із мотивами винесеної ухвали та висновками місцевого господарського суду, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2011р. у справі №23/524 скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення його скарги.
У доводах апеляційного оскарження боржник стверджував про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення за результатами розгляду його скарги, яке підлягає скасуванню.
Зокрема, на думку заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд не взяв до уваги його доводи щодо невірного зазначення дати набрання судовим рішенням, на виконання якого видано наказ, законної сили, і невірно застосував положення ст.ст. 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. №23/524 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 19.10.2011р.
У призначене судове засідання з'явилися представники стягувача та боржника. Представник ДВС процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
З огляду на належне повідомлення Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вирішила, що неявка його представника не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник боржника підтримав доводи апеляційного оскарження, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення його скарги у повному обсязі.
Представник стягувача у судовому засіданні подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржений судовий акт - залишити без змін з підстав, наведених у відзиві.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Положення ст.116 ГПК України кореспондується із приписами ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», де визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких, зокрема, віднесено накази господарських судів (п.1 ч.2 ст.17 Закону).
Вимоги до виконавчого документа визначені у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчий документ має містити, зокрема, дату набрання законної сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документу до виконання (п.п. 5, 6 ч.1 ст.18 Закону).
При цьому, відповідно до приписів ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документу для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення, та становить один рік.
Частиною першою ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
У доводах апеляційного оскарження боржник стверджував, що відмовляючи у задоволенні поданої ним скарги. місцевий господарський суд неправомірно залишив поза увагою ту обставину, що виданий 18.04.2011р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі №23/524 наказ не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому згідно п.6 ч.1 ст.26 цього Закону державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» невідповідність виконавчого документа вимогам ст.18 цього Закону є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Дійсно, у наказі господарського суду м. Києва від 18.04.2011р. №23/524 невірно зазначено дату набрання судовим рішенням законної сили.
Так, за змістом преамбули наказу вбачається, що його видано на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. та постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2011р., яка набрала законної сили 04.04.2011р.
За ч.3 ст.105 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Отже, судова колегія приходить до висновку, що при видачі наказу місцевим господарським судом дійсно допущено помилку у зазначенні дати набрання судовим рішенням законної сили, а саме, замість 14.02.2011р. зазначено 04.04.2011р. Відповідно, господарським судом невірно зазначено строк пред'явлення наказу до виконання і замість 15.02.2012р. вказано 05.04.2012р.
Однак, допущена помилка у тексті наказу не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у розумінні ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», адже ця помилка може бути виправлена господарським судом, який видав наказ, у порядку ст.117 ГПК України, без зміни суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.
Так, відповідно до ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
З наведеного вбачається, що помилки, допущені при оформленні та видачі наказу місцевим господарським судом і на які звертає увагу боржник, не мають правового наслідку у вигляді відмови у порушенні виконавчого провадження органом ДВС.
Процесуальне значення строку пред'явлення наказу до виконання полягає у законодавчо встановленому часі, протягом якого стягувачем має бути вчинена певна процесуальна дія.
Стягувач пред'явив до виконання наказ у межах визначеного законом процесуального строку. У зв'язку з цим доводи скаржника про те, що допущена господарським судом помилка у даті видачі наказу призводить до штучного продовження строку для пред'явлення наказу до виконання є непроможними і не впливають на права та обов'язки стягувача та боржника у виконавчому провадженні.
При цьому, боржник не позбавлений права у порядку ст.117 ГПК України звернутися до господарського суду м. Києва із заявою про виправлення помилок, допущених у наказі від 18.04.2011р. №23/524.
На підставі вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду від 13.09.2011р. у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2011р. у справі №23/524 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2011р. у справі №23/524 - без змін.
2. Матеріали справи №23/524 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя
Судді