Справа №2-а-847/2009 року
06 жовтня 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Ковальчук Л.М.
при секретарі Гуменній Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
У липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі - Управління ПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області) про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він є особою, на яку поширюється дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-IV, тому він має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Зважаючи на це, позивач звернувся до Управління ПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про нарахування та виплату йому зазначеної соціальної допомоги за 2006-2008 роки, проте йому було відмовлено у задоволенні заяви. Зазначену відмову позивач вважає неправомірною, оскільки згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, зупинення ст.6 Закону нормами Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-IV, Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI є грубим порушення Конституції України, що стверджується висновками Конституційного Суду України, викладеними у його рішенні №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року.
Позивач просив суд визнати відмову Управління ПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки у сумі 4471, 20 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи це тим, що позивач обрав собі виплату підвищення надбавки як інваліду війни другої групи згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, тому підстави для сплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни відсутні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, він перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області.
У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-IV дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч.2 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-IV передбачено, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до абз. 4 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ дія цього Закону поширюється на ОСОБА_1
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому підвищення до пенсії згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХП, тобто він сам обрав нарахування та виплату йому підвищення до пенсії саме згідно цього Закону, а не Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-1.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-1V, ст.ст. 10, 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII та, керуючись ст.ст. 4, 8, 9-12, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.