01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.10.2011 № 21/075-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. б/н від 09.08.2011;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. № 35-30-53 від 18.07.2011;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2011
у справі № 21/075-11 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг"
до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
про заборону вчинення перешкод у користуванні майном
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 № 01-23/3/1 змінено склад колегії суддів.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 28.09.2011 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2011.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.08.2011 у справі № 21/075-11 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що в порушення вимог Закону позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення відповідачем позивачу перешкод щодо реалізації ним, як власником, повноважень розпорядження або/та користування належними йому реєстраційними стійками № 1-16; ані доказів, що підтверджують факт вивезення позивачем реєстраційних стійок № 1-16, ані доказів, що підтверджують факт перешкоджання відповідачем у здійсненні позивачем вивезення свого майна суду не надано; уклавши 11.09.2009 додаткову угоду № 3 до договору оренди, сторони дійшли згоди щодо внесення змін до договору шляхом переміщення на території аеропорту орендованих за договором приміщень на період реконструкції, відсутність печатки на правочині не впливає на його укладеність, як і не спричиняє його недійсність у розумінні ст. 215 ЦК України; зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном в порядку ст. 391 ЦК України не призводить до поновлення порушеного права позивача, у зв'язку з перебуванням майна останнього у відповідача, зазначене право підлягає захисту виключно шляхом звернення до суду з віндикаційним позовом.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2011 у справі № 21/075-11 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Скаржник посилається на те, що у позовній заяві вимагає усунути перешкоди в користуванні орендованої частини приміщення, які орендуються і за додатковою угодою № 3; факт перешкоджання в користуванні орендованими нерухомим майном відбувся з 01.07.2010, тобто після укладання додаткової угоди № 3, отже додаткова угода № 3 не врегулювала питання щодо користування майном, доступ до якого було обмежено відповідачем.
Як вказує скаржник, суд, прийнявши до уваги лист позивача від 29.10.2010 № 01-22-4988, з незрозумілих причин визнав неналежними доказами листи № 01-22-818 від 25.02.2010, № 01-22952 від 03.03.2010, № 01-22-1402 від 07.04.2010, № 01-22-2810 від 24.06.2010, на які посилається позивач.
Посилаючись на ч.2 ст. 35 ГПК України, скаржник зазначає про те, що обставина неправомірного демонтажу відповідачем 16 реєстраційних стійок також була встановлена при розгляді в Господарському суді Київської області справи № 16/059-11.
У відзиві на апеляційну скаргу та у доповнення до відзиву відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що дії відповідача щодо реконструкції терміналу "В", в тому числі частини приміщення, що передано в оренду позивачу на підставі договору, закріплені розпорядчими документами Кабінету Міністрів України та уповноваженого органу управління майном відповідача; посилаючись на положення ч.2 ст. 776 ЦК України, ч.2 ст. 18-1 Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХП "Про оренду державного та комунального майна", відповідач вказує про право на проведення капітального ремонту майна, переданого в оренду, а капітальний ремонт є складовою частиною реконструкції, оскільки під час проведення загальної реконструкції об'єкту окремі його частини потребують лише капітального ремонту; умови користування 16-ма стійками реєстрації, що належать позивачу на праві власності, не є предметом договору оренди № 02-24-3-388; факт демонтажу стійок реєстрації не підтверджує факту обмеження їх користування, адже поняття: "Демонтаж речі" та "Користування річчю" не є тотожними, виходячи із їх змісту.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу з доповненням, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив заборонити відповідачу чинити позивачу будь-які перешкоди в користуванні належним йому майном: 16-ма реєстраційними стійками № 1-16 та частиною приміщення для розміщення стійок реєстрації пасажирів площею 44,00 кв.м, частиною приміщення для розміщення стійок реєстрації пасажирів площею 5,00 кв.м, що орендуються на підставі договору оренди нерухомого майна № 02-24-3-388 від 14.11.2003 та стягнути судові витрати, керуючись ст.ст. 16, 386, 391, 395, 396 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.11.2003 укладено договір № 02-24-3-388 оренди нерухомого майна, згідно з п.1.1 якого Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль", за договором орендодавець, передає, а позивач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування виробничі приміщення в терміналі "Б", що знаходяться на балансі Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" загальною площею 186,65 кв.м, вказані в додатку 1 та розміщені згідно з прикладеною схемою № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно із записом 6 Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.10.2006 орендодавцем змінено найменування на Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", про що свідчить довідка, надана до матеріалів справи.
Відповідно до п.1.3 договору № 02-24-3-388 приміщення надається в оренду виключно для надання орендарем послуг щодо обслуговування пасажирів, розміщення стійок реєстрації, офісних приміщень.
Згідно з п.11.1 договору № 02-24-3-388 цей договір укладено строком на 10 років.
Додатковою угодою № 1 від 10.12.2004 до договору № 02-24-3-388 сторони погодили умови про передання в оренду додаткових приміщень в терміналі "Б", площею 115,8 кв.м, що знаходяться на балансі відповідача.
Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 додаткові приміщення передаються у строкове платне користування виключно для надання орендарем послуг щодо обслуговування пасажирів і розміщення офісів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 № 496-р делеговано Мінтрансу право на затвердження ескізного проекту реконструкції терміналу "В" Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль".
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.02.2007 № 81 затверджено поданий ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" ескізний проект реконструкції терміналу "В" Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Бориспіль", зона вильоту та прильоту пасажирів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357 затверджено Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, якою, зокрема, встановлено показники забезпечення розвитку Міжнародного аеропорту "Бориспіль", у тому числі: розроблення проекту та проведення реконструкції терміналу "В" (друга черга).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 254-р затверджено поданий Міністерством інфраструктури проект "Реконструкція термінала "В", зони вильоту та прильоту пасажирів державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", розроблений Українським державним проектно-технологічним науково-дослідним інститутом цивільної авіації "Украеропроект" та рекомендований до затвердження державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з нижченаведеними основними техніко-економічними показниками.
11.09.2009 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 від 11.09.2009 до договору № 02-24-3-388, згідно з п.1 якої у зв'язку з тим, що приміщення орендаря в міжнародному терміналі "В" підпадають під реконструкцію та демонтаж, сторони дійшли згоди щодо здійснення переміщень на період реконструкції в рамках діючого договору оренди № 02-24-3-388 у порядку, вказаному у цьому пункті.
У зв'язку з проведенням реконструкції міжнародного терміналу "В" з метою створення належних умов для обслуговування пасажирів аеропорту та підготовки до проведення в Україні Євро-2012, відповідач звертався до позивача з листами: від 25.02.2010 № 01-22-818 з проханням в найкоротший термін організувати вивезення стійок реєстрації з терміналу "Б", оскільки відповідно до плану проведення реконструкції зали реєстрації терміналу "В", стійки реєстрації №№ 1-16 підлягають демонтажу, а на даний час 8 стійок реєстрації демонтовані та заважають проведенню будівельно-монтажних робіт; від 03.03.2010 № 01-22-952 про те, що оскільки стійки реєстрації відповідача №№ 8-16 підлягають під демонтаж, площа, на якій розміщуються дані стійки, повинна бути повернута аеропорту за актом передачі-приймання орендованого майна; від 07.04.2010 № 01-22-1402 з проханням прийняти обладнання на відповідальне зберігання або передати в аеропорт та підписати акти передачі, тому що, оскільки стійки реєстрації позивача №№ 8-16 були демонтовані, то і обладнання, яке розміщується на даних стійках було демонтовано для зберігання; від 24.06.2010 № 01-22-2810 з проханням терміново звільнити площу аеропорту, на якій розміщені стійки реєстрації №№ 8-16 позивача і яка потрібна аеропорту для проведення реконструкції та надати можливість продовжувати реконструкцію терміналу; від 29.10.2010 № 01-22-4988 про початок з 01.11.2010 чергового етапу реконструкції терміналу "В" та, зважаючи на знаходження у зоні реконструкції стійок реєстрації з № 1-11, виведення останніх з експлуатації, починаючи з 01.11.2010, та повідомлено, що для безперебійного процесу обслуговування пасажирів на період реконструкції, надається можливість та право використання інших стійок реєстрації, а після завершення реконструкції терміналу "В" всі 16 стійок реєстрації позивача будуть повернуті та задіяні в роботу без обмежень.
Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідач звертався до позивача з пропозиціями переукласти договір оренди на нові приміщення, у листі від 16.06.2010 № 01-22-2573, у зв'язку з тим, що зони приміщень, на оренду яких укладено договір № 02-24-3-388, постійно підпадали під реконструкцію з метою збільшення пропускної здатності міжнародного терміналу та покращення умов обслуговування пасажирів.
Докази укладення сторонами іншого договору оренди після пропозиції відповідача від 16.06.2010, відсутні.
В ч.1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, відповідачем правомірно здійснюються заходи по реконструкції аеропорту з метою виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Як стверджує позивач, внаслідок проведення реконструкції, йому чиняться перешкоди в користуванні 16-ма реєстраційними стійками та частинами приміщення для розміщення стійок реєстрації пасажирів площею 44,00 кв.м та 5,00 кв.м.
Як вже зазначалось, відповідачем вживались заходи, спрямовані на вишукування можливості здійснення позивачем діяльності, передбаченої у договорі № 02-24-3-388, як цільове використання приміщення, а саме: сторонами було укладено додаткову угоду № 3 від 11.09.2009 до договору № 02-24-3-388, а також відповідачем листом від 16.06.2010 № 01-22-2573 надсилалась позивачу пропозиція про переукладання договору оренди.
Як стверджує скаржник, укладення додаткової угоди № 3 від 11.09.2009 виявилось недостатнім, а щодо переукладення договору оренди сторони згоди не дійшли. Докази наявності судового рішення у спорі про зміну договору оренди відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів; кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 22 ГК України встановлено, що держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Заходи щодо реконструкції аеропорту здійснюються на виконання постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання як позивачем так і відповідачем. Однак, позивачем не враховано факту здійснення реконструкції аеропорту, хоча використання конкретного приміщення аеропорту залежить від стану проведення на цій площі заходів по реконструкції.
Як вже зазначалось, позивачем вживались заходи щодо забезпечення можливості виконання відповідачем прав орендаря, зважаючи на проведення реконструкції приміщень аеропорту, натомість відповідачем не були вжиті усі заходи, спрямовані на створення достатньої можливості скористатись правом орендаря, оскільки як не було надано згоди на переукладення договору оренди, так і не було запропоновано внесення відповідних змін до договору оренди; також відсутні докази вирішення питання про внесення змін до договору оренди у порядку, встановленому статтею 188 ГК України, хоча таке право мають обидві сторони договору.
Що стосується перешкод у користуванні належним позивачу майном - 16-ма реєстраційними стійками, то у листах, адресованих відповідачу: від 25.02.2010 № 01-22-818, від 24.06.2010 № 01-22-2810, позивач просив відповідача розпорядитись стійками реєстрації. Отже позивачем не чинились перешкоди у користуванні стійками реєстрації, які належали відповідачу.
Таким чином позивач матеріалами справи не довів порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, які підлягають захисту встановленим позивачем у позовній заяві способом.
Оскільки рішення Господарського суду Київської області від 31.05-21.06.2011 у справі № 16/059-11 прийняте за результатами оцінки доказів у господарському спорі за позовом про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат, річних, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем договору про надання послуг № 02.1.1-23.13-11 від 09.04.2008, то факти, встановлені у справі № 16/059-11, не мають значення для справи № 21/075-11. Отже, підстави для застосування положень ст. 35 ГПК України відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2011 у справі № 21/075-11 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 21/075-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді
19.10.11 (відправлено)