01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.09.2011 № 27/84
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю
Від відповідача: представник - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 року
у справі № 27/84 (суддя: Дідиченко М.А.)
за позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 58 023,09 грн.
У квітні 2011 року Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 58 023,09 грн., з яких 49 022, 91 грн. основної заборгованості, 6 365, 52 грн. збитків від інфляції, 1 316, 18 грн. З % річних та 1 318, 48 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 р. відповідач перерахував позивачу орендну плату та плату за комунальні та інші послуги не у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» основну заборгованість у розмірі 34 701 (тридцять чотири тисячі сімсот одна) грн. 88 коп., пеню у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. 16 коп., збитки від інфляції у розмірі 5 693 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 60 коп., З % річних у розмірі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 173 (сто сімдесят три) грн. 27 коп. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. скасувати в частині незадоволення недонарахованої суми орендної плати в розмірі 14 321,03 грн. та недонарахованої суми основного боргу в розмірі 1 540,42 грн. та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що умова індексації місячної орендної плати визначена безпосередньо у договорі, а тому мова не йде про зміну умови договору, тобто розміру орендної плати, що визначена договором №21, а йде про недораховану орендну плату із застосуванням положення про індексацію. Отже, орендодавець не зобов'язаний звертатися з пропозицією щодо зміни (збільшення) розміру орендної плати, а тому доказів звернення орендодавця до орендаря з пропозицією щодо зміни (збільшення) розміру орендної плати за договором та внесення сторонами змін або доповнень до договору надавати суду немає необхідності.
Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 27639770, № 29099829 про вручення поштових відправлень.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердження належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Київського апеляційного господарського суду в справі № 27/84 було направлено відповідачу на адресу зазначену у витягу з ЄДРПОУ від 27.05.2011 року, а саме: 04053, АДРЕСА_1. Підтвердженням надсилання відповідачу вказаної ухвали суду є відповідна відмітка на зворотньому боці цієї ухвали та поштове повернення із зазначенням про закінчення терміну зберігання.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про вказане, Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив долучити до матеріалів справи повернуту апеляційну скаргу, яка була надіслана на адресу відповідача, але повернута за закінченням терміну зберігання.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2007 року між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - орендар) було укладено договір № 21 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі - договір).
Відповідно п. 1.1 договору, на підставі рішення Київради від 16.03.2006 року № 213/3304 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), по АДРЕСА_2 загальною площею 74, 64 м 2, також орендодавець на підставі рішення Київради від 02.02.2006 року № 23/3114 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), по АДРЕСА_2, загальною площею 19, 80 м2: приміщення під офіс (К.16) - 19, 80 м2, приміщення під офіс (К.16) -16, 20 м , приміщення під виготовлення та ремонт одягу (К.16) - 58,44 м , що разом складає 94, 44 м2.
Пунктом 2.4. договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд».
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору на дату підписання договору, становить 2 621, 39 грн. без ПДВ.
Згідно додатку № 1 до договору (розрахунок місячної орендної плати за перший місяць оренди майна по договору № 21 від 01.09.2007 року), розмір орендної плати за перший місяць оренди з 01.09.2007 року становить 2 621, 39 грн. без ПДВ., що складає З 145, 67 грн. з ПДВ.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору 01.09.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в по АДРЕСА_2, загальною площею 94, 44 м , що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.09.2007 року.
Як передбачено п. 3.2, п. 3.4 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначеному законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 3.9 договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо орендодавцю згідно виставлених рахунків.
Згідно п. 9.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє не більше календарних 364 днів з 01.09.2007 року по 31.08.2008 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2009 року на підставі акту приймання-передачі нежилих приміщень, орендар повернув орендодавцю орендовані нежитлові приміщення, розміщені в місті Києві по АДРЕСА_2, загальною площею 53, 85м2.
Додатком № 2 до договору від 01.09.2007 року було встановлено, що з 01.05.2009 року розмір місячної орендної плати становить 1 941,73 грн.
Встановлено, що угодою про розірвання договору, укладеною 01.06.2010 року, сторонами було розірвано договір № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 року.
Відповідно до акту приймання-передачі нежилих приміщень від 01.06.2010 року, орендар повернув орендовані нежитлові приміщення, розміщені в місті Києві по АДРЕСА_2, загальною площею 40, 59 м .
Однак, матеріали справи свідчать про те, що відповідач у період з серпня 2009 року по травень 2010 року свої обов'язки щодо оплати за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого станом на день розірвання договору за ним виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування орендованими приміщеннями у розмірі 25 384, 48 грн. та по оплаті комунальних та інших платежів у розмірі 9 317,40 грн., що підтверджується укладеною сторонами угодою про розірвання договору від 01.06.2010 року.
За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
В силу ч. 1 ст. 2, ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем зазначеної вище заборгованості за договором № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 р.
Окрім цього, згідно висновку контрольно-ревізійного управління в місті Києві, викладеному у акті № 09-30/316 від 01.03.2011 року, при розрахунку розміру першого місяця орендної плати в договорі № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 року була допущена помилка, оскільки розмір орендної плати не відповідає Методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 (не включено індекс інфляції за період з 01.09.2007 року по 01.01.2010 року).
Відповідно до п. 18 зазначеної Методики, в розрахунку місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди застосовується індекс інфляції за період з дати затвердження звіту про незалежну оцінку майна до дати укладання договору або перегляду розміру орендної плати згідно п. 12 зазначеної методики. Так, розмір недонарахованої відповідачеві орендної плати (за перерахунком орендної плати за перший місяць оренди майна станом на 01.09.2007 року з застосуванням індексу інфляції за період з 30.06.2006 року по 01.09.2007 року - з дати проведення незалежної оцінки майна до дати укладання договору) становить 14 321, 03 грн.
Позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від сплати донарахування орендної плати, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість по сплаті донарахованої орендної плати у розмірі 14 321, 03 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
На підставі того, що належних доказів звернення орендодавця до орендаря з пропозицією щодо зміни (збільшення) розміру орендної плати за договором та внесення сторонами змін або доповнень до договору № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 року позивачем суду не надано. Спір про внесення змін до договору не передався і на вирішення суду, місцевий господарський суд доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача донарахованої відповідно до акту Контрольно-ревізійного управління в місті Києві № 09-30/316 від 01.03.2011 року орендної плати у розмірі 14 321, 03 грн. вважає необгрунтованими.
Проте, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором визнаються судом правомірними, але такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми боргу зі сплати орендної плати за користування орендованими приміщеннями у розмірі 25 384, 48 грн. та з оплати комунальних та інших платежів у розмірі 9 317, 40 грн., що разом складає 34 701, 88 грн., з огляду на наступне.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, який дублюється в п.13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 4 жовтня 1995 року №786.
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість комунального майна); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням індексації; та ін.
Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що умова індексації місячної орендної плати визначена безпосередньо у договорі, а тому мова не йде про зміну умови договору, тобто розміру орендної плати, що визначена договором №21, а йде про недораховану орендну плату із застосуванням положення про індексацію. Тому орендодавець не зобов'язаний звертатися з пропозицією щодо зміни (збільшення) розміру орендної плати, а, отже, доказів звернення орендодавця до орендаря з пропозицією щодо зміни (збільшення) розміру орендної плати за договором та внесення сторонами змін або доповнень до договору надавати суду немає необхідності.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Позивачем нарахована пеня за період з 06.09.2009 року по 15.04.2011 року за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати оренди та компенсації комунальних та інших платежів у розмірі 1 318, 48 грн.
Окрім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 1 020, 16 грн. за невиконання зобов'язань щодо сплати орендної плати та 298, 32 грн. за невиконання зобов'язань щодо компенсації комунальних послуг та інших платежів.
Судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання з оплати комунальних та інших платежів сторонами у письмовій формі не укладався, нарахування позивачем пені за невиконання грошового зобов'язання зі сплати комунальних та інших платежів є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Розмір пені, визначеної п. 6.2 договору, перевищує розміри подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у заявлений період, тому пеня підлягає нарахуванню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Зазначене кореспондується з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
З розрахунку позивача вбачається, що період нарахування останнім пені перевищує встановлене ч. 6 ст. 232 ГК України обмеження щодо термінів її нарахування.
За розрахунком суду, розмір пені з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та положень укладеного сторонами договору, є більшим, ніж заявлено позивачем.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог про стягнення пені.
Тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за невиконання зобов'язань в частині сплати орендної плати підлягають задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме у розмірі 1 020,16 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 316,18 грн. (що складається з 988, 04 грн., нарахованих на заборгованість по орендній платі та 328, 14 грн. нарахованих на заборгованість по оплаті комунальних послуг та інших платежів) та збитки від інфляції у розмірі б 365, 52 грн.
З розрахунку позивача вбачається, що останній нараховує відповідачеві 3 % річних та збитки від інфляції на заборгованість по орендній платі та на заборгованість по комунальним послугам та іншим платежам у період з 06.09.2009 року по 15.04.2011 року.
Проте, в договорі № 21 оренди нерухомого майна від 01.09.2007 року сторонами не встановлено термінів оплати виставлених відповідачеві рахунків за комунальні послуги та інші платежі.
Встановлено, що угодою від 01.06.2010 року про розірвання договору сторони встановили, що відповідач зобов'язаний здійснити сплату заборгованості за договором по орендній платі та по оплаті комунальних послуг та інших платежів у термін до 31.07.2010 року.
Тому нарахування 3 % річних та збитків від інфляції на заборгованість за комунальні послуги та інші платежі підлягає нарахуванню у термін з 01.08.2010 року.
Так, згідно перерахунку суду 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача по оплаті комунальних послуг та інших платежів становить:
9 317,40 грн. х 3 %х 258 днів (01.08.10 р. -15.04.11 р.) / 365 днів = 197, 58 грн.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача по оплаті комунальних послуг, та інших платежів в розмірі 197, 58 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 3 % річних, нарахованих позивачем на заборгованість відповідача по орендній платі, судова колегія також погоджується з розрахунком позивача, відповідно до якого розмір 3 % річних за період з 06.09.2009 року по 15.04.2011 року складає 988, 04 грн.
Загальний розмір 3 % річних складає 1 185, 62 грн.
Судова колегія погоджується з твердженням апелянта стосовно того, що розрахунок суми індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання судом першої інстанції розраховано невірно, оскільки, як вбачається з розрахунку позивача у формі таблиці, суму індексу інфляції розраховано по кожному рахунку фактурі, проте місцевий господарський суд розрахував індекс інфляції по сукупному задоволеному боргу.
Окрім цього, з наданого розрахунку вбачається, що позивачем врахована Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ, яка передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимоги стягнення з відповідача суми індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання в сумі 6 365,52 грн.
Посилання апелянта на те, що з відповідача підлягає стягненню 7234,02 грн., що складає індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання, який існував на день ухвалення оскаржуваного рішення, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем відповідно до положень ст. 22 ГПК України не були збільшені (уточнені ) позовні вимоги в частині збільшення суми інфляційних втрат з урахуванням індексу інфляції, який існував після подання позивачем позову. Суд першої інстанції розглядав спір у межах заявлених позовних вимог.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 року - зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 року задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 року у справі № 27/84 - змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
„ Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 23: ідентифікаційний код: 03362123) основну заборгованість у розмірі 49 022 (сорок дев'ять тисячі двадцять дві) грн. 91 коп., пеню у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. 16 коп., збитки від інфляції у розмірі 6 365 (шість тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 52 коп., З % річних у розмірі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.
5. Матеріали справи № 27/84 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді