01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.10.2011 № 53/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 16.05.2011
ОСОБА_2 - дов. №88 від 15.05.2011
від відповідача: ОСОБА_3 - дов. №26 від 23.05.2011
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний
ремонт свердловин”
на рішення господарського суду міста Києва
від 25.07.2011
у справі №53/159 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний
ремонт свердловин”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будград”
про стягнення 218698,06 грн.
В судовому засіданні 05.10.2011 оголошувалась перерва до 17.10.2011, у зв'язку з чим постанова приймається вказаною датою.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин” (надалі - ТОВ „Капітальний підземний ремонт свердловин”, позивач, підрядник) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будград” (надалі - ТОВ „Будград”, відповідач, замовник) заборгованості за договором підряду №11/08-р-08 від 21.08.2008 в розмірі 218 698,06 грн., в тому числі 121631,60 грн. основного боргу, 55142,53 грн. пені, 8365,72 грн. 3% річних, 33558,21 грн. збитків від інфляції.
Вподальшому позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив період прострочення, у зв'язку з чим змінив суму позовних вимог. Згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 121631,60 грн. заборгованості за виконані роботи в жовтні та грудні 2008 року, 28601,80 грн. інфляційних, 7502,59 грн. 3% річних та 47100,13 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2011 у справі №53/159 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будград” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин” 121631,60 грн. основного боргу. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду м. Києва у справі від 25.07.2011 у справі №53/159 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будград” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин” 28601,80 грн. збитків від інфляції, 7502,59 грн. 3% річних від простроченої суми та 47100,13 грн. пені, в іншій частині рішення залишити без змін.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Крім того, на думку позивача, при прийнятті рішення не були доведеними обставини справи, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує.
Представник відповідача подав клопотання про зарахування під час вирішення спору зустрічних однорідних вимог до позивача - заборгованості підприємства позивач перед підприємством відповідача згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 у справі № 11/303-09 про стягнення 170516,40 грн. основного боргу, яке набрало законної сили згідно постанови Вищого господарського суду України від 27.05.2010 року.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011 у справі №5005/5З02/2011 введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин”, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2011 в офіційному друкованому органі газеті „Голос України” №101 (5101) надруковано оголошення про порушення провадження у справі №5005/5З02/2011 про визнання банкрутом ТОВ „Капітальний підземний ремонт свердловин”. Протягом місячного строку кредитори мали право заявляти свої грошові вимоги до боржника.
У зв'язку з чим, ТОВ „Будград” було подано заяву від 02.07.2011 про визнання кредитором з грошовими вимогами до ТОВ „Капітальний підземний ремонт свердловин” в сумі 245392,15 грн., в тому числі щодо заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року у справі №11/303-09. Кредиторські вимоги були включені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, ТОВ „Будград” відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є конкурсним кредитором і його вимоги підлягають погашенню в порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема, згідно ст. 31 в порядку черговості.
Враховуючи, що зарахування зустрічних однорідних вимог (згідно заяви відповідача, поданої після порушення провадження у справі про банкрутство позивача) передбачає взаємне погашення дебіторської заборгованості позивача (банкрута), яка з огляду на норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає включенню до ліквідаційної маси, і відповідно, кредиторської заборгованості відповідача, яка включена до реєстру вимог кредиторів і підлягає погашенню в порядку черговості, визначеному вищевказаним законом, колегія суддів приходить до висновку, що таке зарахування суперечить, визначеній чинним законодавством процедурі банкрутства та порушує права інших учасників провадження.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи належних доказів, які б підтверджували отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2011. Так, матеріали справи містять копію фіскального чека, який підтверджує факт оплати відповідачем за повернення повідомлення про вручення. Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю „Будград” не надано суду вищевказаного повідомлення, тоді як представники позивача заперечують факт отримання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2011.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
21.08.2008 між ТОВ „Будград” та ТОВ „Капітальний підземний ремонт свердловин” укладено договір підряду №11/08-р-08, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати будівельні роботи по проведенню реконструкції штольні корпусу №44 Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври у м. Києві, відповідно до умов договору, а замовник зобов'язався забезпечити підряднику доступ до об'єкта та оплатити вартість виконаних робіт.
Відповідно до п.3.1 Договору, договірна ціна становить 229000,80 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, під час проведення робіт по реконструкції штольні корпусу №44 Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври м. Києва виникла необхідність у додаткових роботах, про що було складено акт №1 від 10.10.2008 та підписано додаткову угоду №1 від 27.10.2008 до договору підряду №11/08-р-08 від 21.08.2008, в якій вартість будівельних робіт було збільшено з 229000,80 грн. до 293118,00 грн., всі інші умови договору №11/08-р-08 від 21.08.2008 залишено без змін.
Згідно із п. 5.1 договору, приймання-передача робіт оформлюється актом виконаних робіт форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками. Акти виконаних робіт та довідки готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 5 днів перевіряє відповідність даних, зазначених у актах, фактичним обсягам та вартості виконаних робіт згідно з проектом та кошторисом, а також їх вартістю в поточних цінах і, у разі відповідності зауважень, підписує їх.
Відповідно до п. 6.3. договору, замовник зобов'язаний не пізніше 5 робочих днів після повідомлення підрядника про виконання робіт забезпечити їх приймання та оплату в передбаченому цим договором порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду позивач виконав будівельні роботи, які прийняті відповідачем, що підтверджується наявнимив матеріалах справи копіями актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2008 року на суму 167954,40 грн. та за грудень 2008 року на суму 71677,20 грн., які підписані повноважними представниками сторін.
Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі виконані підрядні роботи не оплатив, оплативши частково роботи за жовтень 2008 року на суму 118000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.08.2008 , 27.08.2008 та 04.11.2008. Роботи, виконані в грудні 2008 року, відповідачем оплачені не були.
Факт виконання робіт та обсяги часткової їх оплати відповідачем не заперечуються та не спростовуються.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не оплачені виконані позивачем роботи за жовтень та грудень 2008 року на суму 121631,60 грн.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначає позивач в поданих до апеляційного суду письмових поясненнях, акти виконаних робіт за жовтень 2008 року він вважає підписаними 31.10.2008, а також стверджує, що акти виконаних робіт за грудень 2008 року були підписані 15.12.2008.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт за жовтень та грудень 2008 року не містять дати їх підписання сторонами, отже визначити період прийняття робіт не можливо. Факт настання строку виконання зобов'язань з оплати спірних робіт також заперечується відповідачем.
Як вбачається зі змісту договору підряду, строк оплати виконаних робіт сторонами не узгоджено.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відповідно до п. 6.3 договору відповідач повинен був оплатити виконані роботи не пізніше 5 робочих днів після повідомлення підрядника про виконання робіт, колегія суддів зазначає, що вказаним пунктом встановлено термін, а не строк оплати виконаних робіт.
При чому відсутність в актах приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідках форми КБ-3 дати їх передачі відповідачу, чи інших доказів на підтвердження конкретної дати передачі позивачем виконаних робіт, не дозволяє встановити дату (виходячи із терміну, визначеного п. 6.3 договору), коли настав строк виконання зобов'язання відповідача з остаточної оплати робіт за жовтень та грудень 2008 року на суму 121631,60 грн.
У заяві про зменшення позовних вимог позивач стверджував, що акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2008 року були підписані відповідачем 18.12.2008, що на його думку, підтверджується претензією №430 про неоплату вартості виконаних робіт від 18.12.2008, яка була надіслана відповідачу 19.12.2008 та отримана ним 23.12.2008. Таким чином, роботи за жовтень 2008 року мали бути оплачені в семиденний строк, тобто до 30.12.2008, відповідно, прострочення настало з 31.12.2008.
У тій же заяві позивач стверджував, що акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за грудень 2008 року були підписані відповідачем 18.12.2008, про що, на його думку, свідчить лист-відповідь відповідача №34 від 12.08.2009 року на лист позивача №290 від 03.08.2009. При цьому, позивач вважав, що строк оплати робіт за грудень 2008 року настав з 19.08.2009 (через сім днів після відповіді №34 від 12.08.2009 року) і прострочення настало з 20.08.2009.
Відповідач заперечував факт отримання претензії № 430 від 18.12.2008, оскільки вона була надіслана не за місцезнаходженням відповідача.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наданого позивачем поштового повідомлення, претензія надсилалась за адресою: 02125, м. Київ, п-т Освободителів, 3, оф. 10А, яка не співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, навіть з адресою, зазначеною в договорі підряду.
Апелянт стверджує, що саме вищевказана адреса є фактичною адресою відповідача, що підтверджується долученими до апеляційної скарги копіями поштових конвертів, в яких ТОВ „Будград” надсилало кореспонденцію позивачеві.
Проте, колегія суддів зазначає, що факт отримання чи неотримання відповідачем вказаної претензії не стосується предмету спору у даній справі, оскільки як встановлено судом першої інстанції, з наданої позивачем претензії №430 від 18.12.2008 не можливо встановити за який період робіт ставиться вимога про оплату, оскільки зазначена в претензії сума не співпадає з сумами, які підлягають оплаті за роботи за жовтень, грудень 2008.
У зв'язку із викладеним претензія №430 від 18.12.2008 не може бути прийнята до уваги колегією суддів в якості належного доказу вимоги про оплату робіт за жовтень 2008 року.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання позивача на лист №290 від 03.08.2009 та на лист відповідача №34 від 12.08.2009, оскільки в зазначених листах йде мова про інший період виконаних робіт - червень 2009 року. Отже, зазначені листи не можуть бути доказом факту підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт за жовтень та грудень 2008 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки, з вищезазначених листів не вбачається вимоги (чи її визнання) щодо оплати робіт за грудень 2008 року і в якій сумі, відповідні докази не можуть вважатись належними та такими, що обґрунтовують строк виконання зобов'язання з оплати робіт за грудень 2008 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 25.07.2011 у справі №53/159 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітальний підземний ремонт свердловин” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 25.07.2011 у справі №53/159 залишити без змін.
Матеріали справи №53/159 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді