01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2011 № 22/415-16/348
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 - дов. №74000-02/2087 від 02.08.2010
ОСОБА_2 - дов. №74000-02/29 від 09.01.2009
від відповідача: ОСОБА_3 - дов. б/н від 11.10.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна” по
виготовленню цінних паперів”
на рішення господарського суду міста Києва
від 12.08.2011
у справі №22/415-16/348 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна” по
виготовленню цінних паперів”
до Державного підприємства „Український державний науково-дослідний
інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових
ринків „Укрелекон”
про спонукання вивезти готову продукцію та стягнення коштів в сумі
4869720,00 грн.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна” по виготовленню цінних паперів” (надалі - ДП „ПК „Україна”, позивач, виконавець) про зобов'язання Державного підприємства “Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків „Укрелекон” (надалі - ДП „Укрелекон”, відповідач, замовник) вивезти з території ДП “ПК „Україна” засоби контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок у кількості 1200000 примірників, стягнення з відповідача вартості виготовленої продукції по договору №55/ЦП-10 від 08.06.2010 - суму в розмірі 4860000,00 грн. та штраф у розмірі 9 720 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 у справі №22/415 скасовано, справу передано на новий розгляд.
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі №22/415-16/348 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП „ПК „Україна” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2011 у справі №22/415-16/348 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а висновки, які містяться у вказаному рішенні неповністю відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, позивач стверджує, що між ним та відповідачем існували договірні відносини ще до укладення договору №55/ЦП-10 від 08.06.2010 внаслідок укладення договору у спрощений спосіб. Крім того, апелянт зазначає, що втрата чинністю наказу ДПА України від 17.02.2010 №88 не є форс-мажорною обставиною, оскільки відповідно до п. 9.1 договору передбачено, що форс-мажорною обставиною визнається саме зміна, а не скасування вказаного наказу.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
08.06.2010 між ДП “ПК „Україна” по виготовленню цінних паперів та ДП “Укрелекон” укладено договір №55/ЦП-10, предметом якого є виготовлення засобів контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, форма яких затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.02.2010 року №88 “Про внесення змін до форми засобу контролю”, і поставка їх замовнику.
Згідно із п.5.1 договору, виготовлення продукції здійснюється відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України від 25, 15, 24 листопада 1993 року №№ 98, 118, 740 та затвердженої Держзнаком технічної специфікації.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що продукція виготовляється протягом 30 днів із наступного дня від дати отримання позивачем із Держзнаку затверджених відповідачем пробних зразків.
Виконавець у письмовій формі, шляхом надсилання листа та/або факсимільним зв'язком повідомляє замовника про виготовлення продукції, а замовник у термін 10 робочих днів від дати отримання повідомлення вивозить готову продукцію зі складу виконавця (п. 5.5 договору).
Пунктом 6.2. договору встановлено, що у строк 30 робочих днів від дати отримання письмового повідомлення виконавця про виготовлення продукції, замовник сплачує вартість фактично відпущеної продукції у розмірі 100 %.
Як вбачається з положень Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Таким чином, оскільки засоби контролю підлягають обов'язковому застосуванню на реєстраторах розрахункових операцій (книгах обліку розрахункових операцій і розрахункових книжках), то надання повноважень ДПА України встановлювати порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій передбачає також надання ДПА України повноважень визначати порядок використання засобів контролю, у тому числі вирішувати питання щодо організації їх виготовлення.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання зазначених повноважень ДПА України було прийнято наказ №546 від 21.09.2004 року „Про впровадження системи державного контролю за виготовленням, реалізацією та застосуванням засобів контролю”. Зазначеним наказом було доручено ДП „Укрелекон” організацію централізованого виготовлення та розповсюдження засобів контролю, формування звітності щодо розповсюдження засобів контролю.
Наказом ДПА України від 17.02.2010 №88 „Про внесення змін до форми засобу контролю” було затверджено форму засобу контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій книг обліку розрахункових операцій журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, як бланк суворого обліку; доручено ДП „Укрелекон” забезпечити виготовлення та розповсюдження уточненої форми.
Саме на виконання положень вищевказаних наказів між ДП „Укрелекон” та позивачем 08.06.2010 укладено договір №55/ЦП-10.
Положеннями вказаного договору встановлено процедуру виготовлення пробних зразків та всієї продукції, зокрема.
Так, пунктом 2.2. договору встановлено, що виконавець здійснює виготовлення оригіналів, пробних зразків, друк та виготовлення продукції. Пробні зразки позивач направляє до Держзнаку для подальшого їх затвердження ДП „Укрелекон”.
Відповідно до п. 2.4. договору, протягом 10 робочих днів від дати отримання пробних зразків від Держзнаку затверджує пробні зразки та повертає до Держзнаку для передачі їх до друку.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що роботи з виготовлення пробних зразків розпочинаються з наступного дня від дати підписання договору.
Згідно із п. 5.3. договору, продукція виготовляється протягом 30 робочих днів із наступного дня від дати отримання виконавцем із Держзнаку затверджених замовником пробних зразків.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач починаючи з 08.06.2010 повинен був приступити до виготовлення пробних зразків, направити їх до Держзнаку для їх подальшого затвердження ДП „Укрелекон” і лише після отримання від Держзнаку затверджених ДП „Укрелекон” пробних зразків приступити до виготовлення продукції.
Долучений до матеріалів справи, зразок форми засобу контролю підвищеного рівня захисту, затверджений 27.05.2010 заступником голови ДПА України, правомірно не прийнятий судом першої інстанції в якості належного доказу виготовлення, надсилання та затвердження замовником зразка готової продукції саме відповідно до умов договору №55/ЦП-10 від 08.06.10, оскільки його затверджено заступником голови ДПА України, а не ДП „Укрелекон”. Крім того, затвердження датоване 27.05.2010, в той час як договір №55/ЦП-10 на виготовлення засобів контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, був укладений між сторонами 08.06.2010.
Крім того, самим позивачем не заперечується того, що робота щодо виготовлення та затвердження пробних зразків продукції здійснювалася ним ще до укладення договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що між позивачем та відповідачем до укладення договору №55/ЦП-10 від 08.06.10 існували договірні відносини на підставі укладеного у спрощений спосіб договору з наступним його укладення його у формі єдиного документа колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки сам договір №55/ЦП-10 від 08.06.10 не містить положень про те, що його дія поширюється на відносини, які існували між сторонами до моменту його підписання.
Таким чином, лише з наступного дня після підписання договору №55/ЦП-10 від 08.06.10 виконавець повинен був приступити до виготовлення пробних зразків продукції.
Доказів виготовлення та направлення до Держзнаку пробних зразків продукції а також затвердження їх відповідачем, в порядку, передбаченому саме договором №55/ЦП-10 від 08.06.2010, позивачем до матеріалів справи не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підпис директора ДП „Укрелекон” в нижньому правому кутку зразка не містить грифу „затверджено”, а отже не є належним затвердженням згідно встановленого договором порядку.
Доводи апелянта про те, що втрата чинності наказу ДПА України від 17.02.2010 №88 не є форс-мажорною обставиною в розумінні п. 9.1 договору, спростовується наступним.
Відповідно до п. 9.1. договору, сторони обумовили, що вони не несуть відповідальність за повне чи часткове невиконання цього договору, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха, катастроф, військових дій, заборони державних органів на дії, передбачені договором, зміни в законодавстві чи зміни наказу ДПА України від 17.02.2010 року № 88, що прямо впливають на виконання цього договору. Про настання форс-мажорних обставин сторона повідомляє іншу сторону протягом 10 діб з моменту їх настання чи отримання інформації про їх настання в письмовій формі з підтвердженням Торгово-промислової палати України.
З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2010 ДПА України був виданий наказ №485 „Про затвердження Форми засобу контролю”, яким затверджено Форму засобу контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок та визнано таким, що втратив чинність наказ ДПА України від 17.02.2010 №88 „Про внесення змін до форм засобу контролю” зі змінами та доповненнями.
Твердження позивача про те, що відповідач у встановлений пунктом 9.1 строк не повідомив його про настання форс-мажорних обставин, спростовуються наявною в матеріалах справи копією листа від 13.07.2010 №153, яким відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин , а саме про втрату чинності наказу ДПА України від 17.02.2010 № 88 „Про внесення змін до форми засобів контролю”.
Отримання вказаного листа не заперечується позивачем.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом від 02.08.2010 відповідач додатково направив позивачу копію листа Торгово-промислової палати України №2163/05-5 від 20.07.2010, яким ТПП надала висновок про те, що у зв'язку із визнанням наказу ДПА України від 17.02.2010 №88 „Про внесення змін до форми засобу контролю” таким, що втратив чинність, сторони мають внести зміни до договору №55/ЦП-10 від 08.06.2010, або ж ставити питання про його розірвання, оскільки предметом договору є виготовлення продукції, форма якої затверджена саме наказом ДПА України від 17.02.2010 №88 „Про внесення змін до форми засобу контролю”, що втратив чинність згідно наказу ДПА України від 06.07.2010 №485.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що втрата чинності наказом ДПА України від 17.02.2010 №88 „Про внесення змін до форми засобу контролю” є форс-мажорною обставиною, оскільки його скасування прямо впливає на виконання умов договору, при чому такий вплив є навіть більш значним, ніж той який міг би бути спричинений зміною вищевказаного наказу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна” по виготовленню цінних паперів” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2011 у справі №22/415-16/348 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Поліграфічний комбінат „Україна” по виготовленню цінних паперів” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 12.08.2011 у справі №22/415-16/348 залишити без змін.
Матеріали справи №22/415-16/348 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді