01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.10.2011 № 46/35
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.07.2011 (дата підписання - 07.07.2011р.)
у справі № 46/35
за позовом Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"
до ТОВ - фірма "Юність"
ТОВ "Капітал ІСТ"
ТОВ "Автомобільний дім"
третя особа відповідача ТОВ "КУА АПФ "Ініціатива"
ТОВ "Фондова компанія "Ініціатива"
ТОВ "Інвестиційна компанія "Поділля-Капітал"
третя особа позивача
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду від 04.07.2011р. у справі №46/35 (суддя - Омельченко Л.В.) у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. у справі №46/35 скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.
Одночасно, у своїй апеляційній скарзі позивач просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, мотивуючи своє клопотання тим, що копію повного тексту оскарженого судового акту він поштою не отримував, а отримав тільки 03.10.2011р. за письмовим клопотанням свого представника. З огляду на вказане, пояснював позивач, він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах визначеного законом десятиденного строку.
14.10.2011р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача-1 - ТОВ - Фірма «Юність», в якій він просив суд при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску позивач строку на апеляційне оскарження взяти до уваги той факт, що повний текст судового рішення від 04.07.2011р. у справі №46/35 був направлений на адресу сторін 08.07.2011р., що підтверджується відміткою канцелярії суду першої інстанції на звороті судового акту. Відтак, на думку відповідача-1, пояснення позивача щодо отримання повного тексту судового рішення через три місяці після його фактичного направлення сторонам поштою є зловживанням апелянтом наданими йому процесуальними правами.
На підтвердження своїх заперечень, відповідач-1 надав апеляційному господарському суду копію поштового конверту, в якому на його адресу надійшов повний текст рішення місцевого господарського суду у даній справі. Згідно поштового штепмелю на цьому конверті, кореспонденція дійсно була направлена на адресу ТОВ - фірма «Юність» 08.07.2011р.
Розглянувши подане позивачем клопотання, враховуючи думку відповідача-1, суддя-доповідач вирішив, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи №46/35, у судовому засіданні від 04.07.2011р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення. Повний текст судового акту, оформлений у відповідності до ст.84 ГПК України, підписано 07.07.2011р. Отже, останнім днем десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі є 18.07.2011р. Однак, згідно відмітки канцелярії суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою тільки 06.10.2011р., тобто із пропуском визначеного ч.1 ст.93 ГПК України десятинного строку.
Відповідно до ч.2 ст.93 ГПК України розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача, судова колегія виходить з того, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно протоколу судового засідання місцевого господарського суду від 04.07.2011р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частину оскарженого судового акту, представник позивача був присутній у цьому судовому засіданні, відтак йому було відомо про прийняте судом першої інстанції рішення за результатами розгляду спору.
Повний текст рішення місцевого господарського суду, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України, складено та підписано 07.07.2011р.
Згідно відмітки канцелярії суду першої інстанції на звороті прийнятого судового акту, рішення було направлено на адресу сторін та третіх осіб 08.07.2011р., тобто на наступний день після підписання оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України тексту. Докази повернення кореспонденції, направленої судом на вказану у позовній заяві адресу позивача матеріали справи не містять.
Звернення однієї із сторін до господарського суду із заявою про отримання нарочним порядком судового акту, саме по собі, не свідчить про невиконання господарським судом вимог закону щодо направлення в адресу цієї сторони прийнятого судом і виготовленого ним у повному обсязі судового рішення. Визначальним у цьому зв'язку є з'ясування обставин неотримання стороною за своїм місцезнаходженням копії процесуального документу, належним чином виготовленого та направленого.
Утім, без пояснень причин позивач тільки у жовтні 2010р. звернувся до господарського суду м. Києва із заявою про видачу йому повного тексту судового рішення від 04.07.2011р. у справі №46/35.
Неотримання ним копії повного тексту судового рішення позивач документально не підтвердив.
За таких обставин справи, суддя-доповідач вирішив, що наведені позивачем причини пропуску не є поважними, а клопотання позивача про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
В силу ч.2 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПАТ «Кредитпромбанк» слід залишити без розгляду у зв'язку з її поданням після закінчення визначеного ст.93 ГПК України строку.
Керуючись ст.86, ч.2 ст.93 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. у справі №46/35.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на рішення господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. у справі №46/35 залишити без розгляду у зв'язку з її поданням після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених законом.
3. Приєднати апеляційну скаргу з доданими до неї документами до матеріалів справи №46/35.
4. Матеріали справи №46/35 направити до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя
Судді