"09" листопада 2011 р. Справа № 5016/3318/2011(16/219)
м. Миколаїв
за позовом: дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державно акціонерна компанія «Автомобвльні дороги України», 54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2а, код ЄДРПОУ 31159920
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Реган-Юг»(54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 14), код ЄДРПОУ 23398643
про: визнання недійсним договору № 76 від 01.09.2010 р.
суддя В.Д. Фролов
представники сторін:
від заявника:
від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 07.09.2011 р.
в засіданні приймає участь:
Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державно акціонерна компанія «Автомобвльні дороги України»звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Реган-Юг»про визнання договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 р. недійсним.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193, ч. 4 ст. 64, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 95, 203, ч. 1 ст. 241, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 217 Цивільного кодексу України, п.п. 3.1 Положення про філію “Миколаївська ДЕД”ДП “Миколаївський облавтодор” та мотивовані тим, що особа яка вчинила оспорюваний правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. На момент укладання спірного договору керівник філії не мав довіреності та повноважень на укладання договору у сумі вказаній у договорі. ДП “Миколаївський облавтодор”не було вчинено жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину, в даному випадку укладання договору поставки, а відповідно правочин не створює цивільних прав та обов'язків.
Відповідач позов заперечує. Направив до суду відзив, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на норми ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 203, ч. 3 ст. 92, ст. 241 Цивільного кодексу України та мотивуючи наступним:
По-перше, договір купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року створив цивільні права та обов'язки для сторін з моменту його укладення у зв'язку з прийняттям його обома сторонами до виконання; по-друге що, навіть якщо у керівника філії «Варварівська ДЕД»існували обмеження у представництві ДП «Миколаївський облавтодор», вони не мають юридичної сили для ТОВ «Реган-Юг»; по-третє, пред'явлення ДП «Миколаївський облавтодор» позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року свідчить про зловживання позивачем наданим йому правом на судовий захист.
Представник позивача, про час, дату та місце розгляду скарги повідомленого належним чином, у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника у судовому засіданні Березнегуватського районного суду.
Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представляти інтереси юридичної особи може будь-яка особа за дорученням керівника цієї юридичної особи або керівник підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 року між Філією „Варварівська ДЕД” Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(Покупець) в особі начальника Філії ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Реган-Юг»(Продавець) було укладено Договір № 76.
За умовами договору ТОВ „Реган-Юг»зобов'язується поставляти Філії „Варварівська ДЕД” Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» дизельне пальне, бензин А-76, А-92, А-95, мастила (п. 1.1.); на узгоджену партію товару повинен виставлятися окремий рахунок на оплату (п. 3.1.); строк відвантаження товару - протягом двох днів з моменту отримання передоплати або заявки від Покупця, якщо будуть застосовуватися інші умови оплати (п. 4.2.); оплата за товар здійснюється на підставі виставленого рахунку, вид розрахунків - 100 % передплата або відстрочення платежу строком до 10 днів (п. 5.1.).
На виконання умов договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року відповідачем вчинялися наступні дії:
- філія «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»видавала своєму співробітнику ОСОБА_3 довіреності № 282 від 27.09.2010 року, № 296 від 30.09.2010 року та № 306 від 25.10.2010 року на отримання від ТОВ «Реган-Юг»паливно-мастильних матеріалів, які є предметом поставки за договором купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року;
- філія «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»прийняла від ТОВ «Реган-Юг»паливно-мастильні матеріали, які є предметом поставки за договором купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року (2100,00 літрів дизпалива та 900,00 літрів бензину А-76 та 100,00 літрів бензину А-95) на підставі видаткових накладних № РЮ-0000199 від 27.09.2010 року, № РЮ-0000207 від 30.09.2010 року, № РЮ-0000222 від 26.10.2010 року, № РЮ-0000223 від 26.10.2010 року, № РЮ-0000224 від 26.10.2010 року, які скріплювалися печаткою філії;
- 27.09.2010 року філія «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»платіжним дорученням № 413 від 27.09.2010 року сплатила ТОВ «Реган-Юг»вартість дизпалива, поставленого їй на підставі видаткової накладної № РЮ-0000199 від 27.09.2010 року на суму 3250,00 грн.;
- 26.10.2010 року філія «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»здійснила звірку розрахунків з ТОВ «Реган-Юг», за результатами якої був складений акт про те, що сальдо на користь ТОВ «Реган-Юг»за поставлений товар складає 16770,00 грн.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Наведені вище обставини щодо виконання договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року беззаперечно засвідчують факт , схвалення відповідачем оспорюваного договору шляхом прийняття його до виконання.
При цьому слід зазначити, що права та обов'язки за вказаним договором виникли саме для ДП «Миколаївський облавтодор», оскільки відповідно до ст. 95 ЦК України філія «Варварівська ДЕД»не є юридичною особою та самостійним учасником правовідносин, а виступає виключно як відокремлений підрозділ юридичної особи, здійснюючи її функції. Дії філії «Варварівська ДЕД»на виконання спірного договору в розумінні ст. 241 ЦК України є діями особи, яку представляє директор філії, тобто ДП «Миколаївський облавтодор». Вказане також підтверджується змістом п. 3.2. Положення про філію «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», за яким ДП «Миколаївський облавтодор»несе відповідальністю по зобов'язаннях філії.
Вказаним спростовуються доводи позовної заяви про те, що «ДП «Миколаївській облавтодор»не було вчинено жодних дій, які б могли свідчити про схвалення правочину».
До того ж, навіть якщо у керівника філії «Варварівська ДЕД»існували обмеження у представництві ДП «Миколаївський облавтодор», вони не мають юридичної сили для ТОВ «Реган-Юг».
Згідно із ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
В даному випадку відповідач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів того, що наше підприємство знало чи не могло не знати про обмеження керівника філії «Варварівська ДЕД»щодо представництва ДП «Миколаївський облавтодор».
Крім того, виходячи з фактичних обставин, які передували і які супроводжували укладення договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року, у ТОВ «Реган-Юг»не виникло жодних сумнівів у повноважності керівника філії «Варварівська ДЕД»ОСОБА_2 вчиняти зазначений правочин.
Так, підписуючи згаданий договір (текст якого був виготовлений саме працівниками філії «Варварівська ДЕД») ОСОБА_2 зазначив, що він за посадою є не начальником філії, а її директором, і що діє він на підставі статуту, а не довіреності, про необхідність якої в тексті договору № 76 від 01.09.2010 року взагалі не згадувалось.
Тим самим інформація про дійсні документи, на підставі яких має діяти керівник філії відповідача, була прихована.
Вина за це повністю покладається на керівника філії, на якого норма ч. 3 ст. 92 ЦК України покладає обов'язок не перевищувати своїх повноважень, та який згідно п.п. 5.10, 6.2. Положення про філію «Варварівська ДЕД»ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»несе всю повноту персональної відповідальності за виконання вимог згаданого Положення (в тому числі і тих, що стосуються представництва юридичної особи на підставі довіреності) та за своєчасність розрахунків з кредиторами філії.
Відповідач вказує на те, що пред'явлення ДП «Миколаївський облавтодор»позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року свідчить про зловживання позивачем наданим йому правом на судовий захист.
Так, в позовній заяві ДП «Миколаївській облавтодор»наголошує на тому, що позов подано ним відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України з метою захисту своїх прав та інтересів, одним із способів захисту яких є визнання правочину недійсним.
Однак причиною для подання ДП «Миколаївській облавтодор»позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року стала наявність в провадженні господарського суду Миколаївської області справи № 5016/3006/2011 (7/96) за позовом ТОВ «Реган-Юг»до ДП «Миколаївський облавтодор»про стягнення 16770,00 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року.
З метою створення тяганини у справі № 5016/3006/2011 (7/96) ДП «Миколаївський облавтодор»подало позов про визнання договору купівлі-продажу № 76 від 01.09.2010 року недійсним, а після того, як на його підставі було порушено провадження у справі № 5016/3318/2011 (16/219), ініціювало зупинення справи № 5016/3006/2011 (7/96) (ухвала господарського суду Миколаївської області від 18.10.2011 року).
Такий вчинок ДП «Миколаївській облавтодор» є непоодиноким фактом в діяльності позивача, що підтверджується наявністю в провадженні господарського суду Миколаївської області цілої низки справ, в яких ДП «Миколаївській облавтодор»намагається з тих же самих підстав, що і по справі № 5016/3318/2011 (16/219), визнати недійсними договори, які були укладені з іншими господарюючими суб'єктами і за якими ним не було проведено повного розрахунку. При цьому лише в жовтні 2011 року господарський суд прийняв вісім рішень у вказаних справах, якими позовні вимоги ДП «Миколаївській облавтодор»були залишені без задоволення, а саме: рішення від 06.10.2011 року по справі № 5016/2800/2011(3/155); рішення від 11.10.2011 року,по справі № 5016/3002/2011(3/189); рішення від 17.10.2011 року; по справі № 5016/3003/2011(4/116); рішення від 20.10.2011 року по справі № 5016/2798/2011(17/108); рішення від 20.10.2011 року по справі № 5016/2801/2011(17/109); рішення від 20.10.2011 року по справі № 5016/2805/2011(17/111); рішення від 20.10.2011 року по справі № 5016/2803/2011(17/110); рішення від 20.10.2011 року по справі № 5016/2807/2011(17/112).
Дослідивши всі обставини справи та оцінивши надані сторонами докази у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу, проаналізувавши норми діючого законодавства які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного:
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до умов ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Майново-господарські зобов'язання, у відповідності до ст.179 Господарського кодексу України, які виникають на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 179 Господарського Кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами ст.ст.627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При розгляді даної справи судом встановлено, що спірний договір поставки було підписано без протоколу розбіжностей, заперечень про невідповідності умов договору не наведено, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін, що свідчить про досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до вказаних частин статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до п. 3.3, п. 5.8 та п. 6.1 Положення філії “Миколаївська ДЕД”дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор”Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України”, філія може від імені і за дорученням директора підприємства, зокрема, укладати договори відповідно до предмета діяльності філії. Відносини філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються підприємством, і доручень підприємства. Управління філією здійснює начальник, призначений на посаду директором підприємства.
Отже, договір поставки, який виступає підставою даного спору, виконувався сторонами та вважається схваленим.
У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач не довів суду підстав за якими оспорюваний правочин повинен бути визнаний недійсним, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд -
В позові відмовити.
Суддя В.Д.Фролов