07.10.2011 Справа №1-902/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
при секретарі Сеник В.Г.
з участю прокурора Гульовської О.Г.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України такого, що не має судимості,
- за ч.1 ст.186 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 30 червня 2011 року, перебуваючи близько 11.30 год. поблизу будинку № 19 по вул. Л.Українки в м.Тернополі та реалізовуючи злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_1 та відкрито викрав з нагрудної кишені його сорочки мобільний телефон «Samsung E 1360M»вартістю 115 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25 грн. із залишком коштів на рахунку 4 грн. та з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, завдавши такими своїми діями шкоду потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 144 грн.
Допитаний як підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України визнав повністю та показав, що 30 червня 2011 року близько 11.30 год. він разом із своїми знайомими йшли до нього додому, щоб посидіти та випити спиртних напоїв. Проходячи поблизу будинку № 19 по вул. Л.Українки в м.Тернополі зустріли ОСОБА_1, з яким він привітався та зупинився поговорити, а знайомі відійшли дальше. В ході розмови із ОСОБА_1 запитав його про те, чи не має він позичити грошей, на що отримав негативну відповідь. Після цього він побачив у зовнішній нагрудній кишені сорочки ОСОБА_1 мобільний телефон, схопивши рукою даний телефон, вихватив його із кишені потерпілого, і зразу ж побіг наздоганяти своїх знайомих, на крики ОСОБА_1 щодо повернення йому телефону не реагував. Вказаний мобільний телефон він передав ОСОБА_3 та запропонував його продати, для чого вони направились до магазину "Обнова". Однак, ОСОБА_3 продав свій телефон, оскільки він коштував дорожче, ніж телефон ОСОБА_1, а останній залишив у себе, за виручені від продажу кошти вони придбали алкоголь та продукти харчування.
Підсудний ОСОБА_2, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивні характеристики за місцем проживання, те, що має на утримання матір-пенсіонерку, яка хворіє, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання підсудним вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Крім цього, суд також враховує і думку потерпілого, який претензій до підсудного не має та просив його суворо не карати, оскільки вони помирились.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 може бути перевихований без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
По справі проведена судово-товарознавча експертиза №6-730/11 від 16 серпня 2011 року, вартість якої в сумі 60 грн. 48 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО -838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення судово-товарознавчої експертизи №6-730/11 від 16.08.2011 року”.
Речовий доказ у справі -мобільний телефон марки «Samsung E 1360M»з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», який повернуто під розписку потерпілому ОСОБА_1 слід залишити у розпорядженні останнього.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п'ятдесят) годин.
Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведеної у справі судово-товарознавчої експертизи №6-730/11 від 16 серпня 2011 року в сумі 60 грн. 48 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО -838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення судово-товарознавчої експертизи №6-730/11 від 16 серпня 2011 року”.
Речовий доказ у справі -мобільний телефон марки «Samsung E 1360M»з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», який повернуто під розписку потерпілому ОСОБА_1 - залишити у розпорядженні останнього.
Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд -залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення
Головуючий суддяЛ. Т. Базан