Таращанський районний суд Київської області
Справа № 1-7/2011
24.01.2011 м.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
Головуючого : Бабоїд О. М.
за участю прокурора:
при секретарі: Мізерного В.А.
Гура Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тараща справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину,передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
13.10.2009 року громадянин ОСОБА_4, житель АДРЕСА_1. з 23.09.2005 року, будучи зареєстрованим приватним підприємцем, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном - державними коштами у вигляді незаконного отримання допомоги по безробіттю, подав до Таращанського районного центру зайнятості населення заяву, щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного, в якій вказав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, чим порушив вимоги ст.1 п. З «б» Закону України «Про зайнятість населення».
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» наказом директора Таращанського РЦЗ № НТ 091013 від 13.10.2009 року останньому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю терміном на 360 календарних днів.
За період перебування на обліку в Таращанському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 13.10.2009 року по 02.08.2010 року, ОСОБА_4 приховував факт своєї реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності і як наслідок , незаконно отримав допомогу в сумі 2541,61 грн. по безробіттю, чим заподіяв Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України матеріальну шкоду.
Підсудний ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України свою вину визнав повністю і дав наступні покази.
Він зареєстрований в АДРЕСА_1, але фактично проживає в АДРЕСА_2. На обліку в лікаря нарколога та психіатра він не перебуваю і раніше за допомогою не звертався. Станом на 23.12.2010 року він ніде офіційно не працює, перебивається випадковими заробітками. В 2006 році він із свою дружиною розлучився і на даний час проживає у цивільному шлюбі із іншою жінкою. Зареєстрованого на його ім'я рухомого чи не рухомого майна, він не має.
В 2005 році він влаштувався на роботу у таксі, де працював близько 1 року. У вересні 2005 року він вирішив офіційно зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності та отримати ліцензію на перевезення пасажирів. Саме тому, 23.09.2005 року він звернувся до державного реєстратора Таращанської районної державної адміністрації, написав відповідну заяву, після чого його було внесено до Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців. Отримавши свідоцтво про реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, він в інші організації не звернувся, оскільки за відповідних життєвих обставин, він залишив таксі та деякий час не працював взагалі, тому потреба в отриманні ліцензії на перевезення пасажирів, відпала. В період з 2006 до березня 2007 року він ніде офіційно не працював. У березні 2007 року він працевлаштувався до ВАТ ПМК 169, де пропрацював водієм до кінця травня 2007 року. Після того він ніде офіційно і не працював, постійно перебивався випадковими заробітками. На роботу в таксі не працевлаштовувався. 06.10.2009 року він вирішив звернутися до Таращанського районного центру зайнятості, щоб йому допомогли працевлаштуватися. 13.10.2009 року, подавши до Таращанського РЦЗ відповідні документи, він заповнив наданий йому спеціалістом центру зайнятості бланк заяви, щодо вирішення питання про його працевлаштування - надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В своїй заяві він підтвердив той факт, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, в тому числі пенсію за вислугу років чи на пільгових умовах. В даній заяві в графі «підпис заявника» він поставив свій підпис. Знаючи про те, що він вже являється приватним підприємцем, з метою отримання щомісячної допомоги по безробіттю, він ввів в оману працівників Таращанського районного центру зайнятості, свідомо підписуючи заяву та стверджуючи недостовірний факт своїм підписом. В даному випадку він свідомо не хотів повідомляти працівників Таращанського РЦЗ про свою реєстрацію в якості підприємця, оскільки на той час ніякими видами підприємницької діяльності він не займався, коштів на прожиття у нього не вистачало, та мав намір отримувати допомогу по безробіттю.
13.10.2009 року йому було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. До центру зайнятості він навідувався на відповідну дату по призначенню. Допомогу по безробіттю він почав отримувати з 11.01.2010 року. Отримував він її до 02.08.2010 року. За цей період йому двічі пропонували та направляли на роботи у підприємства на працевлаштування. З відповідним направленням він звертався у Комбікормовий завод м. Тараща та Рокитнянський спецкарєр. У вказаних підприємствах йому було відмовлено у працевлаштуванні. Окрім того, він двічі відмовився від запронованої йому роботи, і тому в серпні 2010 року його було виключено із статусу безробітного. Загалом, перебуваючи в статусі безробітного, він отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2541 грн. 61 коп. Під час розгляду цивільної справи в Таращанському районному суді, щодо повернення незаконно виплаченої йому допомоги, він свою вину визнав та зобов'язується найближчим часом повернути отримані кошти.
В скоєному ним злочині щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Дослідження доказів в судовому засіданні не проводилося, оскільки підсудний визнав свою вину, а тому згідно зі ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Зміст статті підсудному роз'яснено.
Таким чином, вина підсудного повністю доведена в судовому засіданні.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. І ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При призначенні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний по місцю проживання характеризується позитивно, згідно даних лікаря-нарколога та лікаря-психіатра за медичною допомогою не звертався та на обліку не перебуває.
Обставинами, які помякшують покарання, суд визнає: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, на утриманні має малолітню дитину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, а саме те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, на утриманні має малолітню дитину, суд дійшов до висновку про можливість застосування до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
У відповідності зі ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
Керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, суд, -
13.10.2009 року громадянин ОСОБА_4, житель АДРЕСА_1. з 23.09.2005 року, будучи зареєстрованим приватним підприємцем, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном - державними коштами у вигляді незаконного отримання допомоги по безробіттю, подав до Таращанського районного центру зайнятості населення заяву, щодо вирішення питання про його працевлаштування та надання статусу безробітного, в якій вказав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, чим порушив вимоги ст.1 п. З «б» Закону України «Про зайнятість населення».
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» наказом директора Таращанського РЦЗ № НТ 091013 від 13.10.2009 року останньому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю терміном на 360 календарних днів.
За період перебування на обліку в Таращанському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 13.10.2009 року по 02.08.2010 року, ОСОБА_4 приховував факт своєї реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності і як наслідок , незаконно отримав допомогу в сумі 2541,61 грн. по безробіттю, чим заподіяв Фонду загальнообов'язкового державного
соціального страхування України матеріальну шкоду.
Підсудний ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України свою вину визнав повністю і дав наступні покази.
Він зареєстрований в АДРЕСА_1, але фактично проживає в АДРЕСА_2. На обліку в лікаря нарколога та психіатра він не перебуваю і раніше за допомогою не звертався. Станом на 23.12.2010 року він ніде офіційно не працює, перебивається випадковими заробітками. В 2006 році він із свою дружиною розлучився і на даний час проживає у цивільному шлюбі із іншою жінкою. Зареєстрованого на його ім'я рухомого чи не рухомого майна, він не має.
В 2005 році він влаштувався на роботу у таксі, де працював близько 1 року. У вересні 2005 року він вирішив офіційно зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності та отримати ліцензію на перевезення пасажирів. Саме тому, 23.09.2005 року він звернувся до державного реєстратора Таращанської районної державної адміністрації, написав відповідну заяву, після чого його було внесено до Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців. Отримавши свідоцтво про реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, він в інші організації не звернувся, оскільки за відповідних життєвих обставин, він залишив таксі та деякий час не працював взагалі, тому потреба в отриманні ліцензії на перевезення пасажирів, відпала. В період з 2006 до березня 2007 року він ніде офіційно не працював. У березні 2007 року він працевлаштувався до ВАТ ПМК 169, де пропрацював водієм до кінця травня 2007 року. Після того він ніде офіційно і не працював, постійно перебивався випадковими заробітками. На роботу в таксі не працевлаштовувався. 06.10.2009 року він вирішив звернутися до Таращанського районного центру зайнятості, щоб йому допомогли працевлаштуватися. 13.10.2009 року, подавши до Таращанського РЦЗ відповідні документи, він заповнив наданий йому спеціалістом центру зайнятості бланк заяви, щодо вирішення питання про його працевлаштування - надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В своїй заяві він підтвердив той факт, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, в тому числі пенсію за вислугу років чи на пільгових умовах. В даній заяві в графі «підпис заявника» він поставив свій підпис. Знаючи про те, що він вже являється приватним підприємцем, з метою отримання щомісячної допомоги по безробіттю, він ввів в оману працівників Таращанського районного центру зайнятості, свідомо підписуючи заяву та стверджуючи недостовірний факт своїм підписом. В даному випадку він свідомо не хотів повідомляти працівників Таращанського РЦЗ про свою реєстрацію в якості підприємця, оскільки на той час ніякими видами підприємницької діяльності він не займався, коштів на прожиття у нього не вистачало, та мав намір отримувати допомогу по безробіттю.
13.10.2009 року йому було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. До центру зайнятості він навідувався на відповідну дату по призначенню. Допомогу по безробіттю він почав отримувати з 11.01.2010 року. Отримував він її до 02.08.2010 року. За цей період йому двічі пропонували та направляли на роботи у підприємства на працевлаштування. З відповідним направленням він звертався у Комбікормовий завод м. Тараща та Рокитнянський спецкарєр. У вказаних підприємствах йому було відмовлено у працевлаштуванні. Окрім того, він двічі відмовився від запронованої йому роботи, і тому в серпні 2010 року його було виключено із статусу безробітного. Загалом, перебуваючи в статусі безробітного, він отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2541 грн. 61 коп. Під час розгляду цивільної справи в Таращанському районному суді, щодо повернення незаконно виплаченої йому допомоги, він свою вину визнав та зобов'язується найближчим часом повернути отримані кошти.
В скоєному ним злочині щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Дослідження доказів в судовому засіданні не проводилося, оскільки підсудний визнав свою вину, а тому згідно зі ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Зміст статті підсудному роз'яснено.
Таким чином, вина підсудного повністю доведена в судовому засіданні.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. І ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При призначенні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний по місцю проживання характеризується позитивно, згідно даних лікаря-нарколога та лікаря-психіатра за медичною допомогою не звертався та на обліку не перебуває.
Обставинами, які помякшують покарання, суд визнає: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, на утриманні має малолітню дитину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, а саме те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, на утриманні має малолітню дитину, суд дійшов до висновку про можливість застосування до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
У відповідності зі ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
Керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, суд, -
Головуючий: Бабоїд О. М.