Головуючий у 1-й інстанції: : Желік М.Б. Справа № 22а- 188/08(22а-2652/07)
Господарський суд Львівської області №2/114-22/42а ряд.ст.зв. № 38
Доповідач: Пліш М.А
22 травня 2008 року. м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого-судді Пліша М.А.,
суддів Олендера І.Я.,
Заверухи О.Б.,
при секретарі Кучер Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Господарського суду Львівської області від 25 травня 2007р. у справі за позовом спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Львівського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 1509 від 24.11.2006 р. ,-
спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в якому просило скасувати рішення відповідача № 1509 від 24.11.2006 р.
Постановою господарського суду Львівської області від 25.05.2007 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду безпідставною та незаконною.
В апеляційній скарзі зазначає що відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф в розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми, за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків, пеня обчисляється виходячи з 120 відсотків облікової ставки НБУ , що діяла на момент сплати , нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк, не сплачені в строк страхові внески , пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку , строк давності в разі стягнення страхових внесків , пені та фінансових санкцій , передбачених цією статтею, не застосовується, суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальника, підлягають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат. Право застосування фінансових санкцій передбачених ст.. 30 цього Закону мають керівники виконавчих дирекцій Фонду та його відділень, їх заступники. Інструкцією «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» встановлено порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені. Порядок витрачання коштів при перевірці позивача контролюючим органом не встановлено, а тому оспорювань рішення є неправомірним. В силу того, що адміністративно-господарська санкція застосована відповідачем до позивача стосується господарської діяльності підприємства з серпня 2002 р. по жовтень 2005 р., враховуючи , що на момент застосування адміністративної санкції минуло більше ніж один рік від дати порушення , в порядку ст.. 250 ГК України така адміністративно-господарська санкція застосована бути не може. Відповідно до Акту відповідача від 06.11.2006 р. , складеного за результатами перевірки позивача, загальна сума фінансових санкцій складає 9265, 63 грн. в тому числі сума витрат , яка не приймається до заліку в рахунок страхових внесків на державне соціальне страхування 6177,10 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 3088,55 грн. Проте розбіжностей між інформацією , що містилась у звітах підприємства, у даних бухгалтерського обліку та у даних, що були отримані перевіркою в частині загального фонду оплати праці та інших виплат на які нараховуються страхові внески та нарахувань внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності не виявлено. Таким чином, перевіркою констатовано правильність ведення такого обліку та відповідність облікової інформації дійсності. Згідно Акту при перевірці одноразових допомог на народження дитини , одноразових допомог на поховання , допомог по нагляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку порушень не виявлено. Висновки відповідача про виявлені порушення вчинені позивачем суперечать підзаконним нормативним актам ФССзТВП. Виключення з обрахунку середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, частини сум середньої заробітної плати по п'яти лікарняних листках було здійснено в сумі 407,06 грн. контролюючим органом неправомірно. Позивач користується держаними гарантіями захисту іноземних інвестицій, а твердження ФССзТВП про те, що соціальне страхування не охоплюється держаними гарантіями захисту іноземних інвестицій від зміни законодавства не відповідає дійсності. Крім того відповідачем проігноровано ту обставину , що за наявності переплати по зборах на державне соціальне страхування до ФССзТВП позивачем в сумі 5598,91 грн. відповідачем проведено нарахування штрафних санкцій виходячи з суми 6177,30 грн. З огляду на ці обставини просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Галицькою районною виконавчою дирекцією Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку позивача, за результатами якої складено відповідний акт, згідно якого оспореним рішенням №1509 від 24.11.2006 р. застосована фінансова (штрафна ) санкція в сумі 9265,63 грн., в тому числі сума витрат, яка не приймається до заліку в рахунок страхових внесків на державне соціальне страхування 6177,10 грн. та сума штрафних санкцій (50%) у розмірі 3088,55 грн. Судом першої інтенції дана вірна правова нормативним актам регулюють особливості обчислення середньої заробітної плати саме для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , а також оплати першої 5-ти днів тимчасової працездатності за рахунок коштів страхувальника. Крім того суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що згідно положень Угоди між Урядом України та Урядом Канади від 24.10.1994 р. «Про сприяння та захист інвестицій» у позивача не має права нараховувати та сплачувати відповідачу внески на підставі законодавства, яке втратило чинність , бо застосування діючого законодавства з цих питань не є порушенням міжнародного договору. Правильність дій відповідача стверджується і рішенням Конституційного Суду України № 1 рп 2002 від 29.01.2002 р. А відтак колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновки відповідача викладені в Акті перевірки є підставними. Крім того суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем прийняте рішення відповідає вимогам ст.. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і строк накладення фінансових санкцій відповідачем не пропущено, а покликання позивача на положення ст.. 250 ГК України в даній спірній ситуації не можуть бути застосовані, бо питання застосування строків передбачене вища вказаним Законом, який в даному випадку є спеціальним і регулює спірні правовідносини.
З огляду на вище наведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. І ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 25 травня 2007р. у справі за позовом спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Львівського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 1509 від 24.11.2006 р.- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя : М.А.Пліш
Судді: І.Я.Олендер
О.Б.Заверуха