< Список >
Іменем України
24 жовтня 2011 року Справа № 5002-5/1738-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №40 від 16.07.2010, ОСОБА_2 (повноваження перевірені), протокол № 2 від 29.05.2006, директор, Підприємство "Ремонтно-будівельне управління № 1";
відповідача - явку уповноваженого представника не забезпечив, Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 липня 2011 року у справі №5002-5/1738-2011
за позовом Підприємства "Ремонтно-будівельне управління № 1" (вул. Дзюбанова, 13,Сімферополь,Сімферополь,95006)
до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (вул. Горького, 27,Сімферополь,95006)
про стягнення 19207,87 грн.
Позивач, Підприємство "Ремонтно-будівельне управління №1", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, про стягнення 19207,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати за виконані роботи за договором підряду №4807-R1-01-03 від 05 березня 2010 року, та він ухиляється від підписання акту завершення робіт, доводи викладені у позові.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що позивачем не завершено до кінця роботи з поточного ремонту приміщення в будівлі №27 по вул. Горького в м. Севастополі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року у справі № 5002-5/1738-2011 позов задоволений, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя на користь Підприємства "Ремонтно-будівельне управління №1" суму заборгованості за виконані роботи за договором підряду №4807-R1-01-03 від 05.03.2010 року в розмірі 19207,87 грн.
Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання за договором підряду від 05 березня 2010 року №№4807-R1-01-03 щодо сплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 19207,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення першої інстанції та прийняти нове.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем не завершено до кінця роботи з поточного ремонту приміщення, об'єкт не зданий, також у приміщеннях, в яких здійснений поточний ремонт, виявлені суттєві недоліки. Також, апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: суд належним чином не повідомив відповідача про призначення розгляду справи на 26 липня 2011 року, що є порушенням статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає право на участь у судовому засіданні. Обґрунтування та інші доводи викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2011 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Лисенко В.А., суддів Гоголя Ю.М., Волкова К.В. та призначена до розгляду 07 вересня 2011 року.
Розпорядженням від 07 вересня 2011 року суддя Гоголь Ю.М. замінений на суддю Черткову І.В.
У судовому засіданні 07.09.2011 була оголошена перерва до 05.10.2011.
Розпорядженням від 05 жовтня 2011 року головуючий суддя Лисенко В.А. замінена на суддю Рибіну С.А.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року відкладений розгляд апеляційної скарги на 24.10.2011.
21.10.2011 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
У засідання суду апеляційної інстанції з'явились представники позивача, які підтримали заперечення на апеляційну скаргу.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
05 березня 2010 року між Управлінням праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (замовник) та Підприємством "Ремонтно-будівельне управління №1" (підрядник) був укладений договір підряду №4807-R1-01-03 (далі -Договір, а.с.6), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати і завершити роботи та виправити дефекти в цих роботах згідно умов даного договору, а замовник - оплатити виконані підрядником роботи (пункт 3 Договору).
Відповідно до пункту 4 Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу за фактичні виконані позивачем роботи, передбачені договором, а також усунення виявлених дефектів, суму договору або іншу суму, яка буде визначена згідно умов договору в строк та в порядку, який зазначений у договорі.
Згідно пункту 1 (в) додатку №1 до Договору датою завершення робіт є фактична дата завершення робіт, після їх прийняття замовником (а.с.7-9).
Пунктом 1 (м) додатку №1 до Договору визначена очікувана дата завершення робіт, до який позивача зобов'язаний завершити роботи -07 квітня 2010 року, чотири тижні від дати укладання договору.
Відповідно до пункту 5 додатку №1 до Договору позивач повинен завершити роботи до очікуваної дати завершення робіт.
Згідно пункту 13 додатку №1 до Договору здійснення будь-яких передбачених договором платежів (окрім переплати) здійснюється виключно на підставі актів здачі-прийняття робіт. Суми платежів розраховуються з урахуванням суми передплати та утримання. Платежі за Договором, суми яких затверджуються замовником, перераховуються на банківських рахунок підрядника протягом 30-ти днів від дати підписання сторонами відповідного акту здачі-прийняття робіт. З кожного платежу підряднику замовник утримує 5 % до завершення робіт в повному обсязі.
Перша половина утриманої суми сплачується підряднику після завершення робіт в повному обсязі та їх прийняття в повному обсязі замовником (після підписання акту завершення робіт); залишок -після завершення гарантійного періоду на умовах, що всі дефекти, про які відповідач повідомляв позивача протягом гарантійного періоду були усунені.
За твердженням позивача, він зобов'язання за договором виконав в повному обсязі в розмірі, вказаному в договорі, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-приймання робіт (а.с.19-63).
Як вказує позивач у позові, відповідач був зобов'язаний не пізніше 10 липня 2010 року перерахувати позивачу грошові кошти в сумі 121239,00 грн., оскільки позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму 127620,00 грн., з яких 6381,00 грн. - 5%, що підлягають утриманню відповідачем.
Проте, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав лише частково, перерахував позивачу 105221,63 грн., у зв'язку з чим станом на вересень 2010 року за ним склалася заборгованість в розмірі 22398,37 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с.91).
25 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача з проханням скласти акт завершення робіт та підписати його у зв'язку з тим, що поточний ремонт виконаний відповідно договору №4807-R1-01-03. (а.с.92).
Дана вимога залишена відповідачем без реагування.
01 лютого 2011 року на адресу відповідача була спрямована вимога про сплату заборгованості за виконані роботи у розмірі 22398,37 грн.(а.с.93).
Листом за вих.№374-01/11 від 07 лютого 2011 року відповідач визнав заборгованість на суму 19207,87 грн. та повідомив позивача, що дана сума буде перерахована відповідачу після надходження фінансування. Залишок коштів на суму 3190,50 грн. буде перерахована відповідно до пунктів 13,16,17 умов договору через 9 місяців після підписання акту приймання виконаних робіт (а.с.94).
У зв'язку з несплатою відповідачем боргу за договором підряду №4807-R1-01-03 від 05 березня 2010 року позивач з вернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статей 4-2 (Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюються на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Забезпечення участі сторін та інших осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу, в якій вказується про час і місце проведення засідання господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні, яке призначено на 21 липня 2011 року, за відсутності представника відповідача було оголошено перерву до 26 липня 2011 року, без повідомлення останнього про час та місце продовження розгляду справи (а.с.150).
У судовому засіданні 26 липня 2011 року, за результатами судового засідання після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
У відповідності до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, брати участь в господарських засіданнях.
Згідно частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Про оголошення перерви в судовому засіданні ухвала не виноситься.
До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника, яке залишено судом без задоволення.
Оголошуючи перерву в судовому засіданні, суд першої інстанції порушив приписи зазначені вище норми Господарського процесуального кодексу України та не повідомив відповідача про час і місце розгляду справи.
Після перерви в судовому засіданні з'явився тільки представник позивача, у присутності якого було проголошено рішення.
Таким чином, відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду, на якому суд закінчив розгляд справи по суті та винес рішення, що є порушенням засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом і змагальності в судочинстві (статті 42 і 43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно пункту 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції винесено у відсутність відповідача, якого в порушення норм Господарського процесуального кодексу України, належним чином не було повідомлено про час і місце засідання суду.
Це є підставою для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року по даній справі та прийняття нового рішення.
Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №4807-R1-01-03 від 05 березня 2010 року є договором підряду.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 13 додатку №1 до Договору здійснення будь-яких передбачених договором платежів (окрім переплати) здійснюється виключно на підставі актів здачі-прийняття робіт.
Судовою колегією встановлено, що відповідно до актів здачі-прийняття робіт, які були підписані сторонами без зауважень, відповідач повинен був оплатити 121239,00 грн., однак оплатив лише 105221,63 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 16017,37 грн.
Докази погашення відповідачем суми заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 16017,37 грн. відсутні.
З цих підстав колегія суду вважає вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.
Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що роботи не виконані позивачем в повному обсязі та були виявлені дефекти по виконаних роботах, на підставі наступного.
Згідно статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Таким чином, частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок замовника прийняти роботу, оглянути її та негайно заявити про виявлені недоліки.
З матеріалів справи вбачається, що ці дії не були виконані Управлінням праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в момент підписання актів приймання виконаних робіт, у відповідності до вимог абзацу другого частини першої статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору та недоліки в роботі по актах, які підписані ним.
Посилання відповідача на звернення до позивача із заявами про недоліки виконаної роботи не можуть бути прийняті судом, оскільки не момент підписання стороною актів приймання виконаних робіт відповідач не мав будь-яких зауважень, а виявлення недоліків після прийняття робіт регулюється іншими нормами чинного законодавства та не є предметом даного спору.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з самостійними вимогами про захист свого порушеного права.
Позивачем також заявлена вимога на суму 3190,50 грн., яка є частиною утримання 5% суми від обсягу виконаних робіт та повинна бути оплачена відповідачем після підписання акту завершення робіт.
Судова колегія вважає, що ця вимога задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
В статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У пункті 13 додатку №1 до Договору сторони погодили, що здійснення будь-яких передбачених договором платежів (окрім переплати) здійснюється виключно на підставі актів здачі-прийняття робіт. Суми платежів розраховуються з урахуванням суми передплати та утримання. Платежі за Договором, суми яких затверджуються замовником, перераховуються на банківських рахунок підрядника протягом 30-ти днів від дати підписання сторонами відповідного акту здачі-прийняття робіт. З кожного платежу підряднику замовник утримує 5 % до завершення робіт в повному обсязі. Перша половина утриманої суми сплачується підряднику після завершення робіт в повному обсязі та їх прийняття в повному обсязі замовником (після підписання акту завершення робіт).
Враховуючи, що акт завершення робіт сторонами підписаний не був, судова колегія вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3190,50 грн. -половини суми, яка утримується до завершення робіт в повному обсязі, та повинна бути сплачена після підписання акту завершення робіт.
Посилання відповідача на протокол №1 „Про невиконання підрядником зауважень з усунення виявлених недоліків (дефектів) за якістю виконаних робіт” не може бути прийнято судом, оскільки існування цього документу не підтверджено матеріалами справи та відповідними доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме: оскаржуване рішення прийнято у відсутності відповідача без належного його повідомлення, що є підставою для скасування рішення у справі, та прийняла нове рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони процесу пропорційно задоволеному розміру позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 2 частини третьої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2011 року у справі №5002-5/1738-2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (95006, м. Сімферополь, вул. Горького, 27; р/р 35429002004 в ГУ ГКУ в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код 25631641) на користь підприємства "Ремонтно -будівельне управління №1" (95006, м. Сімферополь, вул.Дзюбанова, 13; р/р 2600426925 в АО "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 03334925) суму заборгованості за виконані роботи по договору підряду №4807-R1-01-03 від 05.03.2010 в розмірі 16017,37 грн., державне мито у сумі 160,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 196,80 грн.
В частині задоволення вимог в розмірі 3190,50 грн. відмовити.
3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя < Підпис > С.А. Рибіна
Судді < Підпис > К.В. Волков
< Підпис > І.В. Черткова