01.11.2011 року Справа № 34/5005/6065/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю сторін:
від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: ОСОБА_1, представник, довіреність № 01/17-0416 від 07.04.11; ОСОБА_2, представник, довіреність № 01/17-0375 від 30.03.11;
від скаржника: ОСОБА_3, в.о. директора, наказ № 119-к/к від 26.10.11;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_4, представник, довіреність № б/н від 19.12.10;
від Управління з питань банкрутства: Ломако І.П., начальник управління, посвідчення № 074 від 22.02.10; ОСОБА_6, представник, довіреність № 14 від 24.12.10,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський”, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Мар'ївка
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2011 року у справі № 34/5005/6065/2011
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг”, м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський”, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Мар'ївка
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2011 року (суддя Примак С.А) відмовлено боржнику в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство та в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі про банкрутство; відмовлено боржнику та Міністерству енергетики та вугільної промисловості України в задоволенні клопотання про зобов'язання ініціюючого кредитора надати розрахунковий рахунок; визначено розмір вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг” до боржника на суму 941 505 грн. 87 коп.; введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Барановського О.М. ліцензія серії АВ №НОМЕР_1, якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою розпорядження майном; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг” подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; визначено попереднє засідання суду провести до 20 грудня 2011 року, скликати перші загальні збори кредиторів до 30 грудня 2011 року; визначено провести засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство -до 29 березня 2012 року.
Ухвала господарського суду прийнята на підставі ст.ст.1, 3-1, 11, 12, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
Не погодившись з вказаною ухвалою, Державним підприємством “Аграрний цех “Саксаганський”, подано апеляційну скаргу, в якій скаржник посилаючись на порушення судом норм матеріального права, при неповному дослідженні судом фактичних обставин справи, без надання судом належної оцінки судом доказів по справі, просить скасувати ухвалу господарського суду від 19 жовтня 2011 року повністю та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.
Скаржник стверджує, що заборгованість перед кредитором погашена ним в повному обсязі, кредитор підтвердив факт отримання коштів від боржника в рахунок погашення заборгованості, тому предмет спору у даній справі відсутній та відповідно до п.7 ст.40 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” підлягає припиненню.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не перевірено наявність ознак неплатоспроможності боржника, не враховано ряд доказів платоспроможності Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” та те, що у боржника немає будь -якої іншої кредиторської заборгованості.
Державне підприємство “Аграрний цех “Саксаганський” наголошує на тому, що у зв'язку з відсутністю кредиторів введення процедури розпорядження майном є недоцільним.
До того ж скаржник не погоджується з призначенням кандидатури розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Барановського О.М., оскільки його кандидатура не була погоджена з власником державного майна -Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Вважає, що арбітражний керуючий Барановський О.М. не має спеціальних знань та досвіду роботи на підприємствах сільськогосподарського профілю виробничої діяльності, оскільки банкрутство сільськогосподарських підприємств має деякі особливості передбачені Законом про банкрутство.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України доводи апеляційної скарги підтримує, просить ухвалу господарського суду від 29 вересня 2011 року скасувати, провадження у справі припинити, апеляційну скаргу задовольнити.
Ініціюючий кредитор, Управління з питань банкрутства доводи апеляційної скарги заперечують, просять суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
11 листопада 2011 року від арбітражного керуючого Барановського О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, учасників провадження у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” порушено господарським судом 12 травня 2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг” за ознаками ст.ст.7, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
29 вересня 2011 року за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
Згідно з частиною 3 статті 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою передбачено у ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”.
Матеріали справи свідчать, що розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника становить 941 505 грн. 87 коп., що становить більше як 300 мінімальних заробітних плат, вказана заборгованість стягнена на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2011 року у справі №13/381-10.
На підставі виданого господарським судом наказу відділом державної виконавчої служби Софіївського управління юстиції від 02 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року.
Провадження у справі про банкрутство боржника порушено після спливу трьох місячного строку після відкриття виконавчого провадження.
При наявності вказаних обставин, судова колегія вважає, що справа про банкрутство боржника порушена правомірно.
22 вересня 2011 року від Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” до господарського суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.7 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки боржник перерахував існуючу заборгованість Товариству з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг” у повному обсязі.
До клопотання боржником надані копії платіжних доручень №727 від 21 лютого 2011 року про перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю “Терра Консалтінг” 931 950 грн. 37 коп., №728 від 21 вересня 2011 року про перерахування 9 319 грн. 50 коп., №729 від 21 вересня 2011 року про перерахування 236 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів це -є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
В силу ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” від 12 травня 2011 року, суд ввів мораторій, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань.
Згідно з ч.6 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Отже, дія мораторію поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому ч.10 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Матеріали справи свідчать, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 941 505 грн. 87 коп. виникли до дня порушення справи про банкрутство Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський”, вони не відносяться до категорії вимог кредиторів, на які не поширюється дія мораторію.
Отже судова колегія погоджується з висновками господарського суду, що на вимоги ініціюючого кредитора розповсюджується дія мораторію і погашення таких вимог на стадії підготовчого засідання, після порушення провадження у справі про банкрутство є незаконним.
Такий висновок відповідає правовій позиції Вищого господарського суду з цього питання, викладеній в п.8.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 червня 2004 року №04-5/1193, який зазначає, що у випадку встановлення судом факту задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) всупереч дії мораторію суд не повинен припиняти провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що такий факт є результатом протиправної поведінки боржника.
Заборона на задоволення вимог кредиторів не стосується випадків, коли боржник після виявлення у встановленому порядку кредиторів одночасно задовольнив вимоги всіх конкурсних кредиторів, зокрема і шляхом зарахування зустрічних вимог. У такому випадку провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону про банкрутство (п.39 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство”).
Отже, припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п.7 ст.40 Закону про банкрутство можливо лише після того як розпочнеться конкурсний процес з метою виявлення всіх можливих кредиторів боржника, тобто після опублікування в офіційному печатному органі оголошення про порушення справи про банкрутство.
З цих підстав не приймається до уваги твердження боржника, що господарський суд повинен був припинити провадження у справі на підставі п.7 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Твердження скаржника, що державне підприємство не має будь -якої іншої кредиторської заборгованості, у зв'язку з чим відсутні інші кредитори, може бути також доведено лише після виявлення конкурсних кредиторів в порядку ст.14 Закону про банкрутство.
Крім того, матеріали справи свідчать, що платіжним дорученнями №№ 260, 261, 262 від 29 вересня 2011 року ініціюючий кредитор повернув боржнику перераховані кошти, що свідчить про те, що на час проведення підготовчого засідання борг у боржника перед ініціюючим кредитором існував (т.2 копій матеріалів справи, а.с.35-37).
Матеріали справи свідчать, що боржник є державним підприємством.
Згідно ч.2 ст.2 Закону про банкрутство Державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до приписів ст.13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу -суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Кандидатура арбітражного керуючого Барановського О.М. на призначення його розпорядником майна Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” погоджено Державним департаментом з питань банкрутства, що підтверджується листом вказаного Департаменту від 01 липня 2011 року №216-30-20/2253.
Арбітражний керуючий Барановський має відповідну ліцензію серії АВ №НОМЕР_1 від 07 червня 2010 року, він надав згоду на своє призначення розпорядником майна Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський”, його кандидатуру висунув також ініціюючий кредитор.
Відсутність досвіду роботи в якості розпорядника майна на державному підприємстві не є перешкодою для призначення такого арбітражного керуючого розпорядником майна, оскільки Закон про банкрутство не містить будь -яких обмежень з цього приводу.
Стаття 44 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, але не встановлює будь -яких особливостей для призначення на таких підприємствах розпорядників майна (керуючих санацією, ліквідаторів).
Отже, призначення розпорядників майна (керуючих санацією, ліквідаторів) на сільськогосподарських підприємствах здійснюється в загальному порядку, встановленому Законом про банкрутство.
Щодо клопотання боржника про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №13/381-10, яка переглядається за нововиявленими обставинами, заявленим 21 вересня 2011 року, то на час проведення 29 вересня 2011 року підготовчого засідання, сторонам було відомо, що за результатом перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2011 року у справі № 13/381-10 за нововиявленими обставинами, апеляційна скарга Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський” залишена без задоволення, у зв'язку з чим у господарського суду були відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2011 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2011 року у справі № 34/5005/6065/2011 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Аграрний цех “Саксаганський”, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Мар'ївка залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 07.11.11р.)