01.11.2011 року Справа № 32/109-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
Секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №120710-10 від 12.07.10;
від відповідача: ОСОБА_2. представник, довіреність №б/н від 12.10.11;
від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №б/н від 12.10.11;
від відповідача: ОСОБА_4. представник, довіреність №б/н від 12.10.11;
від третьої особи: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційної фірми “АКС і К”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.11р. у справі №32/109-10
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал -Страхування”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційної фірми “АКС і К”, м. Дніпропетровськ
третя особа: Публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк
про стягнення 18 874,58грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. по справі №32/1091-10 (суддя -Васильєв О.Ю.) здійснено заміну позивача з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал - Днепр»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСЕНАЛ-СТРАХУВАННЯ». Позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «АКС і К»на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ-СТРАХУВАННЯ» 18 270, 38 грн. -відшкодування шкоди в порядку регресу; 450, 00 грн. -витрат пов'язаних з проведенням експертизи; 83, 00 грн. -витрат пов'язаних з одержанням довідки ДАІ; 71, 20 грн. - витрат пов'язаних з відправкою телеграми з повідомленням про місце і час проведення експертизи ; 188, 75 грн. - витрат на сплату держмита та 236,00 грн. -витрат на оплату ІТЗ судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційної фірми “АКС і К” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Вважає, що при розгляді даної справи суд повинен був звернути увагу на те, що доказування вини водія ОСОБА_6. при розгляді даної справи вже не потрібно, оскільки Жовтневим районним судом України в мотивувальній частині постанови визнано вину останнього та вважає, що на цих підставах відповідач не повинен сплачувати суму відшкодувань на користь позивача. Судом не наведено обставин, з яких водій ОСОБА_6. повністю звільнений від відповідальності.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.11р.прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено на 18.10.11р. на 10:00год.
Ухвалою від 18.10.11р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 01.11.11р. на 10:10год.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Від скаржника, 27.10.11р. надійшло клопотання про виклик експертів, судова колегія вказане клопотання залишила без задоволення з підстав його недоцільності, оскільки висновки експертиз знаходяться в матеріалах справи та досліджені судом і не потребують додаткового роз'яснення.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, а також закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги встановленого ГПК України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи, яка не скористалась своїм правом бути присутньою в судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 09.06.09р. між ЗАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ-ДНЕПР»(страховик) та гр. ОСОБА_6. ( страхувальник ) було укладено договір страхування наземного транспорту №556\09-Тз;
Умовами вказаного договору передбачено, що позивач ( страховик ) прийняв на страхування автомобіль TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний на праві володіння і користування страхувальнику, на випадок його знищення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, тощо (т.1., а.с.6-10).
Як вбачається, в результаті ДТП, яка сталася 09.11.09р. за участю автомобіля TUCSON»д/н НОМЕР_1, (що був застрахований у позивача) який був пошкоджений та автомобіля автонавантажувача «4014», д/н Т0367 ДН ( користувачем якого є відповідач) позивачем за договором страхування було сплачено на користь гр. ОСОБА_6. (страхувальника ) страхове відшкодування в розмірі 18 270,38 грн. відповідно до рахунку суми страхового відшкодування ( що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а.с.33-34. )
Як встановлено, обставини ДТП підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.09р. у справі №3-4613/09, якою було визнано вину водія відповідача гр. ОСОБА_5, у скоєні ДТП та притягнуто його до адміністративної відповідальності (т.1, а.с.171).
Судова колегія зауважує, що інших судових актів, чи будь-яких інших підтверджень встановлення вини інших осіб в скоєнні вказаного ДТП суду надано не було, матеріали справи не містять.
Згідно умов договору страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК України). Згідно із ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Приписами ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а треті юридичні та фізичні особи -життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу, визнаються потерпілими.
Згідно ж ст. 22 вищезазначеного Закону передбачено, що страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
По справі проводилась судова автотехнічна експертиза, згідно висновку якої №1488-11 від 14.07.11р. в даній дорожній обстановці, технічна можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортній пригоді, обумовлювалась виконанням водієм автонавантажувача «4014»ОСОБА_5 вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці, водій автонавантажувача «4014»ОСОБА_5 створив небезпеку руху водію автомобіля TUCSON»ОСОБА_6., тому його дії не відповідали вимогам п.10.9 Правил дорожнього руху України . (т.2, а.с.4-9).
Отже, судова колегія доходить висновку, що особою, відповідальною за завдані гр. ОСОБА_5 збитки, у даному випадку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АКС і К »відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, позивач на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором страхування наземного транспорту №556\09-Тз від 09.06.09р виплатив страхове відшкодування постраждалому, а до нього відповідно до приписів ст. 27 ЗУ «Про страхування»перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, а отже рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційної фірми “АКС і К”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.11р. у справі №32/109-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.11р. у справі №32/109-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
СуддяО.В. Чус
СуддяВ.В. Швець
Постанова виготовлена та підписана
в повному обсязі 02.11.11р.