"04" жовтня 2011 р. Справа № 5027/893/2011.
За позовом Страхової компанії Assicurazioni” s.p.a Італія
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського району м. Чернівці
про виключення майна з-під арешту
Суддя Желік Б.Є.
Представники сторін:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23 серпня 2011 року за позовною заявою Страхової компанії ppama Assicurazioni” s.p.a м.Рим, Італія до Відділу державної виконавчої служби(ДВС) Шевченківського району м.Чернівці.
Позивач просить суд:
- виключити автомобіль ВМW Х6 кузов: НОМЕР_1 білого кольору, останній номерний НОМЕР_2 з акту опису і арешту;
- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського району м.Чернівці, повернути автомобіль ВМW Х6 кузов: НОМЕР_1 білого кольору, останній номерний знак НОМЕР_2 (далі -автомобіль ВМW Х6), власнику -страховій компанії Assicurazioni” s.p.a (адреса: Віа Масіма, 158-00136, Рим, Італія) без оплати за зберігання, передати його уповноваженому представнику -Решко Стефану Степановичу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі позивач посилається на наступні обставини і факти.
Зокрема, наприкінці 2010 року, при спробі ввезення на територію України, затримано автомобіль ВМW Х6, який знаходився під керуванням громадянина України ОСОБА_1 При цьому встановлено, що документи на зазначений автомобіль підроблені, відтак проти гр. ОСОБА_1 УСБУ в Чернівецькій області порушено кримінальну справу за ч.1 ст.201 КК України (контрабанда).
Вказаний вище автомобіль 24.10.2010 року викрадено в м. Бусто Арсіціо у громадянина Італії ОСОБА_2, внаслідок чого його оголошено у міжнародний розшук.
Разом з тим, автомобіль ВМW Х6 застрахований у страховій компанії «Grouppama Assicurazioni»s.p.a, що виступає позивачем у даній справі, до якої після виплати страхового відшкодування переходить право власності та інші права, у тому числі право вимоги на його повернення.
Згідно з повідомленням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14.06.2011 року за №0106/3636 стосовно гр. України ОСОБА_1 постановлено вирок, за яким автомобіль конфісковано у дохід держави. На виконання вироку суду 22.06.2011р. видано виконавчий лист, що надісланий для примусового виконання Відділу ДВС Шевченківського району м. Чернівці. У свою чергу Відділом ДВС відносно автомобіля відкрито виконавче провадження №27357907.
У відповідності до ст. 60 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.
Статтею 26 Конституції України прирівняні у правах іноземні юридичні та фізичні особи з українськими юридичними та фізичними особами. Статтею 123 ГПК України визначено право іноземних юридичних осіб звертатися до судів України за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів на рівні з підприємствами і організаціями України.
Як передбачено пунктом 6 Постанови Пленуму ВСУ, у справах про виключення майна з опису №6 від 27.08.1976р. в редакції ППВСУ №15 від 25.05.1998р. сама по собі вказівка у вироку (постанові) про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію незалежно від підстав її застосування, не позбавляє права зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову у порядку цивільного(господарського) судочинства.
Між Україною і Італійською Республікою продовжує діяти міжнародний договір від 25.01.1979р. -Конвенція між СРСР та Італійською Республікою “Про правову допомогу у цивільних справах”. Відповідно до ст.16 Конвенції сторони відмовляються від легалізації документів. Відповідно до Декрету “Про державний суверенітет” від 16.07.1990 р., та ЗУ “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р. Україна стала правонаступником СРСР за укладеними останнім міжнародними Договорами.
Ухвалою суду від 23.08.2011 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони Відділу ДВС Шевченківського району м. Чернівці вчиняти будь-які дії по реалізації та відчуженню автомобіля ВМW Х6.
Ухвалою суду від 06.09.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.09.2011 року.
У судовому засіданні 27.09.2011 року оголошено перерву до 04.10.2011 року.
Розглянувши у судовому засіданні 04.10.2011 року матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно сертифікату власності №10/А203394N автомобіль ВМW Х6 23.04.2009 року зареєстрований за гр. Італії ОСОБА_2.
Як вбачається з протоколу Легіону карабінерів Ломбардії (відділ Бусто Арсіціо) 24.10.2010 року автомобіль ВМW Х6 викрадено.
Відповідно до Акту про здійснення правочину від 11.02.2011 року гр. ОСОБА_2 заявив відмовитися в будь-якому регіоні від прав, а також подавати судовий позов відносно компанії, отримавши суму в розмірі 52200 євро. Після отримання цієї суми, гр. ОСОБА_2 зобов'язався відмовитися від будь-якого права на автомобіль ВМW Х6 сьогодні та в майбутньому. Тож, після отримання квитанції про сплату на баланс фірми (в розумінні суду - це гр. ОСОБА_2), остання більше не матиме жодних претензій до Grouppama.
Вироком Глибоцького районного суду від 24.05.2011 року по справі №1-91/11 визнано винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 201 (контрабанда) та ч.3 ст. 358 (використання завідомо підробленого документу) КК України, автомобіль ВМW Х6 конфісковано в дохід держави.
Як вбачається з листа Голови Глибоцького районного суду від 20.07.2011 року 22.06.2011 року виписаний виконавчий лист по кримінальній справі №1-91/11 відносно автомобіля ВМW Х6 та направлений в ДВС Шевченківського району м. Чернівці.
Таким чином, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності підстав для виключення майна з-під арешту.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У пункті 4 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.
Згідно з абзацом другим пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.76 N 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" відповідачами в справах цієї категорії повинні бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.
Відтак, участь усіх стягувачів за виконавчим провадженням, у ході якого було здійснено опис і арешт майна боржника, як і участь самого боржника, є обов'язковою умовою незалежно від попереднього висновку суду щодо існування факту порушення їх прав. При цьому, незалучення відповідачами у справі боржника і стягувача є свідченням порушення норм процесуального права щодо суб'єктного складу злочину.
У свою чергу, позовні вимоги пред'явлені виключно до органу Державної виконавчої служби, а не до боржника і стягувача.
Отже, даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Аналогічну позицію викладено в Постановах ВГС України від 25.07.2006 року №10/179, від 24.02.2011 року №11/122-10, від 24.11.2010 року №18/123а.
Крім того, підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
За змістом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте позивач доказів про перехід до нього прав страхувальника, у т.ч. страховий поліс на спірний у справі автомобіль, страховий акт, докази про страхове відшкодування страхової суми страхувальнику суду не надав, відтак не довів приналежність йому спірного автомобіля на праві власності або на праві володіння.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати залишити за позивачем та скасувати вжиті ухвалою суду від 23.08.2011 року заходи забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 68, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Скасувати вжиті ухвалою суду від 23.08.2011 року заходи забезпечення позову.
Повне рішення складено та підписано 05.10.2011 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Б.Є. Желiк