Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7075/11 (н.р. 5023/995/11)
вх. № 7075/11 (н.р. 995/11)
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, доручення б/н від 05.09.2011 р., Хижняк М.В.;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 2625 від 29.07.2011 р.;
3-ої особи - не з"явився;
3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Комунального закладу охорони здоров"я "Міська дитяча поліклініка № 23 Київського району", м.Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно - ревізійне управління у Харківській області, м. Харків
3-я особа < Текст >
до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків 3-я особа < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії
У лютому 2011 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача внести зміни в п.2.1.3 договору № ІV-428/01-Б-2 від 04.06.08 р. в частині зменшення площі фактично займаної земельної ділянки, зайво сплачені кошти у сумі 10046,92 грн. зарахувати в рахунок майбутніх платежів, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 квітня 2011 року по справі № 5023/995/11 позов було задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2011 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2010 року по справі № 5023/995/11 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02 серпня 2011 року касаційні скарги задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.11 р. та рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2010 року по справі № 5023/995/11 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарському суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2011 року було призначено справу до розгляду на 05 вересня 2011 року.
01 вересня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те що Постановою Вищого гсоподарського суду України від 02.08.2011 р. по справі № 5023/995/11 визначено, що розмір земельної ділянки, якою користується лікарня, повинен бути підтверджений державним актом на землю, або договором оренди землі. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені вище документи у лікарні відсутні. Також відповідач зазначив, що в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 р. та в рішенні господарського суду Харківської області від 14.04.2011 р. не досліджено правомірність укладання договору від 04.06.08 р. за № IV-428/01-Б-2 в частині визначення площі фактично займаної земельної ділянки в п. 2.1.3. та договір було укладено саме на підставі розрахунків позивача по сплаті сум земельного податку. Крім того, відповідач послався на те, що позивач не привів доказів того, що він не має можливості до укладення договору звернутись до органів місцевого самоврядування з метою отримання постійного користування земельною ділянкою.
05 вересня 2011 року відповідач надав пояснення по справі, в яких зазначив, що в межах судової справи повинно бути досліджено правомірність укладання договору від 04.06.08 р. № IV-428/01-Б-2 в частині визначення площі фактично займаної земельної ділянки в п. 2.1.3 "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581. Відповідач вказує на те, що з жовтня 2010 року набули чинності нові "Правила прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581. Згідно вимог підпунктів 4 і 7 пункту 3.1 нових "Правил.." договір укладається на підставі наданих суб"єктом господарської діяльності наступних документів або завірених копій: довідки на площу території, на якій розташовано об"єкт господарювання споживача, що підтверджена офіційним документом; виконавчої геодезичної зйомки території об"єкту господарської діяльності споживача в масштабі 1:500.
05 вересня 2011 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 27 вересня 2011 року.
27 вересня 2011 року позивач своїх представників у призначене судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 27 вересня 2011 року, від 18 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на інший день.
24 жовтня 2011 року позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.
25 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяві.
3-ої особа у призначене судове засідання свого представника не направила, документів, витребуваних ухвалою, суду не надала, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
04 червня 2008 року між Комунальним закладом охорони здоров"я "Міська дитяча поліклініка № 23 Київського району", м.Харків (позивач) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків (відповідач) був укладений договір № IV-428/01-Б-2 на прийняття стічних вод (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов"язався приймати додаткову кількість стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів із загальної площі Абонента 1,3099 га та згідно даними Харківського Гідрометцентру, відповідно до вимог нормативно- правових актів, зазначених в п. 1.3 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист № 1456 від 15.12.2010 р. про внесення змін до договору, але відповідач не погодився з пропозицією позивача про внесення змін в договір в частині зменшення розміру земельної ділянки, що підтверджується листом відповідача № 4339 від 30.12.2010 р.
Вищий господарський суд України у постанові від 02 серпня 2011 року дійшов висновку про те, що суди неправильно зазначили, що ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права та загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені главою 82 ЦК України , але в даній справі питання відшкодування шкоди не ставилось. Також Вищий господарський суд України зазначив, що розмір земельної ділянки, якою користується позивач, повинен бути підтверджений державним актом на землю або договором оренди, та судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені вище документи у лікарні відсутні.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони виконували умови договору щодо прийняття стічних вод та оплати послуг відповідача. Договір на момент розгляду справи судом не визнаний недійсним, зміни до договору внесені не були, домовленості між сторонами щодо зміни порядку розрахунку, зарахування коштів раніш перерахованих позивачу за надані послуги в рахунок майбутніх платежів відсутні.
Відповідно до п.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо зарахування зайво сплачених коштів в сумі 10046,92 грн. в рахунок майбутніх платежів задоволенню не підлягають.
Згідно п. 1 ст. 116 і п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, позивач повинен був отримати право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно в тих випадках, коли позивач повідомляє про зміну площі використовуваної земельної ділянки, він повинен надати до відповідача та до суду відповідне рішення Харківської міської ради.
Проте позивач не довів наявності такого рішення органів місцевого самоврядування.
За приписами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту реєстрації цих прав, а посвідчується право державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, тобто лише за наявності державного акту на право постійного користування земельною ділянкою у позивача може виникнути право на внесення змін до договору, та до звернення до суду з захистом свого порушеного права.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що договір було укладено у відповідності до вимог п. 2.16.3 "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581.
Згідно з вимогами п. 2.16.3 "Правил.." для укладання договору споживач надає довідку про площу дільниці, що використовується згідно з розрахунками сум земельного податку і договір був укладений саме на підставі розрахунків позивача по сплаті сум земельного податку.
Згідно п. 2 п. 2 ст. 652 ЦК України, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони за умови, що така зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались.
Проте позивач не привів доказів того, що він не мав можливості до укладання договору звернутись до органів місцевого самоврядування з метою отримання права постійного користування земельною ділянкою.
В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача..
В розумінні ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту реєстрації цих прав, а посвідчується право державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, тобто лише за наявності державного акту на право постійного користування земельною ділянкою у позивача може виникнути право на внесення змін до договору, враховуючи відсутність вказаного акту, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни в п.2.1.3 договору в частині зменшення площі фактично займаної земельної ділянки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,54 ст.ст.82-85 ГПК України, суд
< Текст >
В позові відмовити.
Суддя (підпис< Текст > Смірнова О.В.
Повний текст Рішення складено 27 жовтня 2011 року.