Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7410/11
вх. № 7410/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/8925 від 11.11.2010 р.;
відповідача- не з"явився; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Комунального закладу охорони здоров"я "Міська дитяча клінічна лікарня № 24", м. Харків; 3-я особа < Текст >
про стягнення 4865,94 грн.
Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального закладу охорони здоров"я "Міська дитяча клінічна лікарня № 24", м. Харків, 3951,01 грн. заборгованості за електроенергію (що складається з тарифної складової 3929,50 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 658,51 грн.), 445,61 грн. пені, 107,35 грн. 3% річних, 361,97 грн. інфляційних витрат та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 04-0790 від 21.10.03 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 вересня 2011 року.
22 вересня 2011 року позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 26 вересня 2011 року було оголошено перерву до 17 жовтня 2011 року.
03 жовтня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним було погашена вся заборгованість у розмірі 6239,63 грн. у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до відзиву.
17 жовтня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідачем було проведено часткове погашення заборгованості, а саме платіжним дорученням № U1534382 від 11.08.2011 р., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 3951,01 грн. заборгованості з 17 жовтня 2011 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що відповідачем було проведено часткове погашення заборгованості, а саме платіжним дорученням № U1534382 від 11.08.2011 р., у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 3951,01 грн. заборгованості з електроенергії та стягнути з відповідача 445,61 грн. пені, 361,97 грн. інфляційних витрат, 107,35 грн. 3% річних та судові витрати.
електроенергії та стягнути з відповідача 445,61 грн. пені, 361,97 грн. інфляційних витрат, 107,35 грн. 3% річних та судові витрати.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.
В судовому засіданні 17 жовтня 2011 року було оголошено перерву до 25 жовтня 2011 року.
25.10.2011 р. представник позивача у судовому засіданні просила суд припинити провадження у справі в частині стягнення 3951,01 грн. заборгованості з електроенергії, стягнути з відповідача 445,61 грн. пені, 361,97 грн. інфляційних витрат, 107,35 грн. 3% річних та судові витрати. Крім того, представник позивача пояснила, що оскільки відповідачем при оплаті пені, інфляційних, річних в платіжних дорученнях № 732 від 14.09.11 р., № 731, № 730 від 14.09.11 р. не зазначено період, за який сплачуються кошти, вказані суми були зараховані позивачем на погашення попередньої заборгованості за договором № 04-0790 від 21.10.03 р.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
21 жовтня 2003 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Комунальним закладом охорони здоров"я "Міська дитяча клінічна лікарня № 24", м. Харків (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 04-0790, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік (далі - договір).
Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).
Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив у період з грудня 2010 року по червень 2011 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивач у своїй заяві зазначає про те, що відповідачем частково погашено заборгованість за спожиту електричну енергію з урахуванням ПДВ на загальну суму 3951,01 грн. грн., що підтверджується платіжним дорученням № U1534382 від 11.08.2011 р., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження в цій частині. Але враховуючи, що матеріали справи надійшли до господарського суду 01 вересня 2011 року, а відповідач погасив вищевказану суму заборгованості 11 серпня 2011 року, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення 3951,01 грн. заборгованості за електроенергію (що складається з тарифної складової 3929,50 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 658,51 грн.), у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на проплату всієї заборгованості, у тому числі пені, 3% річних та інфляційних витрат, однак позивач у своїх поясненнях зазначив, що оскільки відповідачем не було вказано у платіжному дорученні періоду боргу - платежі зараховуються в рахунок погашення боргу за інший період.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 361,97 грн. та З % річних в сумі 107, 35 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 445,61 грн. пені обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
< Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу охорони здоров"я "Міська дитяча клінічна лікарня № 24" (61050, м. Харків, пров. Руставелі, 4а, п/р № 35415001001902 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 31766242) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) - 445,61 грн. пені, 107,35 грн. 3% річних, 361,97 грн. інфляційних витрат, 19,17 грн. державного мита та 44,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В стягненні 3951,01 грн. заборгованості за електроенергію (що складається з тарифної складової 3929,50 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 658,51 грн.) відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Смірнова О.В.
Повний текст Рішення складено 27 жовтня 2011 року.