Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7860/11
вх. № 7860/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 128/10 від 23.12.2010 р.;
відповідача - Яковлєвої Н.В., директора;. 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Приватного підприємства "Демос", м. Мерефа Харківського району Харківської області 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії, м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Демос", м. Мерефа, 1602,09 грн. заборгованості, 125,28 грн. пені, 184,18 грн. інфляційних витрат, 75,09 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 10/10-85 ПР-02 від 23.12.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 жовтня 2011 року.
17 жовтня 2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним було погашено суму основного боргу у розмірі 1602,09 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення № 1173 від 03.10.2011 р. та № 1179 від 07.10.2011 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2011 року було відкладено розгляд справи на 25 жовтня 2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2011 р. підтримував заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 125,28 грн. пені, 184,18 грн. інфляційних витрат, 75,09 грн. 3% річних та судові витрати.
Представник відповідача у судовому засіданні вказував суду на те, що ним було погашено суму боргу у розмірі 1602,09 грн.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
23 грудня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії, м. Харків (позивач) та Приватним підприємством "Демос", м. Мерефа (відповідач) був укладений договір № 10/10-85 ПР-02 (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору. Пунктом 6.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. Пунктом 11.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу до 31 березня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Сторони уклали додатку угоду № 1 від 10.03.2010 р. до договору, якою домовились п. 11.1 договору після: "і діє в частині поставки газу до" викласти в наступній редакції:"30 вересня 2010 р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення ".
На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивачем був переданий відповідачу природний газ на загальну суму 7139,93 грн., що підтверджується актами від 31.01.2010 р., від 28.02.2010 р., від 31.03.2010 р., від 30.04.2010 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Як було вищезазначено, сторони узгодили строк остаточного розрахунку - до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Відповідач частково розрахувався за поставлений газ на суму 5537,84 грн.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1602,09 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем було погашено суму боргу у розмірі 1602,09 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1173 від 03.10.2011 р. та № 1179 від 07.10.2011 р., у зв"язку з чим провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмету спору.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст. 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 184,18 грн. та 3% річних у сумі 75,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.
Відповідачу нарахована пеня, яка складає 125,28 грн.
Відповідач зазначив в судовому засіданні про те, що ним сплачується заборгованість, надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.
На підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.
В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим його задовольнити та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 60% та стягнути її у розмірі 50,14 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 75,14 грн. пені - відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 525, 526, 530, 610, 611. 612, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84 ГПК України, - < Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Демос" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дачна, 264/6, р/р № 2600552108 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 30767308) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, літ. Д-5, р/р № 26007010039359 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 33886752 ) 50,14 грн. пені, 184,18 грн. інфляційних витрат, 75,09 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 1602,09 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
В частині стягнення 75,14 грн. пені відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Смірнова О.В.
Повний текст Рішення складено 27 жовтня 2011 року.