про повернення позовної заяви
"04" листопада 2011 р.
№ 1/17-2011-2293
Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву № 6865/2011 від 01.11.2011р. Ліквідаційної комісії підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки
про визнання банкрутом Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410)
Голова ліквідаційної комісії підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки за положеннями ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до п.1 ст.5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: заява підписана особою, посадове становище якої не підтверджено, не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.
Голова ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки обґрунтовує заяву про визнання банкрутом тим, що засновником боржника 12.07.2011р., прийнято постанову про ліквідацію юридичної особи та призначено голову ліквідаційної комісії. Однак наданий примірник постанови правління Любашівської Райспоживспілки, не приймається судом як відповідний доказ, оскільки не підписаний головою правління та членами правління.
В обґрунтування своїх вимог голова ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки посилається на заборгованість перед УПФУ в Любашівському районі у сумі 36342,03 грн., що підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2010р. по справі №2а-7743/09/1570, якою стягнуто з ринку Любашівської райспоживспілки на користь УПФУ в Любашівському районі заборгованість по штрафним санкціям та пені у сумі 36352,03 грн.
Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".
Таким чином заборгованість боржника перед УПФУ в Любашівському районі в розмірі 36352,03 грн. не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Крім того, голова ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки у заяві посилається на заборгованість перед засновником (власником ) -Любашівською райспоживспілкою у сумі 113114,85 грн., мотивуючи вказану заборгованість тим, що Любашівська райспоживспілка за період з 2007 по 2011 роки сплачувала за Підприємство „Любашівський ринок” Райспоживспілки податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.
Але, заявником не надано належних документів (договорів та інші правочини) в підтвердження здійснення вказаної господарської операції.
Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Приймаючи до уваги, що заявником не надано вказаних доказів виникнення зобов'язань засновника Любашівської райспоживспілки відносно сплати податкових зобов'язань за боржника і виникнення зобов'язань боржника погасити заборгованість перед засновником в регресному порядку, а також враховуючи нарахування вказаної заборгованості перед засновником, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість в сумі 113114,85 грн. не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, оскільки примірник газети „ХЛІБОРОБ” Любашівської районної ради не є таким доказом і не відповідає ст. 105 ЦК України, так як в ній не публікуються відомості про державну реєстрацію юридичних осіб, не проведено аналіз активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ), а також про результати їх розгляду. Головою ліквідаційної комісії боржника належним чином не повідомлено державного реєстратора та орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства.
Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.. 3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1.Заяву Ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки про порушення справи про банкрутство Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки за положеннями ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути заявнику без розгляду.
Додаток заява про порушення провадження у справі про банкрутство на 50 аркушах та конверт.
Примірник ухвали надіслати сторонам.
Суддя < /підпис/ > Найфлейш В.Д.