Справа № 10-276/2011
Категорія ст. 165-2 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Ткачук Н.В.
07 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі
головуючої-судді Ткачук Н.В.,
суддів: Шкрібляка Ю.Д., Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Боднар Г.Ю.,
захисника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Івано-Франківська Боднар Г.Ю., на постанову Івано-Франківського міського суду від 28 жовтня 2011 року, -
Вказаною постановою щодо ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Комі, жителя АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, українця, громадянина України,-
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -в тому, що він 19 жовтня 2011 року біля 22 години 00 хвилин перебуваючи на розі вулиць Коновальця та Націоанальної Гвардії в м. Івано-Франківську незаконно збув гр. ОСОБА_5 паперовий згорток з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани, обіг якого заборонено, за 30 грн., 20 жовтня 2011 року на території ГБК № 21 в м. Івано-Франківську в автомашині, якою по дорученню користується ОСОБА_6, виявлено 4,6 г марихуани, яку він зберігав з метою збуту ОСОБА_5
Своє рішення суд мотивував тим, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 хоча відноситься до категорії тяжких, однак не є достатньою підставою для утримання обвинуваченого під вартою. Суд врахував, що вину у вчиненні злочину ОСОБА_3 визнав повністю, раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні у нього перебуває двоє неповнолітніх дітей, розкаюється у вчиненому, а тому не можна стверджувати, що він буде умисно ухилятися від органів досудового слідства.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає постанову суду незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність. Також вказує, що суддя у мотивувальній частині постанови визначив, що відносно ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, однак у резолютивній частині постанови не реалізував своє право, що передбачене ст. 165-2 КПК України, тобто не обрав запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, що на його думку на стадії досудового слідства відноситься до компетенції слідчого, прокурора.
Просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача Ткачук Н.В., думку прокурора, яка підтримала доводи апеляції, прохання захисника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити постанову суду в силі, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд дотримав вимоги ст.ст.148-150, 151 КПК України.
Згідно ст.ст. 148-150 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується за наявності підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, розкаюється у вчиненому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, позитивно характеризується за місцем праці та роботи. Крім того, органами досудового слідства не представлено суду доказів, що ОСОБА_3 перешкодить слідству чи ухилиться від виконання процесуальних рішень і може продовжувати злочинну діяльність.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 165-2 КПК України після одержання подання суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 КПК України, вивчає матеріали кримінальної справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, і виносить постанову про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав.
Згідно п. 1 ч. 7 ст. 165-2 КПК України відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Таким чином це є право суду, а не обов'язок.
За наведених обставин покликання прокурора на те, що у мотивувальній частині постанови, судом визначено, що відносно ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, однак у резолютивній частині суд не реалізував своє право не може бути підставою для утримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, колегія суддів апеляційних підстав для скасування постанови суду не встановила.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 28 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3, - без зміни.
Головуюча Н.В. Ткачук
Судді Ю.Д. Шкрібляк
Н.М. Кривобокова
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Ткачук