Кіровоградської області
"26" жовтня 2011 р.Справа № 5013/1817/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1817/11
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІ-ЛАЙФ", м. Кіровоград
до відповідача: Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, м. Кіровоград
про стягнення 21 060,00 грн.
Представники сторін :
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 88 від 25.10.11 р.;
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 313 від 26.09.11 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВІ-ЛАЙФ" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 21 060,00 грн. заборгованості за поставлені продукти нафтоперероблення.
Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі та пояснив існування заборгованості перед позивачем тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача (а.с. 21).
Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
01.12.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВІ-ЛАЙФ" (далі - Постачальник) та Кіровоградським комунальним підприємством по утриманню шляхів (далі - Покупець) укладено договір поставки № 01/12/2010 (далі - Договір, а.с. 9-10).
Відповідно до умов Договору, Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти (далі - товар), а Покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами на момент поставки шляхом підписання видаткових накладних (п. 1.1. Договору).
Умови передачі товару сторонами узгоджено у розділі 2 Договору.
Так, згідно п.п. 2.1. -2.2. Договору, Постачальник передає товар Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС-2000: СРТ-термінал Покупця. Адреса терміналу вказується Покупцем додатково.
Передача Покупцю товару здійснюється в разі надання Покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту оплати його вартості.
Пунктами 3.1. - 3.5. Договору визначено, що ціна на товар формується Постачальником кожний день і обумовлена сторонами на день поставки, зазначається у видаткових накладних.
Розрахунок Покупцем за товар здійснюється протягом 7 днів з дня поставки товару. Ліміт заборгованості Покупця за поставлений товар не повинен перевищувати 30 000,00 грн.
Розрахунок Покупцем за товар здійснюється у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника.
Платіжне доручення банківської установи повинно містити посилання на цей Договір.
Сторони прийшли до згоди вважати датою проведення розрахунку дату зарахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання (п. 7.1. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткових накладних № РН-0000079 від 12.08.10 р. на суму 25 545,00 грн. та № РН-0000095 від 07.09.10 р. на суму 21 060,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 46 605,00 грн. (а.с. 11-16).
Вказані вище видаткові накладні № РН-0000079 від 12.08.10 р. та № РН-0000095 від 07.09.10 р. містять відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 25 545,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.08.11 р. на суму 20 000,00 грн. та від 08.09.11 р. на суму 5 545,00 грн. (а.с. 17-18).
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 21 060,00 грн. (46 605,00 грн. - 25 545,00 грн. = 21 060,00 грн).
06.09.11 р. позивачем виставлено рахунок - фактуру № СФ-0000106 на сплату відповідачем вартості поставленого товару в сумі 21 060,00 грн. (а.с. 19).
Оскільки заборгованість в сумі 21 060,00 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підтвердження існуючої за відповідачем заборгованості в сумі 21 060,00 грн. позивачем надано до суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 19.11.10 р., що підписаний повноважними представниками Постачальника та Покупця, скріплений круглими печатками сторін (а.с. 12).
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 21 060,00 грн.
Натомість, відповідач не заперечує існування за Покупцем заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 21 060,00 грн.
Так, згідно письмового відзиву на позов, відповідач зазначає, що підприємство виконує роботи по замовленню (головним замовником робіт є Головне управління житлово-комунального господарства), за виконання яких отримує відповідну плату. Однак, підприємством замовником не своєчасно і не в повному обсязі проводяться розрахунки за виконані роботи, що в свою чергу, призвело до виникнення заборгованості у відповідача по податкам.
Відповідно до листа Головного управління житлово-комунального господарства № 514 від 25.06.11 р. "Про першочерговість платежів по заробітній платі", отримані кошти спрямовуються в першу чергу на виплату заробітної плати та сплату обов'язкових платежів до бюджету та Пенсійного фонду, оплату поточних платежів за матеріали, комунальні послуги, оплату енергоносії, відповідач є спеціалізованим підприємством, недостатнє і несвоєчасне фінансування за виконання робіт з боку замовника призводить до збитковості підприємства; з 21.09.11 р. на розрахункові рахунки підприємства накладено арешт органом державної виконавчої служби, у зв'язку з чим на підприємстві склалося вкрай тяжке фінансове становище і на даний час відповідач не має змоги проводити будь-які розрахунки як з постачальником, так і з працівниками підприємства (а.с. 21).
Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки дії відповідача щодо визнання позовних вимог в повному обсязі не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, існування заборгованості відповідача повністю підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів (25013, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 5а, р/р 26003207767 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код 03347098) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІ-ЛАЙФ" (25026, м. Кіровоград, вул. Севастопольська, 9 кімн. 27, р/р 26009105055001 в ПАТ "ІМЕКСБАНК" м. Одеса, МФО 328384, код 37297722) заборгованість в сумі 21 060,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 210,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено 31.10.2011 р.