Справа № 22-ц-1659/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Суддя-доповідач Бойчук І.В.
01 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Бойчука І.В.,
суддів Меленко О.Є., Павлишиної А.Т.
секретаря Сурмачевської У.С.,
сторін: ОСОБА_2 і її представника;
представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, спричинених простроченням повернення позики за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2011 року ,-
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, спричинених простроченням повернення позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5680 грн. суму трьох відсотків річних від заборгованої суми.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2361,55 грн. судових витрат, понесених по справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник апелянтки посилається на те, що рішення суду є незаконним, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права.
Завданням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України є компенсація кредиторові тих втрат, яких він зазнав внаслідок підвищення рівня цін. При цьому слід зазначити, що кредиторові будуть заподіяні втрати як у випадку існування зобов'язання в національній валюті, так і у випадку існування зобов'язання в іноземній валюті.
Справа № 22-ц -1659/2011р. Головуючий у 1 інстанції - Антоняк Т.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач - Бойчук І.В.
Розрахунок збільшення розміру зобов'язання з урахуванням індексу інфляції наявний в матеріалах справи і підлягає стягненню. Невірно судом вираховано 3% річних, які мають бути стягнуті за період з 02.06.2003 року по 22.10.2007 року.
За 1603 дні - 13, 175% від суми складає 5821,39 грн., а не 5680 грн., як зазначено в рішенні суду.
Просив рішення скасувати, ухваливши нове.
В засіданні апеляційного суду представник апелянтки підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній. Представник ОСОБА_3 доводів скарги не визнав і вважає рішення суду правильним. Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачкою заявлено позов до відповідача про стягнення збитків, завданих простроченням боргового зобов'язання (позики) у вигляді трьох процентів річних від заборгованої суми та розміру інфляції. Встановлено, що 01.06.2000 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 8290 дол. США, про що написав боргову розписку і зобов'язувався повернути вказану суму на першу вимогу. 02.06.2003 року ОСОБА_2 звернулася в суд до ОСОБА_3 з позовом про стягнення боргу. Рішенням Тисменицького районного суду від 01.12.2003 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки 44 185 грн. позики та судові витрати. Ухвалою апеляційної інстанції від 16.02.2004 року дане судове рішення залишено без зміни. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що дія ч.2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення поширюється лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні. Оскільки такий договір було укладено в іноземній валюті, то положення цього закону на правовідносини щодо стягнення інфляційних витрат не поширюється.
Колегія суддів встановила, що позовних вимог щодо стягнення таких витрат з інших підстав, позивачкою не заявлялося. В частині стягнення трьох процентів річних, то колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України слід змінити, оскільки судом першої інстанції правильно визначено початок строку з якого починається таке стягнення, зокрема 02.06.2003 року, але невірно встановлено кінець такого строку. З пояснень сторін встановлено, що днем виконання зобов'язання перед позивачкою є 30.09.2008 року, який і буде останнім днем для розрахунку суми заборгованості трьох процентів річних, визначених ч.2 ст. 625 ЦК України. Даного факту не заперечив у судовому засіданні і представник ОСОБА_3 Згідно до висновку спеціаліста від 28.10.2011 року аудиторської фірми «Аудит-сервіс Інк» сума 3% річних від заборгованої суми за час прострочення становить 7064,46 грн. і така сума підлягає стягненню з ОСОБА_3, оскільки цей розрахунок суд апеляційної інстанції вважає правильним. В решті рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2011 року в частині стягнення трьох відсотків річних змінити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7064 грн. 46 коп. (сім тисяч шістдесят чотири гривні 46 коп.). В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: І.В.Бойчук О.Є.Меленко
А.Т. Павлишина