29 липня 2011 р. Справа № 44550/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.
при секретарі судового засідання: Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за позовом Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства «Водограй» до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановила:
У лютому 2011 року позивач Фермерське відгодівельно-заготівельне господарство «Водограй» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність ДПІ у Сколівському Львівської області щодо не взяття до уваги первинних бухгалтерських документів під час проведення перевірки фермерського господарства «Водограй», а також визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 р. № 0000582380 ДПІ у Сколівському районі Львівської області на суму 9007,50 грн..
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що 11.01.2011 року працівниками податкового органу було проведено перевірку господарської діяльності позивача, а саме магазину-бару в м. Сколе по вул. Данила Галицького, 55 Львівської області. За результатами перевірки складено Акт від 11.01.2011 року, де зазначено, що в ході перевірки виявлено порушення : не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації алкогольних напоїв, в реалізації знаходяться алкогольні напої згідно додатку № 3 без прихідних накладних на суму 4503,75 грн., і встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі цього Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582380 від 02.02.2011 р., яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій 9007,50 грн.. Такі висновки та дії відповідача вважає позивач незаконними, необгрунтованими, упередженими, вчинені без врахування усіх обставин справи, з порушенням вимог чинного податкового законодавства. Незаконність дій відповідача підтверджується тим, що перевірка проводилась без відома і за відсутності директора товариства чи уповноваженого представника товариства, а в присутності лише продавця магазину. Документи, які підтверджували правомірність торгівлі і походження товару (продуктового і алкогольних напоїв) знаходились на момент перевірки 11.01.2011 року на місці торгівлі, однак працівники податкового органу не бажали із ними ознайомлюватись. Наступного дня 12.01.2011 року директор товариства ОСОБА_3 особисто представив працівникам податкового органу усі документи, зокрема товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, якісні посвідчення на товар, однак цих документів працівники податкової служби не прийняли, мотивуючи тим, що ці документи уже не потрібні. Другий примірник Акта перевірки не було вручено директору товариства. Сам Акт перевірки немає номера і не зареєстрований в органах ДПС. Оспорюване податкове повідомлення-рішення було винесено через 20 днів після перевірки. Суть цього податкового повідомлення-рішення є незрозумілим, оскільки там вказано, що винесено воно на підставі неіснуючого Акту перевірки № 0056/13/28/23/19165790 від 21.01.2011 р. і штрафні санкції застосовуються до ФОП ОСОБА_4.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року позов задоволено частково, визнано недійсним та скасовано податкове-повідомлення рішення від 02.02.2011 року № 0000582380 ДПІ у Сколівському районі Львівської області на суму 9007,50 грн.. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою ДПІ в Сколівському районі Львівської області оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що працівниками ДПІ у Сколівському районі Львівської області 11.01.2011 року перевірку позивача було здійснено з дотримання вимог законодавства. За результатами перевірки було складено Акт 0056/13/28/23/19165790 від 21.01.2011 р., де зафіксовано виявлені порушення, а саме не забезпечення ведення обліку товарних записів за місцем реалізації алкогольних напоїв, в реалізації знаходяться алкогольні напої згідно додатку № 3 без прихідних накладних на суму 4503,75 грн., що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На момент перевірки у товаристві були відсутні накладні від постачальників на товарно-матеріальні цінності (алкогольні напої). Акт перевірки було підписано представником суб'єкта господарювання і до Акту зауважень не було.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи та з'явилися в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач Фермерське відгодівельно-заготівельне господарство «Водограй» зареєстроване 20.11.1992 року Сколівською РДА Львівської області, свідоцтво серії А00 № 371471, ЄДРПОУ 19165790. Засновником і керівником господарства являється ОСОБА_3 (а.с. 11-17).
З 11.01.2011 року по 13.01.2011 року працівниками ДПА у Львівській області було проведено перевірку Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства «Водограй», а саме магазину-бару в м. Сколе по вул. Д. Галицького, 55 Львівської області, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено Акт від 11.01.2011 року без номера, який зареєстровано 14.01.2011 року в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання за № 62/13/01/23/19165790, та 21.01.2011 року зареєстровано в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за № 0056/13/28/23/19165790 (а.с. 19, 49).
У вищевказаному Акті перевірки зазначено, що ФВЗГ «Водограй» порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації алкогольних напоїв, в реалізації знаходяться алкогольні напої згідно додатку № 3 без прихідних накладних на суму 4503,75 грн..
На підставі цього Акту перевірки відповідачем ДПІ у Сколівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582380 від 02.02.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9007,50 грн. (а.с. 18, 51).
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки у позивача, що викладені в Акті від 11.01.2011 року, є незаконними і необґрунтованими. Чинним законодавством України не передбачено обов'язкової наявності документів бухгалтерського обліку безпосередньо за місцем реалізації товару. Такі документи, а саме товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, якісні посвідчення на товар, у позивача були наявними і такі документи директор господарства представляв працівникам податкового органу, які безпідставно відмовились взяти їх до уваги. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0000582380 є протиправним і ґрунтується на неправомірних діях і висновках податкового органу.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується, виходячи з наступного.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 20 цього ж Закону визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно частин 1, 3 та 5 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
З аналізу вищенаведених норм Закону вбачається, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, однак чинним законодавством не передбачено обов'язкової наявності документів бухгалтерського обліку безпосередньо за місцем реалізації товару.
Крім цього, колегія суддів враховує, що під час проведення перевірки на ФВЗГ «Водограй» директор цього господарства, який є відповідальною особою за ведення та зберігання бухгалтерської та фінансової звітності, за місцем проведення перевірки був відсутній, про що працівниками магазину було повідомлено працівників податкового органу, які здійснювали перевірку. Про наявність у господарства усіх документів щодо реалізуємого товару продавці магазину 11.01.2011 року та директор 12.01.2011 року повідомляли працівників податкового органу, однак їхні пояснення та наявні документи безпідставно не було взято до уваги.
У зв'язку із цим колегія суддів приходить до переконання, що оскільки у позивача наявні товарно-супровідні документи оформленні належним чином, які підтверджують факт ведення ФВЗГ «Водограй» обліку товарних запасів (а.с. 23-43), то у відповідача були відсутні правові підстави для висновків про відсутність таких документів.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що представник позивача був ознайомлений з актом про проведення перевірки та жодних зауважень не надав, оскільки згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Однак, всупереч вищенаведеної норми ПК України, акт перевірки від 11.01.2011 року на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписаний ОСОБА_5, яка не є ні платником податку, ні законним представником позивача, а перебуває з ФВЗГ «Водограй» у трудових правовідносинах та перебуває на посаді продавця і жодним чином не уповноважена підписувати акт перевірки.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000582380 від 02.02.2011 року на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України є незаконним, оскільки ця правова норма регулює порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На незаконність вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 02.02.2011 року вказують також такі обставини : всупереч п. 86.8 ст. 86 ПК України прийнято у строк більш як через 10 робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податку акта перевірки від 11.01.2011 року; вказано, що штрафні (фінансові санкції) у розмірі 9007,50 грн. застосовано до незрозуміло якої особи ФОП ОСОБА_4.
Відповідно до вище наведеного колегія суддів приходить до переконання, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000582380 від 02.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій діяв всупереч податкового законодавства, недобросовісно, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставним і необґрунтованим та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за позовом Фермерського відгодівельно-заготівельного господарства «Водограй» до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.08.2011 року.