22 липня 2011 р. Справа № 44585/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Глушка І.В., Святецького В.В.
при секретарі судового засідання: Шаблій Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області, начальника управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,
встановила:
У грудні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області, начальника управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Стрийському районі № 430 від 26.11.2010 року про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в сумі 395, 96 грн. за період з 19.03.2007 року по 23.11.2010 року.
В період судового розгляду справи позивач подав письмову заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив також скасувати рішення УПФУ в Стрийському районі № 9 від 13.01.2011 року про застосування фінансових санкцій і нарахування пені в сумі 2949, 08 грн. за період з 22.03.2007 року по 23.12.2010 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що у 2004 році він припинив підприємницьку діяльність і 04 січня 2007 року подав до відповідача заяву про зняття з обліку платника страхових внесків. Рішенням УПФУ в Стрийському районі Львівської області № 70 від 01.03.2007 року йому нараховано та подано до стягнення пеню і штраф у сумі 2714,40 грн. за несплату страхових внесків за 2004 рік. Стягнення цієї суму здійснюється відділом ДВС на підставі рішення господарського суду Львівської області і сума боргу стягується із його пенсії. 02.12.2010 року відповідачем надіслано йому рішення № 430 від 26.11.2010 року згідно якого він повинен сплатити пеню 395,96 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків до УПФУ в Стрийському районі Львівської області за період з 19.03.2007 року по 23.11.2010 року. Однак, позивач вважає, що таке рішення прийняте всупереч чинного законодавства. Просить позивач врахувати, що питання про стягнення із нього пені уже було предметом судового розгляду і рішення суду уже прийнято. Відповідно до п.1 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дійсно передбачено застосування фінансових санкцій - штрафу. Цим же пунктом ст. 106 Закону передбачено, що одночасно на суму не сплачених страхових внесків фінансових санкцій (штрафів) нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених коштів. Отже, законом не передбачено нарахування пені на раніше нараховані суми пені. Крім того ст. 258 ЦК України встановлена річна позовна давність застосування при нарахуванні пені. Відповідно до ст. 264 ЦК України з подачею позову до суду позовна давність переривається і після судового рішення перебіг позовної давності починається спочатку, а час, що минув до нового строку не зараховується. Відповідач же неправомірно нараховує штраф і пеню за весь час, що справа була на розгляді у суді. Крім цього 20 січня 2011 року він отримав ще одне рішення відповідача № 9 від 13.01.2011 року на суму 2949,08 грн., яке також позивач вважає незаконним, з вищенаведених підстав.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано того, що відповідач всупереч вимогам ст. 264 ЦК України та ст.106 п.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняв рішення про застосування фінансових санкцій протягом усього періоду розгляду справи в суді з березня 2007 року по жовтень 2009 року. Також судом першої інстанції проігноровано інші наведені позивачем обґрунтування і докази підставності позовних вимог.
Просить апелянт скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Моршинської міської ради.
Актом № 4 від 27.02.2007 року перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування приватного підприємця ОСОБА_1, яка проводилася працівниками УПФУ у Стрийському районі Львівської області за період з 26.04.2004 року по 27.02.2007 року, встановлено заниження платником фонду оплати праці, на яку проводиться нарахування за квітень - грудень 2004 року та донараховано страхові внески на суму 1872 грн..
На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем винесено Рішення № 70 від 01.03.2007 року «Про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фону України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків», відповідно до якого за порушення позивачем п.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу донараховано 1872 грн. страхових внесків і на підставі п.4 ч.9 ст.106 цього ж Закону до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 2714,40 грн..
Рішенням відповідача № 71 від 01.03.2007 року за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано штраф у розмірі 5,20 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,80 грн., за період з 20.05.2004 р. по 13.12.2004 р..
Постановою Господарського суду Львівської області від 04.06.2007 року було задоволено позов ОСОБА_1 і визнано протиправним і недійсним вищевказане рішення УПФУ в Стрийському районі № 70 від 01.03.2007 року. Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2009 року, скасовано постанову господарського суду Львівської області від 04.06.2007 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення УПФУ в Стрийському районі № 70 від 01.03.2007 року.
Оскільки позивач в добровільному порядку не сплачував донараховану суму страхових внесків 1872 грн. та штрафні санкції у розмірі 2720,40 грн., згідно рішень № 70 та № 71 від 01.03.2007 року, тому постановою господарського суду Львівської області від 08.07.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2009 року, позовні вимоги УПФУ в Стрийському районі задоволено повністю і стягнуто із ОСОБА_1 4592,40 грн. заборгованості, в тому числі 1872,00 грн. недоїмки та 2720,40 грн. штрафної санкції.
На підставі виданого 15.10.2009 року господарським судом Львівської області виконавчого листа № 7/74А відділом ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції 06.11.2009 року відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповідача боргу 4592,40 грн..
Із оспорюваного по даній адміністративній справі Рішення відповідача № 430 від 26.11.2010 року та доданого розрахунку вбачається, що за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків та фінансової санкції, визначених рішенням № 70 від 01.03.2007 року за період із 22.03.2007 р. по 23.11.2010 р. (1342 дні), на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу нараховано пеню в розмірі 395,96 грн., за період розрахунку із 26.10.2010 р. по 23.11.2010 р..
Із оспорюваного Рішення відповідача № 9 від 13.01.2011 року та доданого розрахунку вбачається, що за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків та фінансової санкції за період із 22.03.2007 р. по 23.12.2010 р., на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу нараховано пеню в розмірі 2949,08 грн., за період розрахунку із 27.11.2010 р. по 23.12.2010 р..
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що оспорювані позивачем рішення відповідача № 430 від 26.11.2010 р. і № 9 від 13.01.2011 р. про нарахування пені на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є законними, оскільки позивач допустив несвоєчасну сплату сум страхових внесків і фінансових санкцій.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут та далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 ст. 106 вищевказаного Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 8 цієї ж статті Закону, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нормами п.2 ч.9 ст.106 цього ж Закону, визначено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладають штраф залежно від строку затримки платежу у розмірах визначених цією статтею. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 12 ст. 106 цього ж Закону визначено, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 ст. 106 вищевказаного Закону, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення (ч.13 цього Закону).
Відповідно до п. 10.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (далі Інструкція), на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Пунктами 10.4. та 10.5 Інструкції передбачено, що нарахування пені проводиться органами Пенсійного фонду. Пеня на пеню не нараховується. Рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
Згідно п. 10.6. Інструкції суми пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення. Оскарження рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. У разі оскарження страхувальниками чи банками вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду. При прийнятті рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати пені поновлюються з моменту їх припинення.
Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.10.9 Інструкції, строк давності щодо стягнення пені, недоїмки і штрафів не застосовується.
З врахуванням вищенаведених правових норм колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення № 430 від 26.11.2010 р. і № 9 від 13.01.2011 р. про нарахування позивачеві пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та фінансових санкцій, визначених рішенням № 70 від 01.03.2007 року. Таке нарахування пені здійснено правильно за визначений відповідачем період із 22.03.2007 року, в тому числі за період судових розглядів справ щодо оскарження позивачем рішень про донарахування страхових внесків та фінансових санкцій, оскільки такі рішення суду були прийнятті на користь Пенсійного фонду.
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що для визнання протиправними та скасувань рішень № 430 від 26.11.2010 та № 9 від 13.01.2011 р. підстав немає.
У зв'язку із цим доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області, начальника управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: І.В. Глушко
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.07.2011 року.