26 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.
Суддів: Дем»яносова М.В. Кафідової О.В.
Коротуна В.М Штелик С.П.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_7, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, ОСОБА_8, Відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, треті особи: відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області, житлове експлуатаційне управління “Докучаївське”, відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, приватний нотаріус ОСОБА_7, про визнання реєстрації місця проживання недійсною, за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” - Аксьонової Вікторії Володимирівни, на рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року, -
ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_7, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, ОСОБА_8, Відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, треті особи: відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області, житлове експлуатаційне управління “Докучаївське”, відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, приватний нотаріус ОСОБА_7, про визнання реєстрації місця проживання недійсною.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису нотаріуса № 12328 від 17 грудня 2009 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено.
Визнано реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитини ОСОБА_6 проведену житлово-експлуатаційним управлінням «Докучаєвське» за адресою: АДРЕСА_1 недійсною.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_7, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, ОСОБА_8, Відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.
Визнано виконавчий напис № 12328 виданий 17 грудня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 таким, що не підлягає виконанню.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6, треті особи: відділ опіки та піклування Харківського району Харківської області, житлове експлуатаційне управління “Докучаївське”, відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, приватний нотаріус ОСОБА_7, про визнання реєстрації місця проживання недійсною відмовлено.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи нове рішення про задоволення позову ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7 не мала права вчиняти виконавчий напис щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться в Харківській області. Зазначеними діями нотаріус порушила вимоги ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу.
Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає
з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як вбачається з матеріалів справи, в момент звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису публічне акціонерне товариство “ОТП Банк” надало всі необхідні документи, що передбачені Постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, а саме: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7 при вчиненні оспорюваного виконавчого напису діяла відповідно вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Інструкції «Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», а тому підстави для визнання виконавчого напису № 12328 таким, що не підлягає виконанню відсутні.
До таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Натомість, визнати законним та обґрунтованим рішення суду апеляційної інстанції не можливо з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.13-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.5 ст.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що оскільки приватний нотаріус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, перебувала в своєму нотаріальному окрузі та на своєму робочому місці ( в конторі), то нею не було допущено порушень ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат».
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення районного суду - залишенню в силі.
Керуючись ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” - Аксьонової Вікторії Володимирівни, задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Харківської області від 09 грудня 2010 року скасувати, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О.Дьоміна
Судді: М.В. Дем»яносов
О.В. Кафідова
В.М. Коротун
С.П. Штелик