7 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Сімоненко В.М., Гончара В.П., Ступак О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 як представника товариства з обмеженою відповідальністю «Готіс» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Квасівська сільська рада Рахівського району Закарпатської області про захист земельних прав, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення та відшкодування матеріальної шкоди та за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Готіс», Квасівської сільської ради про усунення перешкоді в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2011 року ,
У травні 2010 року ТОВ «Готіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Посилалось на те, що ТОВ «Готіс» є власником комплексу санаторія «Гірська Тиса», розташованого у с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На підставі Державного акту про право постійного користування, санаторію «Гірська Тиса» надано 4, 52 га для обслуговування існуючих споруд та будівель. Згідно з договором оренди від 17 грудня 2009 року, укладеним між ТОВ «Готіс» та Квасівською сільською радою, ТОВ «Готіс» передано в оренду земельну ділянку площею 0,989 га для обслуговування старої адміністративної будівлі санаторія. Проте відповідачі, які є суміжними користувачами земельної ділянки площею 0,989 га для обслуговування адміністративної будівлі санаторія, на цій частині земельної ділянки демонтували металеву огорожу та самочинно проводять будівельні роботи, які унеможливлюють ТОВ «Готіс» користуватись земельною ділянкою.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з зустрічним позовом та просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0 989 га, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка є частиною їхньої присадибної ділянки.
Рішенням Рахівського районного суду від 22 жотвня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2011 року, позов ТОВ «Готіс» задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставлять питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Готіс» та про задоволення їхнього позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суди правильно виходили з того, що ними не доведено, що спірна земельна ділянка площею у будь-якій спосіб була їм передана у власність або користування, отже немає підстав стверджувати, що права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порушені передачею цієї земельної ділянки іншій особі у користування на підставі договору оренди.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.
На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.М. Сімоненко
В.П. Гончар
О.В. Ступак