5 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,
Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю, визначення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2011 року,
У липні 2006 року ОСОБА_3, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2003 року йому належить 66/100 часток будинку АДРЕСА_1, решта цього будинку належить ОСОБА_4
Тривалий час вони користуються земельною ділянкою, фактичного її поділу не було. На даний час виникло питання про приватизацію його частки земельної ділянки, однак вони не можуть дійти згоди з цього питання, оскільки не визначено межі і конфігурацію земельної ділянки.
ОСОБА_4 заявив зустрічний позов, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 перешкоджає йому в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 березня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Заборонено ОСОБА_4 перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні хвірткою та проходом загального користування в будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 дублікат ключів від замка встановленої ним хвіртки при вході в будинок АДРЕСА_1. Визначено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 між співвласниками цього будинку та виділено в користування за єдиним варіантом користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток власності співвласників будинку: ОСОБА_3 - частину земельної ділянки площею 241 кв. м для обслуговування свої частки будинку - 66/100; ОСОБА_4 - частину земельної ділянки площею 124 кв. м для обслуговування свої частки будинку - 34/100; земельну ділянку площею 38,27 кв. м (червоний колір висновку експертизи) залишено в загальному користуванні. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2010 року виправлено описки та арифметичні помилки в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 березня 2010 року.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2011 року зазначене судове рішення в частині стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди змінено та стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2003 року ОСОБА_3 належить 66/100 часток будинку АДРЕСА_1, 34/100 цього будинку належить ОСОБА_4
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3, виходив із положень ст. ст. 88, 120 ЗК України щодо порядку користування спільною земельною ділянкою та переходом права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на будинок.
Між тим, на а.с. 111 міститься акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 березня 2007 року, в якому зазначено, що земельна ділянка співвласниками будинку не приватизована. Відповідно до довідки від 17 червня 2009 року, яка міститься на а.с. 137, земельна ділянка ні за ким не зареєстрована.
Отже, правові підстави для застосування у спірних правовідносинах положень ст. 88 ЗК України щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, у суду були відсутні.
Ураховуючи, що обставини, які стосуються правого статусу земельної ділянки, щодо якої заявлено позов, судами не досліджено, доводам щодо відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та перебуванні останньої у власності територіальної громади належної оцінки не надано. Передчасними є й висновки судів щодо застосування ч. 4 ст. 120 ЗК України, положення якої передбачають наявність при переході права власності на будівлю та споруду прав (сукупності правомочностей) на земельну ділянку.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а з'ясування обставин правового статусу земельної ділянки, правового зв'язку сторін із земельною ділянкою, щодо якої заявлено позов, мають суттєве значення для правильного вирішення спору, ухвалені в справі рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Як наслідок не можуть залишатися в силі і рішення щодо моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
Є.П. Євграфова
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко