іменем україни
17 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:
Дербенцевої Т.П.,
Олійник А.С.,
Сімоненко В.М. -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, третя особа - ОСОБА_5, про визнання кредитного договору недійним та повернення коштів;
за касаційною скаргою ОСОБА_4, до якої приєднався ОСОБА_5, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року,
ВАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 6 листопада 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №06/3253к-07, згідно з умовами якого відповідачці надано кредит на загальну суму 12 920,00 доларів США для придбання автомобіля, з 6 листопада 2007 року до 05 листопада 2012 року із розрахунку 12,5% річних за час фактичного користування кредитом, а відповідачка зобов'язалась повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно даним договором у повному обсязі. Того ж дня ОСОБА_5 в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 6 листопада 2007 року поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_4 умов зазначеного договору. В порушення умов укладеного між сторонами договору ОСОБА_4, поручителем якої є ОСОБА_5, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 3 314,21 гривень, відсотків в розмірі 4 300,34 гривень, суми дострокового стягнення кредиту - 74 485,09 гривень, пені 159,00 гривень, а всього 82 258,69 грн., яку просив просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів.
ОСОБА_4 в свою чергу звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал банк» про визнання кредитного договору № 06/3253к-07 від 6 листопада 2007 року, недійсним. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 посилається на те, що укладений кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, є таким що суперечить положенням ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», нормативним актам Національного банку України, порушує законні права та інтереси позичальника, як споживача фінансових послуг. У зв?язку з тим, що банк не надав їй, як споживачу, інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, зобов'язання в договорі виражено в доларах, що є порушенням ст. 524 ЦК України, а кредит видано в національній валюті. Положення про виплату винагороди за надання кредиту є нікчемною, крім того наявність вказаного положення суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів». Не відповідають чинному законодавству положення кредитного договору, яким передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку, договір кредиту викладено в нечіткій та двозначній редакції, що відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» є підставою для тлумачення договору на користь споживача.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 8 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року, п озов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено, стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість кредитним договором в сумі 82 258,69 гривень та судові витрати в сумі 1072,58 гривень. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, до якої приєднався ОСОБА_5, порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанції, передачу справи до суду першої інстанції на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 липня 2010 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєднався ОСОБА_5 відхилити, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.П. Дербенцева
А.С. Олійник
В.М. Сімоненко