12 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
Журавель В.І., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, збитків та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року,
У жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з названим позовом.
Зазначав, що 15 січня 2009 року уклав з ОСОБА_7 договір позики за яким він передав відповідачу у борг 1200 доларів США, а останній зобов'язався їх повернути в строк до 1 липня 2009 року про, що написав розписку.
Оскільки ОСОБА_7 борг вчасно не повернув, ОСОБА_6, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь 9612 грн. заборгованості за договором позики у гривневому еквіваленті, 4005 грн. збитків, 2000 грн. компенсації моральної шкоди.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 9612 грн. боргу за договором позики, а в решті вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_7 посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт отримання відповідачем у борг грошових коштів від ОСОБА_6 підтверджується розпискою від 15 січня 2009 року.
Проте повністю погодитися з таким висновком судів не можна.
Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
При вирішенні справи судом першої інстанції встановлено, що згідно із розпискою від 15 січня 2009 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 1200 доларів США та зобов'язався їх повернути до 1 липня 2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1051 ЦК України встановлено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_7 указував на те, що розписки від 15 січня 2009 року не писав, будь-яких коштів у борг від ОСОБА_6 не брав.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року в справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.
За змістом повідомлення Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС в Рівненській області від 13 липня 2010 року експертизу проведено не було, в зв'язку з ненаданням оригіналу розписки від імені ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Проте, місцевий суд на зазначене уваги не звернув та в порушення вимог ст.ст. 146, 213 і 214 ЦПК України дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_7 боргу за розпискою від 15 січня 2009 року.
Оригінал розписки було надано ОСОБА_6 лише в суді апеляційної інстанції, однак апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, допущених судом першої інстанції порушень процесуального закону не усунув та належним чином доводів апеляційної скарги відповідача не перевірив.
Таким чином, допущені судами при вирішені цієї справи порушення норм процесуального права в частині вирішення вимог ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.
З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення в цій частині не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи в частині вирішення вимоги про стягнення боргу за договором позики на новий розгляд.
В решті судові рішення ухваленні з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_7 висновки судів у цій частині не спростовують.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року в частині вирішення вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Є.П. Євграфова
О.І. Євтушенко
В.І. Журавель
О.М. Ситнік