іменем україни
26 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,
Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2010 року,
У лютому 2010 року відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період із червня 2007 року до лютого 2010 року включно в розмірі 2 082 грн. 10 коп.
Мотивуючи позов, товариство зазначало, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії для населення, яку поставляє ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», відповідно до договору № 2604461.
Посилаючись на те, що з червня 2007 року й до дня звернення до суду ОСОБА_3 не сплачуває кошти за спожиту електричну енергію у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед товариством, ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» просило позовні вимоги товариства задовольнити в повному обсязі.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 зазначав, що позов до нього ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» є необґрунтованим, оскільки згідно зі ст. 43 Гірничого Закону України він звільнений від сплати за користування електричною енергією як інвалід праці.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2010 року, позов ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2 082 грн. 10 коп. та судові витрати в розмірі 171 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» відмовити.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до норм ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом установлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Умовами договору від 11 червня 2007 року № 2604461 визначено, що ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, яку поставляє ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
Із червня 2007 року й до лютого 2010 року ОСОБА_3 не оплачував послуги із постачання електричної енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 082 грн. 10 коп.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно з п. 42 Правил споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вважав встановленими обставини справи щодо виникнення у ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електричну енергію за вказаний позивачем період і в зазначеному розмірі та виходив із доведеності позовних вимог.
Даючи оцінку посиланням позивача на Гірничий Закон України (далі - Закон), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно зазначав, що ОСОБА_3, як інвалід праці, підпадає під категорію осіб, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби (ч. 7 ст. 43 Закону).
Частиною 8 ст. 43 Закону визначено, що особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобутку (переробки) вугілля, які перераховують кошти на ці потреби до місцевого бюджету.
Оскільки механізм реалізації норм ч. 8 ст. 43 Закону чинним законодавством України не визначено, положення вказаної статті реалізуються відповідно до тимчасового положення «Про порядок компенсації витрат у розрахунках за комунальні послуги (за газ та електроенергію)», Галузевої тарифної угоди в вугільній промисловості, Інструкції про порядок забезпечення працівників і пенсіонерів підприємств вугільної галузі України та колективних договорів на підприємствах.
Згідно з п. 3.5 тимчасового положення «Про порядок компенсації витрат у розрахунках за комунальні послуги (за газ та електроенергію)» нарахування компенсації здійснюється з часу надання заяви та інших документів у визначеному порядку.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 із заявою про нарахування компенсації не звертався.
Отже, належним чином вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, вивчивши доводи, якими сторони мотивували свої вимоги та заперечення, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Ураховуючи, що ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства України щодо законності й обґрунтованості, вони підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: О.В. Кадєтова
В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук