Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 жовтня 2011 р. № 2-а- 9810/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії
головуючого судді - Лук'яненко М.О.,
суддів - Зоркіної Ю. В., Самойлової В.В.,
при секретарі судового засідання - Тарасюк Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Автотрейдінг - Харків" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення
Позивач, дочірнє підприємство "Автотрейдінг - Харків", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000042305 від 25.01.2011 року та № 0001472305 від 11.04.2011 року, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка дочірнього підприємства "Автотрейдінг - Харків" на підставі якої був складений акт № 13697/2305/31941457 від 28.12.2010 року про порушення Позивачем вимог податкового законодавства. Позивач висновки Відповідача викладені в акті перевірки вважає не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що зазначені податкові повідомлення -рішення відповідають вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованими та законними.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані докази, заперечення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку:
Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка з питань правомірності застосування нульової ставки по ПДВ в травні 2010 року.
За результатами цієї перевірки був складений акт № 13697/2305/31941457 від 28.12.2010 року, яким встановлено порушення п.6.2 ст. 6, пп.7.3.1. п.7 ст. 7, п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за травень 2010 року в розмірі 851631 грн.
Не погодившись з висновками акту позивач надав до органів податкової інспекції заперечення на акт № 13697/2305/31941457 від 28.12.2010 року. 24 січня 2011 року за вхідним номером 28 Позивачем була отримана відповідь на вищевказане заперечення, якою заперечення підприємства на акт перевірки задоволені не були.
На підставі акту перевірки органами податкової інспекції винесене податкове повідомлення - рішення № 0000042305 від 25.01.2011 року, яким підприємству було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1490354,25 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000042305 від 25.01.2011 року в порядку п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, що діяла на момент винесення даного податкового повідомлення рішення) до ДПА у Харківській області, ДПА України.
Рішенням ДПА регіонального рівня податкове повідомлення - рішення № 0000042305 від 25.01.2011 року скасоване в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 425815,5 грн., в іншій частині вказане повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга Позивача - без задоволення, та рішенням ДПА України, скаргу позивача було залишено без задоволення, а повідомлення - рішення № 0000042305 від 25.01.2011 року та від 11.04.2011 року № 0001472305 прийняте з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 01.04.2011 року № 1324/10/25-103 за розглядом скарги - без змін.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією га законами України.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Також, пунктом 1.3 цієї ж статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пункт 1.11. цієї статті вказує, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджено, що надані до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкові накладні відповідають всім вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб керівника , головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.
З огляду на докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що достатніми підставами для виникнення у позивача права на податковий кредит є факт підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, отримання податкових накладних від контрагентів та наявність митних декларацій.
Крім того, на підтвердження права на нарахування податкового кредиту Позивач надав суду докази реального товарного характеру взаємовідносин між ТОВ "Автотрейдінг - Харків" і його контрагентом, а саме: копії банківських виписок по рахунку позивача про сплату грошей ТОВ "Слобожанська торгова компанія", платіжні доручення, копія договору купівлі-продажу між позивачем та його контрагентом від 14.04.2010 року № STK - AH - 140410 та копія специфікації до договору від 20.04.2010 року, видаткова накладна № РТ - 0000017 від 26.04.2010 року, рахунок -фактура № С - 00000003 від 20.04.2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зменшення суми податкового кредиту та застосування штрафних санкцій є одним з видів юридичної відповідальності.
З урахуванням наведеного, відповідач не мав підстав для притягнення до юридичної відповідальності позивача шляхом зменшення йому суми податкового кредиту у зв'язку з тим, що постачальники позивача не подали у встановлені строки декларацій з ПДВ чи допустили інше порушення податкового законодавства.
Крім того, в акті перевірки №13697/2305/31941457 від 28.12.2010 року зазначено, що в травні 2010 року підприємство позивача отримало від ТОВ "АТ Компані" грошові кошти у сумі 5 109 785 грн.
Однак, суд не може погодитися з цими висновками через наступне:
З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2010 року від ТОВ "АТ Компані" ДП "Автотрейдінг-Харків" було отримано грошові кошти у сумі 644 760,95 доларів США, як оплата за реалізоване згідно договору комісії №АТН-АН-140410 від 14.04.2010 року зерно кукурудзи.
Вказані грошові кошти за дорученням ДП "Автотрейдінг-Харків" було продано Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" на міжбанківському ринку. В результаті продажу валюти 04.06.2010 року ДП "Автотрейдінг-Харків" отримало грошові кошти у сумі 5111664,81 грн.
Під час реалізації ТОВ "АТ Компані" згідно договору комісії №АТН-АН-140410 від 14.04.2010 року зерна кукурудзи за межі кордону України у митній декларації було зафіксовано вартість реалізованого товару за курсом НБУ на дату складання митної деркларації у сумі 5109795,02 грн.
Таким чином, ДП "Автотрейдінг-Харків" не отримувало в травні 2010 року грошові кошти від ТОВ "АТ Компані", більш того , грошові кошти в сумі 5 109 785 позивач не отримував від ТОВ "АТ Компані" взагалі, оскільки за реалізоване згідно договору комісії №АТН-АН-140410 від 14.04.2010 року зерно кукурудзи 04.06.2010 року отримав грошові кошти у сумі 644 760,95 доларів США.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, послідовні і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов дочірнього підприємства "Автотрейдінг - Харків" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000042305 від 25.01.2011 року та №0001472305 від 11.04.2011 року , винесені Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Автотрейдінг - Харків" (код ЄДРПОУ 31941457) судові витрати у розмірі 3,40 грн. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий (підпис)< Список > М.О. Лук'яненко
Судді (підпис)< Список > Ю.В.Зоркіна
(підпис)< Список > В.В.Самойлова
Повний текст постанови виготовлений 24 жовтня 2011 року.
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законоої сили< Список >
Суддя М.О. Лук'яненко секретар Чупікова О.С< Список >