Харківський окружний адміністративний суд
20 жовтня 2011 р. Справа № 2-а- 8679/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Котеньова О.Г.,
при секретарі судового засідання - Підгорном М.І.,
за участю сторін:
представника позивача -Бихова Р.О.,
представника відповідача -Горбатенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова металургійна компанія" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська промислова металургійна компанія" (ідентифікаційний код 32567107), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд з урахуванням наданих уточнень скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, від 30 червня 2011р. №0000051820.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відображені в акті перевірки від 16.06.2011р. № 2516/182/32567107 висновки податкового органу про вчинення ТОВ «Українська промислова металургійна компанія»порушень є помилковими. Позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "Стайлінгбуд компані»(ідентифікаційний код 34632785) обчислював правильно, господарські операції з даним контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В наданих суду запереченнях відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова, з поданим позовом не погоджується. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за результатами невиїзної документальної перевірки від 16.06.2011р. складено акт № 2516/182/32567107. В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Українська промислова металургійна компанія»ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Українська промислова металургійна компанія»з постачальником товарів ТОВ «Стайлінгбуд компані»та п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(втратив чинність з 01.01.2011 року), який відповідає п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст. 201, п. 198.4 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI та зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першій події (придбання товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 100016,00 грн., в тому числі за червень 2010 року 100016,00 грн.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.06.2011р. по 16.06.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Українська промислова металургійна компанія" (ідентифікаційний код 32567107) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Стайлінгбуд компані»(ідентифікаційний код 34632785) за період 01.10.2007р. по 30.09.2010р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 16.06.2010р. №2516/182/32567107(арк. справи , т.1).
30.06.2011р. з посиланням на зазначений акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051820, про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 125020грн. в тому числі за основним платежем -100016,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -25004,00 грн. (арк. справи , т.1)
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 16.06.2011р. №2516/182/32567107 висновки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про порушення ТОВ "УПМК" ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Українська промислова металургійна компанія»з постачальником товарів ТОВ «Стайлінгбуд компані»та п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(втратив чинність з 01.01.2011 року), який відповідає п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст. 201, п. 198.4 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI та зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першій події (придбання товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 100016,00 грн., в тому числі за червень 2010 року 100016,00 грн.
В основу висновків про порушення ТОВ «УПМК»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем покладено дані отримані від ВПМ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у вигляді службової записки №673/7/26-036 від 16.05.2011 у якій зазначено про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.10.2007 року по 30.09.2011 року ТОВ «Стайлінгбуд компані», акт №5378/234/34632785 від 31.12.2010 року складений Харківською об'єднаною ДПІ.
Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ТОВ «УПМК»вимог податкового законодавства у акті №2516/182/32567107 від 16.06.2011 відповідач зазначає відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) ТОВ «УПМК»у ТОВ «Стайлінгбуд компані»внаслідок нікчемності таких операцій. Відсутність об'єктів оподаткування та нікчемність операцій встановлювалась податковим органом під час документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.10.2007 року по 30.09.2011 року ТОВ «Стайлінгбуд компані»та зафіксована у акті Харківської об'єднаної ДПІ №5378/234/34632785 від 31.12.2010 року.
Суд зазначає, що аналіз норм Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадку, якщо недійсність правочину не встановлена законом, то вона повинна встановлюватися судом, та не може встановлюватися актом, який був складений Харківською об'єднаною ДПІ №5378/234/34632785 від 31.12.2010 року.
Суд відмічає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Разом з тим, викладені в акті від 16.06.2011р. №2516/182/32567107 судження суб'єкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «УПМК»та ТОВ «Стайлінгбуд компані»було укладено господарський договір - договір купівлі-продажу товарів №СБ-1706/21 від 17.06.2011 у періоді, за який відповідачем проводилась перевірка (арк. справи, т.1).
Відповідно до умов Договору купівлі-продажу товарів №СБ-1706/21 від 17.06.2011 року ТОВ «Стайлінгбуд компані»взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача товар, а позивач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунку-фактурі № СТ-0617.009 від 17.06.2010 року (арк. справи, т.1).
Відповідно до умов до Договору купівлі-продажу №356 від 22.02.2010р. та рахунку-фактурі № СТ-0617.009 продавець (ТОВ «Стайлінгбуд компані») зобов'язався передати Покупцеві (позивач) товар (арматура та куточки|ріг|), а ТОВ «УПМК»зобов'язалось прийняти товар та оплатити його на умовах договору, факт передачі та прийняття товару зафіксований у видатковій накладній №СТ-0617.001 від 17.06.2010 року який підписаний уповноваженими представниками обох сторін (арк. справи, т.1).
Для отримання товару від продавця (ТОВ «Стайлінгбуд компані») була складена довіреність №161 від 17.06.2010 року на отримання матеріальних цінностей, яка зареєстрована в журналі обліку довіреностей, оригінал довіреності знаходиться у продавця (арк. справи, т.1).
Позивач має у своєму розпорядженні вантажні автомобілі, які знаходяться на балансі підприємства для транспортування товару, але відповідно до змісту п.п. 3.1. п.3 Договору купівлі-продажу товарів № СБ-1706/21 від 17.06.2011 року товар по договору поставляється протягом 3-х днів с моменту надання рахунку-фактури покупцю на умовах «С.Р.Т., склад Покупця»(Инкотермс -2000), тому товар був фактично доставлений продавцем (ТОВ «Стайлінгбуд компані») на склад позивача транспортом продавця та за власний рахунок продавця.
Судом встановлено, що ТОВ «Стайлінгбуд компані»не мало обмежень, щодо здійснення господарських операцій, яки полягають у торгівлі готовими металевими виробами, а саме арматурою та куточками.
Як також було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач також не має обмежень щодо здійснення господарських операцій, яки полягають у купівлі або продажу готових металевих виробів, а саме арматури та куточків.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 2.07.2003 у власності у відповідача перебуває нежитлова будівля літ. «А-1», склад металу, загальною площею 2313,8м2, який укомплектований краном-балкою для завантаження або розвантаження металевих виробів, що знаходиться в м. Харкові за адресою: вул. Плиткова №12. На цьому складі позивач отримує товар від постачальників та зберігає його до остаточної реалізації (арк. справи, т.1).
Судом встановлено, що позивачем було отримано листа від ТОВ «Стайлінгбуд компані»про видачу переводного векселя Серія АА № 0061332 на суму 600094 грн. 32 коп., що відповідає сумі боргу ТОВ «УПМК»перед ТОВ «Стайлінгбуд компані». У своєму листі ТОВ «Стайлінгбуд компані»вимагає здійснити сплату пред'явнику цього векселя. (арк. справи, т.1).
Позивачем був укладений Договір комісії № 1138-Б на виконання разового відкритого замовлення на покупку з ТОВ «Укрфінком», був підписаний акт приймання-передачі цінних паперів за договором комісії на виконання разового відкритого замовлення на покупку № 1138-Б від 4 березня 2011 року та був складений звіт комісіонера до Договору комісії № 1138-Б від 04.03.2011 року, після чого був складений звіт про виконання за договором комісії (арк. справи, т.1).
Позивачем надані платіжні доручення, як докази того, що ТОВ «УПМК»було сплачено ТОВ «Укрфінком»згідно до договору комісії № 1138-Б від 04.03.2011 року 600094 грн. 32 коп., що повністю відповідає сумі боргу ТОВ «УПМК»перед ТОВ «Стайлінгбуд компані». (арк. справи, т.1).
Судом встановлено, що реалізація придбаного у ТОВ «Стайлінгбуд компані»товару відбувалася ТОВ «УПМК»в роздріб, що підтверджується відповідними документами, а саме рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями отриманими від покупців(арк. справи, т.1).
Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається фактичне виконання господарських операцій між позивачем, ТОВ "УПМК" та ТОВ "Стайлінгбуд компані", відповідно, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності суб'єктів господарювання між собою, використання отриманих товарів для подальшої як роздрібної так і оптової реалізації ТОВ "УПМК", що зумовлює відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право- і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем та наведеним вище суб'єктом господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочину вимогам закону, відсутності у сторін правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.
Судом під час розгляду справи таких обставин також не встановлено, так як укладений договір стосується предмету господарської діяльності позивача, направлений на досягнення реальних економічних наслідків, а позивач та його контрагент має правоздатність на здійснення відповідних видів господарської діяльності.
Судом встановлено, що позивач також має необхідні виробничі потужності та господарські можливості для виконання укладених договорів.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити виключно обґрунтованість висновків ДПІ про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України та п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(втратив чинність з 01.01.2011 року) з мотивів виключення зі складу податкового кредиту суми податку по господарській операції з ТОВ «Стайлінгбуд компані», з огляду на те, що під час проведення перевірки ТОВ «Стайлінгбуд компані», згідно акту №5378/234/34632785 від 31.12.2010 року складеному Харківською об'єднаною ДПІ операції між ТОВ «УПМК»та ТОВ «Стайлінгбуд компані»визнані податковим органом нікчемними.
Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ "УПМК" ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України суд зазначає наступне.
Суд вважає, що правочин, який був вчинений ТОВ «УПМК»та ТОВ «Стайлінгбуд компані»є дійсним з огляду на те, що зміст правочину, а саме купівля-продаж товарів не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави та суспільства, його моральним засадам; юридичні особи, яки вчинили правочин, на момент його вчинення мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину на момент його здійснення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин був вчинений у формі, встановленій законом; правочин був спрямований на настання реальних правових наслідків, а саме відбувся перехід права власності на товар від продавця до покупця, який надалі був реалізований іншім покупцям, що підтверджується відповідними документами первинної звітності.
З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що з посиланням на рахунок № СТ-0617.009 від 17.06.2011 року, ТОВ «Стайлінгбуд компані»було складено: податкову накладну від 17.06.2010р. №0617004 на суму ПДВ 100015,72 грн. яка була включена до податкового кредиту позивачем у червні 2010р. (арк. справи, т.1).
Вищенаведена податкова накладна №0617004 від 17.06.2010р. була відображена у декларації з ПДВ за червень 2010 року та у додатку №5 до неї (арк. справи, т.1).
Недоліків в оформленні наведеної вище податкової накладної згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" відповідачем в ході перевірки виявлено не було.
Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами, позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робі, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ "УПМК" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» суд зазначає наступне.
Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Оцінивши наявні в справі докази, суд зазначає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента -ТОВ «Стайлінгбуд компані»спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Стайлінгбуд компані»взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Висновки податкового органу про порушення ТОВ "УПМК" п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»взагалі не знайшли свого підтвердження, оскільки платник податку ТОВ «УПМК»під час здійснення господарської операції з ТОВ «Стайлінгбуд компані»взагалі не придбавав (не виготовляв) матеріальних та нематеріальних активів, які не призначалися для їх використання в його господарській діяльності.
За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про порушення ТОВ "УПМК" ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України та п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»за взаємовідносинами з ТОВ «Стайлінгбуд компані»
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки при розгляді справи відповідачем не було доведено правомірно мотивів винесення спірного рішення, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 30 червня 2010р. № 0000051820 є обґрунтованими, доведеними та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат по справі проводиться за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд - ,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова металургійна компанія" (код ЄДРПОУ 32567107) до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення- рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000051820 від 30.06.2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25 жовтня 2011 року.
Суддя Котеньов О.Г.