Справа № 2-а/1970/1654/11
"10" серпня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача Пшибельської Г.І.
представників відповідача Переймибіди Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Західсплав»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0009211602/0 від 10.12.2010,-
Приватне підприємство «Західсплав», надалі позивач, звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення №0009211602/0 від 10.12.2010.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки працівниками державної податкової служби складено акт від 29.11.2010, на підставі якого Тернопільською ОДПІ було неправомірно прийнято податкове повідомлення -рішення №0009211602/0 від 10.12.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 27011,71 грн.
Позивач вказує, що ні Закон України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон про ПДВ), якими регулюються питання, пов'язані із формування податкового кредиту платника податку на додану вартість, ні інші акти податкового законодавства не містять обмежень щодо нарахування платником податків податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, складених контрагентами такого платника податку в інших податкових періодах,
Вважає безпідставними посилання відповідача на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 за № 799 (далі - «Порядок № 799»), з метою обґрунтування того, що податкові накладні як розрахункові документи повинні були направлятися позивачу листами з оголошеною цінністю та рекомендованим повідомленням про вручення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів вказаних у позовній заяві. Додатково на підтвердження дати отримання податкових накладних, сформованих контрагентами у травні, червні, липні, серпні 2010 року, представником позивача надано листи -повідомлення постачальників про передачу директору ПП «Західсплав»власноруч відповідних податкових накладних та журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2010 рік.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення на позов.
Вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Відповвідач вважає, що оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 N 799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою „Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення, а тому документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість ври включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).
Представники відповідач наголосив, що проведеною перевіркою не встановлено, а посадовими особами позивача для перевірки не надано, належних документів, що підтверджували факт отрамання позивачем у вересні 2010 року податкових накладних складених контрагентами такого платника податку в інших податкових періодах.
Вказує, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді, лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) має право на дату отримання зазначених документів відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених п. 9 Порядоку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05. № 244 із змінами та доповненнями та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ.
Представник відповідача просив суд не брати до уваги як доказ журнал реєстрації вхідної кореспонденції, як підтвердження того коли саме надійшли податкові накладні, виписані в попередніх податкових періодах, на адресу позивача, оскільки такий журнал не був наданий позивачем при перевірці та не містить номеру отриманих податкових накладних.
Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.
В результаті здійсненої 29.11.2010 року невиїзної документальної перевірки ПП «Західсплав»з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту по операціях за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року посадовими особами Тернопільської ОДПІ складено акт №12432/16-02/36974419 від 29.11.2010 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення підприємством:
- п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п 7.5.1. п. 7.5., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено суму податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 20778,74 грн.;
- платнику податків надіслано лист №62842 від 08.11.2010 року про надання документальних підтверджень та пояснень керуючись пунктами 3, 4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»з повідомленням про вручення. Станом на дату проведення перевірки посадові особи ПП «Західсплав»не з'явилися та документальних підтверджень та пояснень не надали.
На підставі акта перевірки Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0009211602/0 від 10.12.2010 року, яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27011,71 грн. (за основним платежем на суму 20778,24 грн. та за штрафними санкціями на суму 6233,47грн) за порушення п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
ПП «Західсплав»не погоджуючись з податковим повідомленням -рішенням №0009211602/0 від 10.12.2010 оскаржило його до Тернопільської ОДПІ. За наслідками розгляду первинної скарги податковою інспекцією залишено без змін податкове повідомлення -рішення №0009211602/0 від 10.12.2010, а скаргу без задоволення.
За результатами розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація у Тернопільській області залишила без змін податкове повідомлення -рішення №0009211602/0 від 10.12.2010, а скаргу без задоволення (а.с. 5-7).
Рішенням ДПА України від 29.05.2011 року про результати розгляду скарги (а.с. 21 -24) залишено без змін податкове повідомлення -рішення №0009211602/0 від 10.12.2010.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану і вартість" (в редакції дійсній на момент здійснення операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку:
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних. матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або доставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, момент виникнення права на податковий кредит законодавець пов'язує, в тому числі, із датою отримання податкової накладної.
Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податковий кредит покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено прямими нормами Закону про ПДВ.
Так, згідно підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінач податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). При цьому ні даним пунктом Закону ні будь-якими іншими не передбачено жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної.
Таким чином, податкова накладна має бути надана покупцю у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця за правилом „першої події", встановленим підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Так, згідно з вимогами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів з банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, шо засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну. Тобто, на дату визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звергатися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби відповідно до вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ.
Зокрема абзацом 2 п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Виходячи з аналізу даної норми, суд зазначає, що даною нормою встановлено право, а не обов'язок на подання скарги у випадку відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, тобто неподання відповідної скарги в порядку визначеному п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, не позбавляє права платника податків на отримання податкового в інших періодах у разі документального підтвердження такого запізнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з врахуванням того, що оформленні належним чином податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту, а тому законом не заборонено включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в межах термінів позовної давності.
Відповідно до підпунктів 9.1, 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 № 244. зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону ) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.
Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону та має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.
Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року, поданого ПП «Західсплав», позивачем відображено отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді, а саме:
- податкова накладна ВАТ «Здолбунівський ЗНО»виписана 26.08.2010 за № 140/32 на суму 16200 грн., отримана 02.09.2010;
- податкова накладна ПП «Катруб»виписана 31.05.2010 за № 1263 на суму 68,11 грн., отримана 07.09.2010;
- податкова накладна ПП «Катруб»виписана 30.06.2010 за № 1542 на суму 68,11 грн., отримана 07.09.2010;
- податкова накладна ПП «Катруб»виписана 30.07.2010 за № 1884 на суму 68,11 грн., отримана 07.09.2010;
- податкова накладна ПП «Катруб»виписана 31.08.2010 за № 2208 на суму 68,11 грн., отримана 07.09.2010;
- податкова накладна ТОВ «Західметтрейд»виписана 30.08.2010 за № 24 на суму 28160 грн., отримана 06.09.2010;
- податкова накладна ТОВ «Західмедінвест»виписана 20.08.2010р. за № 16 на суму 69165 грн., отримана 02.09.2010;
- податкова накладна ТОВ «Західмедінвест»виписана 31.08.2010 за № 17 на суму 10875 грн., отримана 03.09.2010.
Як встановлено судом, Тернопільською ОДПІ на адресу ПП «Західсплав» надіслано лист №62842 від 08.11.2010 року (а.с. 59) про надання документальних підтверджень та пояснень з приводу декларування податкового кредиту по податкових накладних минулих звітних періодів, а саме: вересень 2010 року на суму ПДВ -20733,33 грн.
На вказаний запит, позивачем супровідним листом від 22.11.23010 (а.с. 25) надіслано Тернопільській ОДПІ копії податкових накладних виписаних у серпні 2010 року та отриманих у вересні відповідного року. З приводу останнього, суд, зазначає, що надані ПП «Західсплав»на запит документи не підтверджували факт отримання податкових накладних в інших періодах ніж вони були виписані.
Представником позивача у судову засідання представлено листи - повідомлення постачальників про передачу директору ПП «Західсплав»власноруч відповідних податкових накладних та журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2010 рік (а.с. 50 - 56).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок представлених доказів у їх сукупності суд зазначає наступне.
Враховуючи відсутність дати підписання представлених листів -повідомлень (а.с. 53 - 56) та ненадання представником позивача пояснень з приводу неподання вказаних документів при проведенні перевірки та місця передачі податкових накладних, суд зазначені листи оцінює критично.
Представлений позивачем під час розгляду справи журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2010 рік належним чином не підтверджує факту надходження до позивача податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, та не може прийматися до уваги, оскільки в ньому не міститься необхідної інформації, щодо номеру податкової накладної, даний журнал не був наданий позивачем ні для перевірки, ні при поданні скарг на податкові повідомлення-рішення.
Важливим є той факт, що вказані листи -повідомлення та журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2010 рік, не були представлені позивачем на запит відповідача чи при приведенні перевірки податковим органом.
Судом не встановлено, а позивачем не зазначено обставин, які б перешкоджали надати листи -повідомлення та журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2010 рік при проведені перевірки податковим органом.
Щодо податкових накладних, виписаних ПП «Катруб»за № 1542, № 1884, № 2208, отриманих позивачем 07.09.2010, відсутні будь-які документальні підтвердження надходження їх із запізненням.
Враховуючи, що позивачем не була надано Тернопільській ОДПІ необхідних документів які б свідчили про отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, із запізненням в одному періоді, посадовими особами відповідача правомірно, на основі поданих документів зроблено висновок про порушення ПП «Західсплав»п.п. 7.4.1, п.7.4, п.п 7.5.1. п. 7.5., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення суми податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 20778,74 грн.
Підпунктом 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, заявлений позивачем позов про визнання нечинним та і скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2010 року № 0009211602/0 є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.
Згідно з ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову приватного підприємства «Західсплав»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0009211602/0 від 10.12.2010 -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 15 серпня 2011року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.