Справа № 2-а/1970/895/11
"20" квітня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П..
при секретарі Стасіній І.З., Ліщинській М.М.
за участю:
позивача Задорожного І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 1331,64грн.,-
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 1331,64 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 1331,64 грн. В підтвердження викладеного надав розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за СПД - фізичною особою ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
У зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку також слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_2, як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа зареєстрована виконавчим комітетом Тернопільській РДА 11.09.2006р.
Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (надалі - Указ), установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. гривень.
Згідно ст.2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідач обрав спрощену систему оподаткування і на основі поданої заяви йому було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від серія Е №НОМЕР_2 від 21.03.2008р.
Ставка єдиного податку на обраний відповідачем вид діяльності на 2008р. становила 200грн. за місяць.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно 200 грн. єдиного податку.
Відповідно до п. 6 ст.2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач в порушення вимог Указу взяте податкове зобов'язання сплачував не в повному обсязі.
Заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1331,64 грн. станом на 09.02.2011р. підтверджується, розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб (код платежу 18050200), обліковою карткою платника єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, свідоцтвом про сплату єдиного податку від 21.03.2008р., першою податковою вимогою від 26.05.2008 року та другою податковою вимогою від 4.07.2008 року.
Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251- ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Згідно ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусового стягненні в рахунок погашення податкового боргу виключного за рішенням суду.
Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 1331,64грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 17, 18 50, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1331,64 грн. (тисячу триста тридцять одну гривню шістдесят чотири копійки) на б/р 34215379700524 код платежу 18050200 зведений бюджет УДК у Тернопільському р-ні, код одержувача 23589225, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 22 квітня 2011р./
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.