Справа № 2-а/1970/2040/11
"27" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.
за участю:
представника позивача - Янчак Г.Р.;
представника відповідача - Мельник О.А.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001122304 від 17 червня 2011 року, -
Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго»(далі по тексту -ВАТ «Тернопільобленерго»або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -Тернопільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року № 0001122304.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з донарахуванням грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 303458 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій. На думку позивача, в акті перевірки Тернопільської ОДПІ, всупереч реальному стану справ, зроблено абсолютно безпідставні висновки про порушення ВАТ «Тернопільобленерго»ряду статей Цивільного кодексу України і Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим наводяться міркування про неспрямованість правочину укладеного з ТОВ «Променергозбут»на реальне настання правових наслідків.
Спростовуючи позицію податкового органу, позивач зазначає, що виконання договору є реальним, товари, ним передбачені, - фактично поставлені на склад ВАТ «Тернопільобленерго»(що повністю відповідає умовам п. 5.2. Договору) та прийняті й перебувають там і по мірі необхідності використовуються в господарській діяльності товариства, що підтверджується видатковими та прибутковими накладними, карточками руху товарно-метеріальних цінностей по центральному складу ВАТ Тернопільобленерго»за період лютий-червень 2011 р., які посвідчують як факт безпосереднього виконання договору так і передачу поставлених товарів для використання відповідними підрозділами позивача, які безпосередньо виконують ремонтно-експлуатаційні роботи в електричних мережах. З врахуванням викладеного, позивач вважає, що всі господарські операції фактично виконані і оформлені документально у повній відповідності до господарського, фінансового та податкового законодавства, а їх результати використовуються в господарській діяльності ВАТ ««Тернопільобленерго», які відображені в бухгалтерському та податковому обліку, в фінансовій та податковій звітності цілком правомірно та підставно, а відтак, робити висновок, про те, що зазначений в акті правочин має ознаки нікчемності, є абсолютно безпідставним і неправомірним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в адміністративному позові та додатково пояснив, що висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на чинному законодавстві, а відповідач прийняв рішення без дотримання законодавства з питань оподаткування, податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.06.2011 р. №0001122304 підлягає скасуванню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.
Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, господарські операції між позивачем та ТОВ «Променергозбут»не підтверджуються фактичними обставинами їх виконання, а лише оформленням відповідних фінансово- господарських документів, без фактичної реалізації і придбання матеріальних цінностей.
Представник відповідача зазначив, що перевіркою було встановлено, що у ТзОВ «Променергозбут»відсутні кваліфікований персонал, основні фонди, транспортні засоби, приміщення для виробництва або заготівлі та зберігання товарів та інші умови для ведення господарської діяльності, також у кожного із контрагентів відсутні документи на приймання-передачу товарів, їх походження та перевезення.
Таким чином, на думку представника Тернопільської ОДПІ, договора між ТзОВ «Променергозбут»»та ВАТ «Тернопільобленерго»на постачання продукції, укладені без наміру створення цивільно-правових наслідків, а лише з метою отримання певних особистих вигод та зменшення сплати податків.
З врахуванням викладеного, представник відповідача просить оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишити в силі, а позовну заяву ВАТ «Тернопільобленерго»без задоволення.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспекторами Тернопільської ОДПІ в період з 4 по 11 травня 2011 року проведено невиїзну позапланову перевірку ВАТ „Тернопільобленерго" щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами для з»ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.
Результати перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 3 червня 2011 року № 4053/23-420/00130725.
За наслідками вивчення результатів перевірки 17 червня 2011 року керівництвом Тернопільської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001122304, згідно якого ВАТ «Тернопільобленерго» нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 303 458 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, ст.215, ч1 ст.216, ст. 228, п.1, п.2 ст.532, ст.628, ст.655, ст.65б, ст.662, ст.689, ст.712, ч.1,ч.2 ст.908, ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ст.55 Господарського кодексу в частині недотримання вимог по правочинах, які не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними та п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.
Порушення вищезазначених вимог, на думку перевіряючих, стало можливим внаслідок недотримання позивачем вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме по правочину, здійсненому з ТОВ «Променергозбут».
Податковий орган вважає, що про недодержання ВАТ «Тернопільобленерго»в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, свідчать наступні обставини:
- відсутність ТОВ «Променергозбут»за місцезнаходженням;
- відсутність працівників у ТОВ «Променергозбут», крім керівника;
- відсутність у контрагента позивача основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, іншого обладнання для придбання, зберігання і подальшого використання або реалізації продукції;
- відсутність первинних документів, які підтверджують отримання товарів та їх перевезення з м. Борисполя до м. Тернополя.
- відсутність належним чином оформлених актів прийому-передачі продукції по кількості та якості.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:
Так, судом встановлено, що між ВАТ «Тернопільобленерго»та ТОВ «Променергозбут»укладений договір про закупівлю товарів за № 32 від 15.02.2011 р.
Відповідно до п.1.1. договору Учасник - (ТОВ «Променергозбут») зобов'язується поставити Замовнику (ВАТ «Тернопільобленерго») товари зазначені в п.1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити вартість таких товарів, загальна вартість товарів становить 2 620 586 грн.
Відповідно до п. 5.2. договору Поставка здійснюється транспортом ТОВ «Променергозбут».
За період з 01.02.2011 р. по 28.02.11 р. між сторонами було оформлено документи на купівлю-продаж товарів на загальну суму 1 820745,9 грн. в т. ч. ПДВ - 303457,65 грн.
Вказана сума податку на додану вартість віднесена ВАТ «Тернопільобленерго»до складу податкового кредиту за лютий 2011 р.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, договір був укладений згідно процедури, передбаченої Законом України «Про здійснення державних закупівель»з дотриманням вимог та строків, ним передбачених, а саме: 26.01 2011 р. - розкриття пропозицій конкурсних торгів, оцінка та визначення переможця, 31.01.2011 р. - повідомлення про акцепт пропозиції ТОВ «Променеоргозбут»опубліковане в інформаційному бюлетні «Вісник державних закупівель», 15.02.2011 р. - підписано договір.
Досліджуючи реальність здійснення вищенаведеної господарської операції суд вважає, що виконання договору є реальним, оскільки товар фактично поставлений на склад ВАТ «Тернопільобленерго»(що повністю відповідає умовам п. 5.2. Договору). Товар по мірі необхідності використовуються в господарській діяльності Товариства, що підтверджується видатковими та прибутковими накладними, карточками руху товарно-метеріальних цінностей по центральному складу ВАТ «Тернопільобленерго»за період лютий-червень 2011 р., які посвідчують як факт безпосереднього виконання договору, так і передачу поставлених товарів для використання відповідними підрозділами позивача, які безпосередньо виконують ремонтно-експлуатаційні роботи в електричних мережах.
Суд враховує також і ту обставину, що як у ВАТ «Тернопільобленерго», так і у ТОВ «Променергозбут»наявна необхідна спеціальна податкова правосуб'єктність: обидва товариства зареєстровані платниками податків та мають чинні свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, на підставі яких виписуються відповідні податкові накладні та відображаються належні до сплати податкові зобов'язання. Зокрема, ТОВ «Променергозбут»було подано відповідну податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року та сформовано відповідні реєстри виданих та отриманих податкових накладних, в яких повністю відображено факт видачі таких податкових накладних ВАТ «Тернопільобленерго», а відповідні суми включені до зобов'язання зі сплати ПДВ у відповідному місяці, підтвердженням чого є копії податкової декларації з ПДВ ТОВ «Променергозбут»за лютий 2011 року та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
Судом не береться до уваги твердження податкового органу з приводу того, що відсутність товарно-транспортної накладної є свідченням відсутності реального характеру господарських операцій, оскільки податковий орган лишив поза увагою те, що товарно-транспортні накладні оформляються лише у тих випадках, коли для перевезення товару залучається перевізник, який надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Якщо ж товар перевозиться власним автомобільним транспортом учасниками правовідносин для власних потреб товарно-транспортні накладні не оформляються.
До такого висновку суд прийшов аналізуючи ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-Ш, яка прямо вказує на те, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на -транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Тобто вказаний Закон вказує на наявність альтернативи у переліку підтверджуючих документів на вантаж: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.
В свою чергу законодавством, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2009 р. № 207, затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі - «Перелік № 207»), У п. 2 даного Переліку зазначено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб обов'язковою є накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
При цьому Перелік № 207 передбачає, що у водія юридичної особи або фізичної особи підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, повинна бути товарно- анспортна накладна (п.1), але не передбачає подібної вимоги для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб (п. 2).
Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підставою для недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Суд вважає, що податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України, не доведено факту нікчемності договору укладеного між позивачем та ТОВ «Променергозбут».
На думку суду, факт виконання вищенаведеної господарської операції, підверджується наданими під час перевірки первинними документами позивача, а саме: прибутковими та видатковими накладними, які доводять факт передання товару за договорами, що не позволяє кваліфікувати дані правочини як фіктивні.
Суд також вважає, що висновки податкового органу про те, що перевіркою не встановлено актів прийому продукції по кількості, якості та комплектності відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції' виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітража при Раді Міністрів РСР від 25.04.1966р. № П-7 не заслуговують на увагу, оскільки зазначені вище Інструкції П-6 та П-7 застосовуються у випадках, коли основними чи особливими умовами поставки не передбачений інший порядок прийняття продукції по кількості та якості.
Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено ряд основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність. Так, серед інших, до основних принципів належить принцип превалювання сутності над формою -операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що приймання товару ВАТ «Тернопільобленерго»у ТОВ «Променергозбут» по накладних в яких відображено кількісні показники та її вартість відповідають вимогам п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Як зазначалось вище, на час укладення та виконання договору обидві сторони мали спеціальну правосуб'єктність. Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. При цьому слід зауважити, що доказів недостовірності відомостей про фактичне місцезнаходження контрагента позивача -ТОВ «Променергозбут»та обізнаності позивача з їх недостовірністю Відповідачем в акті перевірки не наведено.
З врахуванням викладеного суд вважає, що Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків своїм контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про його фактичне місцезнаходження, наведених у зазначеному реєстрі.
Тому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність ТОВ «Променергозбут»за своїм місцезнаходженням.
Також, суд вважає, що при проведенні перевірки відповідач не врахував, що системний аналіз первинних документів щодо передання майна, наявність власного майна для досягнення результатів відповідних господарських операцій, мети придбання товару однозначно підтверджує факт передавання товарів за договором і виключає штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій.
Виходячи з того, що всі господарські операції фактично виконані і оформлені окументально у повній відповідності до господарського, фінансового та податкового законодавства, а їх результати використовуються в господарській діяльності ВАТ «Тернопільобленерго», які відображені в бухгалтерському та податковому обліку, в фінансовій та податковій звітності цілком правомірно та підставно, а відтак, робити висновок, про те, що зазначений в акті правочин має ознаки нікчемності, є абсолютно безпідставним і неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним висновок відповідача про порушення позивачем п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України та про заниження податку на додану вартість на 303 458 грн., оскільки згідно з п.п. а) п.198.1 ст 198 ПК у разі здійснення операцій з придбання товарів у платника податків виникає право на віднесення сум до податкового кредиту.
На думку суду про правомірність та правильність дій ВАТ «Тернопільобленерго»свідчать наступні обставини:
- відповідний рух активів в процесі здійснення постачання товарів за договором №32 від 15.02.2011 р.;
- сторони договору наділені спеціальною податковою правосуб'єктністю;
- придбання товарів безпосередньо призначене та необхідне для господарської діяльності нашого Товариства, яке зобов'язане підтримувати в належному технічному стані лінії електропередач;
- суму ПДВ віднесено до податкового кредиту на основі виписаних постачальнимком згідно чинного законодавства та належним чином оформлених податкових накладних, які належним чином зазначені ТОВ «Променергозбут»у відповідному реєстрі податкових накладних, що є додатком до відповідної декларації за лютий 2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечувала проти позову, проте нею, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, а тому суд прийшов до переконання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 17 червня 2011 року №0001122304.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0001122304 від 17 червня 2011 року.
Повернути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»3 гривні 40 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 1 серпня 2011 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.