Справа № 2-а/1970/2043/11
"22" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Гуменюка О.З.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3
до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області
про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №190427 від 24 червня 2011 рок, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 (далі по тексту -СПД ОСОБА_3 або позивач) звернулася до суду з позовом до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області (далі по тексту -РУ департаменту САТ ДПА в Тернопільській області або відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №190427 від 24 червня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновками в акті перевірки, оскільки вони не відповідають дійсності.
Представник позивача зокрема зазначив, що в самому акті перевірки вказано про те, що місце для куріння відведене в тамборі біля входу у заклад і відповідно розміщена наочна інформація про це, а тому вважає неправомірним накладення на позивача штрафу за неіснуюче порушення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.
Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, за результатами перевірки 15 червня 2011 року встановлено факт необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, чим порушено вимоги ст.152 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Представник відповідача зазначив, що даний факт знайшов своє підтвердження в поясненнях бармена, який в день перевірки працював на перевіряємому об»єкті.
Представник РУ департаменту САТ ДПА в Тернопільській області вважає, що фінансові санкції до СПД ОСОБА_3 застосовано правомірно, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»затвердженого Постановою КМУ від 02 червня 2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати перевірки.
Судом встановлено, що 15 червня 2011 року посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області здійснено перевірку кафе-бару «Експрес», який розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Транспортна, 7 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_3.
Перевірка була проведена на підставі наказу № 90 від 15 червня 2011 року «Про проведення фактичної перевірки», направлення № 126/32-1 від 15 червня 2011 року на проведення фактичної перевірки та відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(із змінами і доповненнями).
Перевіряючи ми нібито встановлено факт необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, чим порушено вимоги ст.152 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(із змінами і доповненнями), про що працівниками регіонального управління складено акт перевірки № 128/32-1/2119103284.
На підставі вищенаведеного акту перевірки 24 червня 2011 року в.о. начальника регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області прийнято рішення № 190 419 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації до суб'єкта господарювання ОСОБА_3.
Приходячи до переконання про незаконність прийнятого рішення, суд виходив з наступного:
В описовій частині акту перевірки вказано, що в кафе-барі «Експрес»в залі для відвідувачів, де куріння заборонено, наочної інформації, а саме графічного знака «Куріння заборонено»немає, а також зазначено, що місце для куріння відведено в тамборі біля входу у заклад.
Відповідно до ст.152 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!».
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".
Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжкою вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(із змінами і доповненнями) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону - 3400 грн.
Як вбачається з вищенаведеної норми фінансова санкція застосовується лише за наявності сукупності порушень: не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону. Застосування фінансової санкції окремо за кожне порушення не допускається.
З акту перевірки вбачається, що перевіряючи ми встановлено тільки порушення вимог ст..15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в частині нерозміщення наочної інформації про місце куріння та заборону куріння, разом з тим перевіряючи ми не встановлено порушення вимог закону в частині не обладнання спеціально відведених для куріння місць.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що застосування до СПД ОСОБА_3 у даному випадку фінансових санкцій є необґрунтованим та неправомірним.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій, суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, порушує права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом скасування рішення регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області про застосування фінансових санкцій №190427 від 24 червня 2011 року.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70,71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області про застосування фінансових санкцій №190427 від 24 червня 2011 року.
Повернути з державного бюджету на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 3 гривні 40 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 липня 2011 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.