Справа № 2-а/1970/1857/11
"15" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.
за участю:
представника позивача -Франчу М.М.,
відповідач -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу
за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення допомоги по безробіттю, -
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів по безробіттю в сумі 551 грн. 62 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що 16.10.2008 року ОСОБА_2 на підставі заяви про надання статусу безробітного, зареєстрована Тернопільським міськрайонним центром зайнятості як безробітна. Відповідно до наказу директора Тернопільського МРЦЗ від 16.10.2008 року № НТ 081016 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 16.10.2008 року по 10.10.2009 року відповідно до законодавства України.
Відповідно до наказу директора Тернопільського МРЦЗ від 07.04.2009 року № НТ 090407 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг. Однак, проведеною перевіркою встановлено, що під час перебування на обліку Тернопільському МРЦЗ ОСОБА_2 не повідомила про те, що з 04.03.2009 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього безпідставно отримала кошти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 04.03.2009 року по 06.04.2009 року в сумі 551 грн. 62 коп. Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не повернуто безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 551 грн. 62 коп., то дана сума коштів підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю в сумі 551 грн. 62 коп. безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.10.2008 року Тернопільським МРЦЗ на підставі заяви від 16.10.2008 року надано ОСОБА_2 статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (надалі -Закон № 1533-ІІІ) та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»протягом 360 календарних днів.
Відповідно до наказу директора Тернопільського МРЦЗ від 07.04.2009 року № НТ 090407 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг.
Згідно довідки позивача, відповідачу за період з 04.03.2009 року по 06.04.2009 року було виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 551 грн. 62 коп.
10.03.2010 року Тернопільським МРЦЗ у відповідності до п.5 ч.2 ст.12 Закону 1533-ІІІ, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 та на підставі п.1.5 Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.12.2005 року № 1523/11803 було проведено звірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2.
За результатами проведеної звірки складено акт від 10.03.2010 року № 14-11, у якому встановлено, що під час перебування на обліку Тернопільському МРЦЗ ОСОБА_2 не повідомила про те, що з 04.03.2009 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим, директором Тернопільської МРЦЗ було видано наказ № НТ 110310 від 10.03.2011р. про повернення у встановленому порядку коштів виплачених відповідачеві за період 04.03.2009 року по 06.04.2009 року в сумі 551 грн. 62 коп. Відповідно, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 31.05.2011 року № 08/2608 з пропозицією ОСОБА_2 повернути в 15 денний строк безпідставно отримані кошти по безробіттю в сумі 551 грн. 62 коп.
Станом на дату розгляду справи судом, отримана допомога по безробіттю в сумі 551 грн. 62 коп. відповідачем не повернута.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 20 Порядку «Реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Згідно ч.3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року № 915/5136 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що випливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в зв'язку з тим, що відповідач одночасно перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 04.03.2009 року, то з 04.03.2009 року по 06.04.2009 року отримувала матеріальне забезпечення за нормами Закону № 1533-ІІІ безпідставно.
Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Оскільки, відповідачем безпідставно отримана допомога по безробіттю у сумі 551 грн. 62 коп. в добровільному порядку не повернута, то дана сума коштів підлягає стягненню в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ) в користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отриману допомогу по безробіттю у сумі 551 ( п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 62 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 липня 2011р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.