Справа: № 2-а-132/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сташків В.Б.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Кучми А.Ю.,
суддів - Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.12.2010 ОСОБА_2 звернулась до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання зробити перерахунок та виплату коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2011 позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача, має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), з 26.04.1986 по теперішній час проживає в смт. Ріпки Чернігівської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 106 від 23.07.1991 віднесено до четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Всупереч статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проводились відповідні виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства і розміру виплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, застосуванню не підлягає наведена вище постанова Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тоді як при вирішенні даного спору застосуванню підлягає стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.01.2011 -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова