Справа: № 2а-7977/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сапалбова Т. В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я.М., Степанка А. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа Сумська міжрайонна податкова інспекція про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2008 року, -
ТОВ «Екстрема-Сервіс»звернулося до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.06.2008 р. № 0003272340.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції за порушення п. 1,3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2008 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що гральні автомати, що використовуються позивачем, не можуть розглядатись як реєстратори розрахункових операцій в розумінні Закону № 265/95-ВР. Використання реєстратора розрахункових операцій ER 350F-UA.01і» для здійснення усіх готівкових розрахунків у повній мірі забезпечує реалізацію фіскальної функції.
Крім того, перевірка позивача проводилася до включення фіскального пристрою до Державного реєстру РРО, а тому рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, за адресою м. Лебедин, Сумська обл., вул. Інтернаціональна, 36 був складений акт про порушення позивачем п. 1,2,3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами перевірки, щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивача, працівниками ДПІ у м. Вінниці складено акт від 23.05.2008 року.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем від 12.06.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 4420,00 грн.
Порушення полягало в тому, що гральні автомати, що використовуються позивачем не оснащені блоком фіскальної пам'яті і не працюють у режимі РРО.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Пунктом 1 ч. 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції». Вказаний наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581, яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Реальна можливість виконати обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів, виникла у позивача лише після 10.09.2008 року, тобто з моменту включення фіскального пристрою до Державного реєстру РРО.
Так як перевірка проводилася до 10.09.2008 року, це виключає висновок відповідача про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання.
Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрема-Сервіс»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа Сумська міжрайонна податкова інспекція про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 25.10.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2011 року.