Головуючий у 1 інстанції - Саржевська І. В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
25 серпня 2011 року справа №2а-4779/11/0530
< приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л. А. , Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 травня 2011 року у справі № 2а-4779/11/0530 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії , -
Позивач звернувся з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати надбавки як дитині війни та зобов'язати нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни з 04.02.2011 р. по 16.05.2011 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та в подальшому виплачувати її у вказаному розмірі.
Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 травня 2011 року позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено повністю. Визнано неправомірними дії відповідача в частині нарахування щомісячної соціальної виплати та зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецької області здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 04.02.2011 р. до 16.05.2011 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а також зобов'язати відповідача щомісячно здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 17.05.2011 р. у вказаному розмірі.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповного встановлення обставин по справі, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач як дитина війни не перебуває на обліку в Головному Управлінні ПФУ в Донецькій області.
Справа розглянута в порядку письмового провадження за приписами ст. 183-2 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач народився 28 серпня 1939 року, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та перебуває на обліку в Управління ПФУ в місті Красний Лиман Донецької області, де отримує пенсійні та інші соціальні виплати.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, заявлені до Головного Управління ПФУ в Донецькій області, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача, але не з'ясував ким саме були порушені права і хто повинен бути належним відповідачем у справі.
Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року, управління ПФУ у районах, містах, районах у містах мають статус юридичних осіб, самостійний баланс та рахунки в банках, а також наділені повноваженнями з виплати пенсій, допомог та інших соціальних виплат.
Колегія суддів дійшла висновку, що розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в якості відповідача у справі було притягнуто неналежного відповідача, яким не здійснюється виплата пенсії та доплат позивачу.
Таким чином, позов пред'явлений не до належної особи, суд першої інстанції за правилами ст. 52 КАС України заміну первинного відповідача на належного не здійснив, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду позбавлений такого права, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову до Головного Управління ПФУ в Донецькій області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального і процесуального права що призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.
Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 травня 2011 року у справі № 2а-4779/11/0530 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії скасувати.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
М.І. Старосуд