Головуючий у 1 інстанції - < Суддя першої інстанції >
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
31 серпня 2011 року справа №2а-1617/11/1221
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохін А. А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 25 червня 2011 року у справі № 2а-1617/11/1221 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”.
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 25 червня 2011 року у справі № 2а-1617/11/1221 позовні вимоги позивача задоволено частково.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню із винесення нової постанови, якою має бути задоволено апеляційну скаргу та відмовлено у позові.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, у зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно було визначено період, за який позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, (зі змінами внесеними Законом України “Про судоустрій і статус суддів, який набув чинності 30 липня 2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної надбавки до пенсії.
Позивач звернувся до суду 07.06.2011 року.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом в заявлених ним межах..
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
За таких умов позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: за період з 01.01.2011 року відповідно до ст. 99 КАС України.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції положень статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки вона регулює питання походження коштів на здійснення відповідних виплат, а не орган, на який покладено обов'язок цих виплат.
Під час апеляційного провадження з'ясовано, що Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,8 грн. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012 року.
З огляду на викладене, зазначене позбавляє можливості залишення без змін постанови суду першої інстанції щодо не визначення кінцевої дати виплати встановленої судом доплати, і призводить до необхідності зміни постанови суду першої інстанції. Вказана зміна обумовлена передчасним вирішенням судом першої інстанції спору на майбутнє, без наявності об'єкту судового захисту в момент прийняття судового рішення.
Граничною датою задоволення позовних вимог позивача необхідно зазначити 23.07.2011р. як дату набрання чинності Постанови КМУ № 745.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але з частковим порушенням застосування норм процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції має бути змінено.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області -задовольнити частково.
Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 25 червня 2011 року у справі № 2а-1617/11/1221 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2011 року по 23.07.2011 року, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.В. Юрко