Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 вересня 2011 р. № 2-а- 10156/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В при секретарі судового засідання Дрижанові О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України в Жовтневому районі м. Харкова про стягнення коштів,
встановив
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жовтневому районі м. Харкова на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова суму витрат пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.11.2010 року по 01.06.2011 року у сумі 5311,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих з таблицею розбіжностей, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.11.2010 р. по 01.06.2011р. Відповідач відмовився відшкодувати позивачу витрати на виплату державної адресної допомоги в сумі 5311,93 грн., чим на думку позивача порушено його права.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 21.09.2011р., надав заяву з проханням слухати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.09.2011р. надав заяву з проханням слухати справу без його участі та письмові заперечення, у яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що на момент смерті чоловіка ОСОБА_1 не була на його утриманні, тоді як Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 передбачає виплати особам, які перебували на утриманні потерпілого.
Вирішуючи адміністративний позов по суті суд зазначає, що ст. 99 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду, згідно якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1). Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказані норми закону означають, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом адміністративного позову є незгода позивача з відмовою відповідача прийняти до відшкодування суми витрат, пов'язаних із виплатою пенсії за період листопад 2010- травень 2011 року.
Судовим розглядом встановлено, що позивач про наявність порушеного права був обізнаний починаючи з грудня 2010 року, коли звернувся на адресу відповідача із запитом щодо щомісячного заліку пенсій ОСОБА_1 (а.с.20).
Судовим розглядом встановлено що позивач фактично звернувся до суду 04.08.2011 р., тобто поза межами строку, визначеного ст.99 КАС України по виплатам за листопад 2010 -січень 2011 року
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. В судове засідання позивачем клопотання про поновлення строків на звернення до суду не надано.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жовтневому районі м. Харкова на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова суму витрат пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з листопада 2010 року по січень 2011 року.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жовтневому районі м. Харкова на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова суму витрат пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з лютого 2010 року по травень 2011 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Судовим розглядом встановлено, що між Управлінням та Фондом були підписані Акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у яких узгоджувались суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. (а.с. 5,7,9,11,13). До вказаних актів включені суми виплат здійснених ОСОБА_1, яка з 20.10.2010 року переведена на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.ст.37-50 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 4 від 06.01.1999 року (форма Н-1) загинув її чоловік ОСОБА_2
Відповідно до довідок про неприйняття до відшкодування витрат (а.с.6,8,10,12,14) відповідач не прийняв до відшкодування виплати за період з 01.11.2011 р. по 01.06.2011 року здійснені Управлінням за особовою справою ОСОБА_1, якій виплачується пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 5311,93 грн.
З цього приводу суд зауважує, що згідно з “г” та “д”п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду Україні витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання деталізований постановою Правління Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4, п. 4 якого каже, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, в тому числі сума основного розміру пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягають кошти виплачені у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем по справі, що ОСОБА_1 не мала права на виплати від Фонду, оскільки на момент смерті чоловіка не була на його утриманні, тобто не досягла 55 років, працювала, не була інвалідом та не відносилася до особи, яка не мала джерел засобів для існування.
Як вбачається із пояснень відповідача, страхові виплати по вказаному нещасному випадку проведені ГОАО «Шахта ім. С.М.Кірова»в 1999 році, в тому числі призначені пенсії по втраті годувальника двом неповнолітнім синам потерпілого (а.с.20)
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про відсутність у діях відповідача порушень діючого законодавства та вважає адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жовтневому районі м. Харкова на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова суму витрат пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з лютого 2010 року по травень 2011 року таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.100, 160-163,185-186 КАС України суд
постановив
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України в Жовтневому районі м. Харкова в частині позовних вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жовтневому районі м. Харкова сум витрат пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з листопада 2010 року по січень 2011 року залишити без розгляду.
В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.