Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
06 вересня 2011 р. № 2-а- 8085/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.
за участю:
представника позивача -Межової К.П.
представника відповідача - Таран М.М.
представника прокуратури - Карась І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова
про скасування податкових повідомлень рішень ,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському району м. Харкова від 04.03.2011р. № 0000342330 та № 0000352330.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті №188/23-304/00223214 від 17.02.2011р., а тому спірні податкові повідомлення - рішення не узгоджуються з вимогами ч.3 ст.2 КАС України. Зв'язок понесених витрат, пов'язаних з використанням наданих підприємству консультаційних, маркетингових, юридичних послуг та послуг по персоналу, з господарською діяльністю підприємства позивача явно вбачається з умов укладених між позивачем та його контрагентами договорів про надання відповідних послуг, які були уважно досліджені перевіряючими в ході перевірки, про що свідчить як зміст самого акту перевірки так і Додаток 4 до акту. Витрати на оплату наданих підприємству послуг, підприємство відносило до складу валових витрат, керуючись нормою п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, і охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених п. 5.3 - 5.8 цієї статті. ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило зв'язок з власною господарською діяльністю понесених витрат за укладеними договорами про надання відповідних послуг, і тому твердження ДПІ щодо завищення підприємством валових витрат на загальну суму 1.578. 895,00 грн. є необгрунтованим. Помилковою є і позиція податкового органу щодо заниження підприємством податку на прибуток за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р. у сумі 394. 725,00 грн. Також, позивачем належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, факт отримання яких зафіксовано було підприємством у журналі отриманих податкових накладних.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова позовні вимоги ПАТ "Харківський завод Гідропривід" не визнав.
У письмових запереченнях на позов вказав, що за висновками акту №188/23-304/00223214 від 17.02.2011р., ПАТ "Харківський завод Гідропривід" допущено порушення п.5.1., п.п. 5.2.1, п.5.2, 5.4.4, п.5.4, ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням змін та доповнень), а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 394.725 грн. та порушення пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (з урахуванням змін та доповнень), а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 541.625 грн. Відповідач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 01№188/23-304/00223214 від 17.02.2011р., є обґрунтованими, а оскаржені податкові повідомлення - рішення від 04.03.2011р. № 0000342330 та № 0000352330 цілком правомірні.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник прокурора у судовому засіданні підтримав позицію податкового органу, також просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
За матеріалами справи, позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 00223214, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харків з 15.10.1993 року.
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
На підставі направлення від 28.12.2010 року № 860 та № 54 від 27.01.2011 року, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харків, фахівцями податкової інспекції з 30.12.2010 року по 10.02.2011 року була проведена планова виїзна перевірка позивача - Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", код ЄДРПОУ 00223214 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року.
Результати перевірки оформлені актом № 188/23-304/00223214 від 17.02.2011р.
04.03.2011 р. з посиланням на зазначений акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харків прийнято:
- податкове повідомлення - рішення № 0000342330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 493.406,25грн., у т.ч. основний платіж - 394.725 грн., штрафна санкція - 98.681,25 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000352330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 677.031,25 грн., у т.ч. основний платіж - 541.625 грн., штрафна санкція - 135.406,25 грн.
Не погодившись з наведеними вище рішеннями, позивач оскаржив їх в установленому порядку до ДПА в Харківській області та ДПА України.
Рішенням від 01.04.2011 року ДПА в Харківській області та рішенням від 13.04.2011 року ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, а оскарженні рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харків № 0000342330 та № 0000352330 - без змін.
Судовим розглядом встановлено, що фактичними підставами для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугували відображені в акті від №188/23-304/00223214 від 17.02.2011р. висновки суб'єкта владних повноважень про порушення Публічним акціонерним товариством "Харківський завод Гідропривід" вимог: п.5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, 5.4.4, п.5.4, ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень), у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток на загальну суму 394.725 грн., в т.ч. за 3 квартал 2008 року на суму 310000 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 19.646 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 20.899 грн., за 2 кварталі 2010 року на суму 22.356 грн. та за 3 квартал 2010 року на суму 21824 грн.; та пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (з урахуванням змін та доповнень), у зв'язку з чим було занижено податок на додану вартість на загальну суму 541.625 грн., в тому числі: у квітні 2008 року на суму 114.101 грн., у травні 2008 року на суму 36.023 грн., у червні 2008 року на суму 4.814 грн., у липні 2008 року на суму 2.436 грн., у серпні 2008 року на суму 43.079 грн., у вересні 2008 року на суму 10.508 грн., у грудні 2008 року на суму 3.626 грн., у лютому 2009 року на суму 3.196 грн., в травні 2009 року на суму 246.911 грн., у червні 2009 р. на суму 280 грн., у липні 2009 року на суму 5.403 грн., у серпні 2009 року на суму 2.047 грн., у вересні 2009 року на суму 29 грн., у листопаді 2009 року на суму 284 грн., у грудні 2009 року на суму 15.716 грн., у березні 2010 року на суму 16.719 грн., у травні 2010 року на суму 1.109 грн., у липні 2010 року на суму 17.885 грн., у вересні 2010 року на суму 17.459 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесені на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
За судженням відповідача, ПАТ "Харківський завод Гідропривід" було завищено валові витрати на загальну суму 1.578.895,00 грн., у зв'язку з неможливістю ДПІ встановити належність витрат на консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу до власної господарської діяльності підприємства.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ "Харківський завод Гідропривід" у перевіряємому періоді отримало від ПФ "Орнатус" на підставі договору від 01.01.2007 року № 115/10/08 консультаційні послуги, по яким сума витрат у розмірі 640.000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.
На підставі договору № 116/10/08 ВІД 01.01.2007 року, укладеного між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Пранк" , підприємство позивача отримало маркетингові послуги, по яким сума витрат у розмірі 200.000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.
Згідно договору № 39/06 від 08.12.2006 року, укладеному між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Тагіт", позивач отримав юридичні послуги, по яким сума витрат у розмірі 400.000, 00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.
Послуги по персоналу від ІП "Еолія", ПАТ "Харківський завод Гідропривід" отримав на підставі договору від 01.07.2009 року № 13/07/09, по яким сума витрат у розмірі 338.895, 00 грн. включена до складу валових витрат у 4 кварталі 2009 року, 1 кварталі 2010 року , 2 кварталі 2010 року 3 кварталі 2010 року.
Зв'язок понесених витрат, пов'язаних з використанням наданих підприємству консультаційних, маркетингових, юридичних послуг та послуг по персоналу, з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід» явно вбачається з умов укладених між підприємствами договорів про надання відповідних послуг зазначених вище, які були предметом дослідження під час перевірки перевіряючих, про що свідчить як зміст самого акту перевірки так і Додаток № 4 до акту.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Для отримання доходу від здійснення господарської діяльності, підприємство має здійснити певні витрати, які у відповідності з приписами п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться до складу валових витрат. Зазначені пункти Закону не визначають ні складу валових витрат, ні обмежень щодо їх формування, а лише розшифровують термін «валові витрати виробництва і звернення».
Пунктом 5.1. ст. 5 наведеного вище Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума - будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються): платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В п. 5.2 статті 5 цього ж Закону наведений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) ирпЕигом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем (робіт, послуг).
Витрати на оплату наданих підприємству послуг, підприємство відносило до складу валових витрат, керуючись нормою п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених п. 5.3 - 5.8 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).
З наявних у справі документів вбачається, що консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу надавалися підприємству на підставі договорів, а саме: №115/10/08 від 01.01.2007 року про надання консультаційних послуг, №116/10/08 від 01.07.2008 року про надання послуг по рекламі та маркетинговому дослідженню ринку товарів, №13/70/09 від 01.07.2009 року про надання послуг, №39/06 від 08.12.2006 року про надання юридичних послуг, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.
Як випливає з матеріалів справи, всі документи, що фіксують правовідносини підприємства з контрагентами в рамках зазначених вище договорів, були надані перевіряючим у повному обсязі.
Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на перелічені правочини, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Обставини понесення позивачем витрат за переліченими договорами податковим органом визнані та підтверджені матеріалами справи. В ході перевірки ПАТ «Харківський завод Гідропривід» посадові особи ДПІ не встановили будь-яких фактів використання зазначених послуг у «невиробничій» сфері та не навели жодних зауважень щодо форми складених актів наданих послуг по укладеним договорам.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило зв'язок з господарською діяльністю підприємства-понесених витрат за наданими консультаційними, маркетинговими, юридичними послугами та послугами по персоналу.
Крім того, листами від 07.02.2011р. вих. № 10, від 10.02.2011р. вих. № 13, від 15.02.2011р. вих.№19 підприємством були надані відповіді на запит перевіряючих (від 02.02.2011р. №59910/23-310) щодо зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід».
В акті перевірки (арк. 11 акту) вказано, що інформаційні послуги, отримані ПАТ «Харківський завод Гідропривід» від ПФ «Орнатус» стосувалися тільки зовнішньоекономічної діяльності підприємства, досвід по якій, як зазначають перевіряючи, у підприємства вже був відповідно до інформації з попереднього акту перевірки (від 16.10.2008 року №1861/23-304/00223214), і тому отримувати такі послуги знову підприємство не мало необхідності. Проте, з відповіді підприємства від 10.02.2011р. вих. №13 вбачається, що в рамках укладеного договору від 01.01.2007р. № 115/10/08 надавалися послуги не тільки з допомоги ведення облікових регістрів та питань документообігу по зовнішньоекономічної діяльності, а також надавалась допомога і по застосуванню іноземного законодавства відносно нарахування та сплати податків, прав та обов'язків платників податків при митному оформленні товарів. А тому необхідність у отриманні ПАТ «Харківський завод Гідропривід» таких послуг від ПФ «Орнатус» позивач обґрунтовує необхідністю підтримання інформації в актуальному стані у зв'язку з постійним внесенням змін у діюче правове поле.
З приводу тверджень ДПІ щодо не надання ПАТ «Харківський завод Гідропривід» пояснень стосовно отримання маркетингових послуг від ТОВ фірми «Пранк», слід зазначити, що по-перше, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час здійснення перевірки) взагалі не передбачено необхідності доведення платником податків безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Пункт 5.10 ст.5 Закону визначає, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, окрім тих, що вказані в цьому Законі, не вирішується; а по-друге, листом № 19 від 15.02.2011р., тобто до спливу терміну оформлення акта перевірки (до 17.02.2011р.) підприємство на адресу ДПІ надало пояснення, відповідно до яких необхідність отримання наведених послуг була обумовлена рішенням управлінського персоналу підприємства щодо освоєння нових географічних областей та створення нових комерційних зв'язків для збільшення продажу продукції, що випускається.
Так, згідно пояснень позивача, для створення умов найбільш ефективних продажів підприємству необхідно було спочатку набути відповідну інформацію, а потім впровадити здійснення відповідних програм по маркетингу, в які входять багаточисельні заходи, які вимагають значного часу, а так само залучення додаткових матеріальних і трудових ресурсів. Виходячи зі звіту, отриманого за результатами виконаних послуг Виконавцем були проведені такі види робіт, як аналіз джерел інформації в мережі Інтернет, пресі, спеціалізованих виданнях, участь в профільних виставках, конференціях та інших галузевих заходах, які направлені на обмін інформацією і комерційними зв'язками, організація презентацій продукції, що випускається, аналіз конкурентної середи та інші. Для участі у Виставках, а також проведення презентацій Виконавець узяв на себе виробництво і поширення презентаційних і інформаційних матеріалів, буклетів, електронних презентацій, тощо. У вартість маркетингових послуг були включені: оплата витрат на відрядження: проїзд, добові, оплата виробництва витратних презентаційних, інформаційних і витратних матеріалів, оплата оренди технічного устаткування для проведення презентацій, оплата вартості участі в галузевих заходах: виставках, конференціях, симпозіумах. Після здійснення всіх необхідних дій був підписаний Акт виконаних робіт.
Завдяки отриманим результатам маркетингових досліджень, підприємство зайняло лідуюче місце на ринку збуту відповідного виду продукції, що підтверджує доцільність та економічну ефективність понесених витрат та свідчить про їх зв'язок з власною господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід». Наведене додатково підтверджується тим фактом, що дохід підприємства по відношенню до показників попереднього періоду збільшився на 61% і склав 4.935,3 тис. грн., що, вплинуло на темпи розвитку підприємства.
Таким чином, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило зв'язок з власною господарською діяльністю понесених витрат за укладеними договорами про надання відповідних послуг, а тому твердження ДПІ щодо завищення підприємством валових витрат на загальну суму 1.578.895,00 грн. суд вважає необґрунтованим.
З наведеного також вбачається, що позиція ДПІ, викладена в акті перевірки, щодо заниження підприємством ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податку на прибуток за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р. у сумі 394.725,00 грн. є помилковою та спростовується зібраними по справі доказами.
Стосовно твердження відповідача щодо завищення ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податкового кредиту на загальну суму 541.625,19 грн. у зв'язку з порушенням вимог п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючий у перевіряючому періоді), суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку має безумовне право відносити до складу податкового кредиту по ПДВ суми будь-яких витрат, направлених на ведення господарської діяльності звітного періоду за наявності належним чином оформленої контрагентом податкової накладної.
Відповідно до абз.1 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного вище Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками товарів в Законі не передбачено.
В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що у період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р. ПАТ - Харківський завод Гідропривід» (арк. 23-24 Акта перевірки) були придбані деталі та запчастини, продукти харчування, товари народного вжитку, папір для офісної техніки, послуги консультаційні, маркетингові, юридичні та послуги по персоналу.
Фактів того, що наведені на стор. 24 Акту перевірки підприємства не є належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, відповідачем не вказано. Виписані ними податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97г. N 165, підписані особою, яка їх оформила та скріплені печаткою.
Суми податку на додану вартість по таким податковим накладним були включені ПАТ Харківський завод Гідропривід» до складу податкового кредиту відповідного періоду, належним чином відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.
Крім того, у ході перевірки перевіряючими досліджувалися відповідні податкові накладні, про що зазначено на арк. 10, 24-28 Акту перевірки, будь-яких сумнівів щодо їх оформлення перевіряючими вказано не було.
Таким чином, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином підтвердило правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 225.846,25 грн.
Стосовно висновків ДПІ, викладених в акті перевірки щодо порушень підприємством позивача приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону суд зазначає, що згідно п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
При цьому, подання заяви зі скаргою є правом платника податку, а не обов'язком, що також зазначено ДПА України в листі від 08.09.2009 р. за № 4038/Г/16- 1514-01.
Факт отримання податкових накладних фіксувався на підприємстві у «журналі отриманих податкових накладних», який був наданий перевіряючим у день його витребування.
Таким чином, ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, факт отримання яких зафіксовано було підприємством у журналі отриманих податкових накладних.
Твердження податкового органу стосовно завищення підприємством податкового кредиту на суму 315.778,94 грн., у зв'язку з придбанням послуг, що не пов'язані (на думку ДПІ) з господарською діяльністю ПАТ «Харківський завод Гідропривід» суд вважає також необґрунтованими, оскільки ПАТ «Харківський завод Гідропривід» належним чином було підтверджено зв'язок з господарською діяльністю наданих підприємству послуг, а також правомірність віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. При наведених обставинах, помилковою є і позиція ДПІ стосовно завищення ПАТ «Харківський завод Гідропривід» податкового кредиту на загальну суму 541.625,19 грн. та висновки в Акті перевірки у розділі 3.2.3 щодо заниження суми податку на додану вартість у розмірі 541.625,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірних актів і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.
Оскільки судом встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, то поданий позов належить задовольнити.
Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд
Адміністративний позов Публічно акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Ленінського району м. Харкова від 04.03.2011р. № 0000342330 та № 0000352330.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 9 вересня 2011 року.
Суддя Панченко О.В.