Справа № 2а/1570/3327/2011
17 жовтня 2011 року м.Одеса
о 11год. 55хв.
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
при секретарі Гурченковій Г.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ДІ з контролю за цінами в Одеській області ОСОБА_1 -за довіреністю №11-43 від 10.01.2011р., ОСОБА_2 - за довіреністю №13-3317 від 29.09.2011р.
Від відповідача: Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті до суду не з'явився, не зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у загальному розмірі 208157,19грн., -
До суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, в якому позивач просить суд стягнути з Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у загальному розмірі 208157,19грн., з яких 69385,73грн. -сума одержаної виручки згідно акту перевірки та 138771,46грн. -штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті заборгованості по сплаті економічних санкцій у загальній сумі 208157,19грн., визначених рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №727 від 14.12.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідач -Южненська портова санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті з позовними вимогами не погоджується з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№20761/2011 від 20.06.2011р.). наголошуючи, зокрема, на тому, що позивачем - Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області пропущено законодавчо визначений процесуальний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. На думку відповідача, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області, відповідно до положень пунктів 6-9 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не наділена повноваженнями щодо застосування санкцій у вигляді стягнення донарахованої суми податку або іншого платежу, стягнення до бюджетів суми податків, недоїмки, штрафів та інше. Також, відповідач наголошує на тому, що позивач у позові просить суд стягнути 20-ти відсоткову націнку до вартості послуг, тобто податку на додану вартість, який позивач уже сплатив до бюджету.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 20.11.2006р. по 24.11.2006р. на підставі посвідчення, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області від 28.09.2004р. №720, головним державним інспектором Лопуховим Д.М., була проведена перевірка щодо дотримання порядку формування й застосування тарифів на санітарно-епідеміологічні послуги, які надаються Южненською портовою санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті.
За наслідками зазначеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області був складений акт №000998 від 24.11.2006р., в якому встановлено, що Южненська портова санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті в період з 01.10.2005р. по 11.05.2006р. при застосуванні тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що надаються та виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», нараховувала непередбачену законодавством націнку у розмірі 20-ти відсотків до вартості послуг, у результаті чого необґрунтовано отримано 62046,00грн. Також в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. №662 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 та від 17.08.2003р. №1351»Южненська портова санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті в період з 12.05.2006р. по 10.07.2006р. застосувала завищені тарифи, зокрема, у розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003р. №1351, у зв'язку з чим зайво отримано грошових коштів за надані роботи та послуги у сумі 7339,73грн.
На підставі означеного акта перевірки №000998 від 24.11.2006р. Інспекцією прийнято рішення №727 від 14.12.2006р. про вилучення у Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті необґрунтовано одержаної виручки у сумі 69385,73грн. та штрафу у двократному розмірі в сумі 138771,46грн. за порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 та від 11.05.2006р. №662, а саме завищення тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
При цьому, судом встановлено, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2011р., касаціну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задоволено, Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009р. скасовано, Постанову Господарського суду Одеської області від 27.03.2007р. залишено без змін, якою у задоволенні позову Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення №727 від 14.12.2006р., відмовлено повністю., з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»та «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 на Інспекцію покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Таким чином, Державній інспекції з контролю за цінами в Одеській області надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.
Частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного державного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. В позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Законом України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 затверджено Перелік робіт та послугу сфері забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, які виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Так, Постановою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007р. встановлено, що у вищеозначеній постанові, податок на додану вартість у розмірі 20% окремим рядком понад тариф не виділено. Тобто, зазначений податок включено до складу тарифів. Тариф визначався з урахуванням податку на додану вартість.
Порядком ціноутворення, що діє, передбачено, що регульовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що договірна (контрактна) вартість товарів (робіт, послуг) визначається за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), які включаються в ціну товарів (робіт, послуг), згідно із законами України з питань оподаткування.
До складу договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг) включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику безпосередньо покупцем, або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Так, в межах судового розгляду справи №2-а-6/47-07-742А Господарським судом Одеської області з'ясовано, що Южненською портовою СЕС безпідставно було збільшено вартість послуг на 20%. Тому, вилучення одержаної виручки та стягнення штрафних санкцій з Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті, розрахованих з суми надмірно одержаної виручки є обґрунтованим, а також те, що спірним рішенням до СЕС застосовані фінансові санкції за одержання плати за послуги, які мали надаватися безкоштовно.
Відтак, Постановою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007р., залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2011р., повністю з'ясовано фактичні обставини по суті спору, та надана їх відповідна правова оцінка, зокрема, встановлено правомірність та законність винесення Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області рішення №727 від 14.12.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Згідно з приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. № 2453-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у загальному розмірі 208157,19грн., з яких 69385,73грн. -сума одержаної виручки згідно акту перевірки та 138771,46грн. -штраф, з вищенаведених підстав.
Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у загальному розмірі 208157,19грн., задовольнити.
2. Стягнути з Южненської портової санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті (65481, Одеська область, м.Южне, Морський торгівельний порт, СЕС порту, код ЄДРПОУ 22492437) до Державного бюджету України:
- код 21081100 на р/р 31110106700021 ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23214761 суму додаткової виручку у розмірі 69385(шістдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн.73коп.
- код 21081100 на р/р 31110106700021 ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23214761 штраф у розмірі 138771(сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн.46коп.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 24 жовтня 2011 року.
Суддя Харченко Ю.В.