Справа № 22-ц-1440/2011
Категорія 37
Головуючий у 1 інстанції Токарук В.І.
Суддя-доповідач Пнівчук О.В.
29 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Соколовського В.М., Шишка А.І.
секретаря Кіндрата В.П.
з участю апелянта ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Верховинської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду від 19 квітня 2011 року,-
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Верховинської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що у зв»язку з смертю його матері, відкрилась спадщина, яка складалась із житлового будинку і господарських споруд, та приватизованої земельної ділянки АДРЕСА_1. Згідно заповіту Ѕ частину житлового будинку та господарської споруди матір заповіла йому, ОСОБА_3, а другу половину будинку в рівних долях заповіла брату та сестрі.
У встановленому законом порядку після смерті матері, ні він, ні його брат з сестрою у відповідності до діючого законодавства спадщину не прийняли.
Позивач, посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, так як проживав в іншому населеному пункті, просив суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Верховинського районного суду від 19 квітня 2011 року позов _______________________________________________________________________ Справа № 22-ц-1440/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Токарук В.І.
Категорія 37 Доповідач Пнівчук О.В.
ОСОБА_3 задоволено.
Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_5
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не повністю досліджені та встановлені обставини, які мають істотне значення для справи.
Суд не залучив її до участі в справі, що позбавило її можливості подати докази прийняття спадщини. Як зазначає апелянт, після смерті її матері ОСОБА_5 в 2006 році все майно успадкувала вона, тому на спадковий будинок має законне право.
Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, позивач ОСОБА_3 заперечив вимоги апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 Після її смерті відкрилася спадщина яка складалася із житлового будинку, господарських споруд та приватизованої земельної ділянки площею 0,85 га, що АДРЕСА_1.
Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Верховинської державної нотаріальної контори 17 лютого 1990 року, ОСОБА_5 Ѕ частину належного їй житлового будинку заповіла сину позивачу - ОСОБА_3, а іншу Ѕ частину житлового будинку заповіла дочці ОСОБА_5 та сину ОСОБА_5 в рівних долях. Син ОСОБА_5 помер за життя спадкодавця, а дочка ОСОБА_5 в 2006 році. Про існування зазначеного заповіту позивач дізнався в 2010 році.
Станом на час смерті із спадкодавцем ОСОБА_5 ніхто не проживав, згідно відповіді державного нотаріуса від 06.04.2011 року (а.с.18) спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до Верховинської державної нотаріальної контори не зверталися.
Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_3 проживав та працював за межами Верховинського району, про заповіт дізнався в 2010 році, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно зазначив про пропуск позивачем строку для прийняття спадщини з поважних причин та обґрунтовано задовольнив його позов про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Посилання апелянта ОСОБА_2 про те, що суд не залучив її до участі в справі, що позбавило її можливості подати докази прийняття спадщини не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції не вирішувалось питання про визнання за позивачем права на спадкове майно, а тільки щодо визначення йому строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Апелянт ОСОБА_2, вважаючи, що після смерті матері ОСОБА_5 в 2006 році (яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 в 1997 році, фактично вступивши в управління спадковим майном) вона успадкувала право на житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_5, разом з тим, не позбавлена права у встановленому законом порядку ставити питання про визнання за нею права на спадкове майно.
Колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено прав апелянта ОСОБА_2 на спірне спадкове майно, а тому підстав для його скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Верховинського районного суду від 19 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Соколовський В.М.
Шишко А.І.