"20" жовтня 2011 р.Справа № 17/64/5022-1211/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за первісним позовом Управління Держкомзему у Гусятинському районі, смт. Гусятин Тернопільської області
до відповідача: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль
про скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 червня 2011 року у справі № 492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та розпорядження від 27.04.2011 року "Про початок розгляду справи"
та за зустрічним позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль
до відповідача - Управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, смт. Гусятин Тернопільської області
про стягнення 2000 грн. штрафу та 300 грн. нарахованої пені за період з 23.08.2011 р. по 01.09.2011р. в дохід Державного бюджету України
Представник від:
Позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1643/02 від 13.09.2011р.;
ОСОБА_2, провідний спеціаліст відділу правової роботи та із звернення громадян, довіреність №1745/02 від 04.10.2011р.;
Відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, начальник загального відділу, довіреність № 384 від 04.02.2011р.;
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, смт. Гусятин Тернопільської області, звернулося 31.08.2011р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль, в якому просило суд визнати неправомірним та скасувати рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 червня 2011 року у справі № 492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та розпорядження від 27.04.2011 року "Про початок розгляду справи" як таких, що не відповідають чинному законодавству.
Позов обґрунтовується копією акту перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції № 7 від 22.04.2011 року; запереченням до акту перевірки № 7 від 22.04.2011 року з додатками; копією рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення АМК від 15 червня 2011 року у справі № 492-ЗМС; копією листа-звернення № 1011/02 від 02.06.2011 р.; Положенням про Управління Держкомзему у Гусятинському районі в новій редакції; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 02.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.09.2011р. Крім того, вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати нарахування пені.
15.09.2011р. відповідачем за первісним позовом подано до суду в порядку ст. 60 ГПК України зустрічну позовну заяву до Управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, смт. Гусятин Тернопільської області, про стягнення 2000 грн. штрафу та 300 грн. нарахованої пені за період з 23.08.2011 р. по 01.09.2011 р. (10 дн.) в дохід Державного бюджету України. Обґрунтовуючи зустрічний позов, посилається на приписи ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 12, 60 ГПК України та спірне рішення АМК № 492-ЗМС від 15.06.2011 року.
Вказана зустрічна позовна заява прийнята господарським судом до спільного розгляду з первісним позовом, як така, що подана до початку розгляду справи по сутіз дотриманням вимог ст. 54 та ст. 60 ГПК України та відповідає правам сторони, передбачених ст. 22 ГПК України.
Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 04.10.2011р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15-30 год. 20.10.2011р. у зв'язку з необхідністю подання сторонами доказів, спрямованих на з'ясування всіх обставин даної справи.
Представники позивача за первісним позовом в судових засіданнях позовні вимоги про скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 червня 2011 року у справі № 492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та розпорядження від 27.04.2011 року "Про початок розгляду справи" підтримали повністю, зазначивши згідно наданих в судовому засіданні 20.10.2011р. письмових пояснень, що в силу приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Господарського кодексу України Управління не може вважатися суб'єктом господарювання, оскільки не здійснює господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, відтак, не може вважатися суб'єктом конкурентних відносин та, відповідно, нести передбачену Законом відповідальність за правопорушення конкурентного законодавства у вигляді штрафу.
Відповідач за первісним позовом в судових засіданнях та згідно відзиву на позов вважає позов безпідставним по причині пропуску позивачем двомісячного строку, передбаченого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на оскарження рішення АМК в судовому порядку, який є присічним і відновленню не підлягає. При цьому відповідач посилається, зокрема, на п. 20 Рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/247 від 29.10.2008 р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-8/741 від 21.08.2007 р., п. 34 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 29.09.2009 р., судову практику у справі № 21/518-20/98 від 14.10.2008р. Просить в позові відмовити.
Позивач за первісним позовом надав заперечення на зустрічний позов №1747/02 від 04.10.2011р. про стягнення 2000 грн. штрафу та 300 грн. пені в дохід Державного бюджету України з підстав незаконності рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 червня 2011 року у справі № 492-ЗМС та стверджує що Управління звернулося до господарського суду в межах двохмісячного строку з позовом про скасування рішення АМК, оскільки вперше позовну заяву №1549/02 від 15.08.2011р. подано 16.08.2011р., утім, повернуто господарським судом без розгляду згідно ухвали №02-2/17/5022-386/2011 від 22.08.2011р.
На думку позивача, подання позову в межах двохмісячного строку на оскарження рішення Відділення свідчить про відсутність підстав вважати, що Управлінням строк на звернення до господарського суду у разі повторного звернення з аналогічним позовом поза межами двохмісячного строку пропущено, незважаючи на повернення первісної позовної заяви без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив, що первісний позов до задоволення не підлягає, при цьому суд враховує таке.
Як свідчать матеріали справи, в період з 07.04.2011р. по 29.04.2011р. працівниками Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України проводилась планова перевірка на предмет дотримання Управлінням Держкомзему у Гусятинському районі вимог законодавства про захист економічної конкуренції за період 2010р. та І квартал 2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 22 квітня 2011р.
В акті перевірки від 22.04.2011р. встановлено порушення Управлінням Держкомзему у Гусятинському районі вимог конкурентного законодавства у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що полягають у наданні платних консультацій при видачі громадянам кожного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та призводять до нав'язування споживачам послуги, яка не замовлялася ними та, як наслідок, ущемлення їх інтересів.
15 червня 2011 року адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення за № 32 по справі № 492-ЗМС, згідно якого:
- визнано дії Управління Держкомзему у Гусятинському районі щодо надання платних послуг, які не замовлялися замовником, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючи) становищем на ринку, які призвели до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку;
- визнано, що Управління Держкомзему у Гусятинському районі займає монопольне (домінуюче) становище на ринку платних послуг, які надаються державними органами земельних ресурсів в адміністративних межах Гусятинського району Тернопільської області протягом 2010р. та І кварталу 2011р. з часткою 100%.
Даним рішенням на Управління Держкомзему у Гусятинському районі накладено штраф у розмірі 2 000 грн. відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції". Штраф підлягав сплаті у двохмісячний строк з дня отримання рішення (20.08.2011 р.).
Рішення мотивовано наступним:
Надходження коштів за надані Управлінням по кожному окремому виду наданих послуг за 2010 р. становили 8169 од наданих послуг на суму 65450 грн. та І кв. 2011 року 3179 наданих послуг на суму 25356 грн.
За приписами ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи державної влади, органи місцевого господарювання, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, в даному випадку -діяльності з реалізації товару як послуги (в розумінні Закону) Управління в частині надання платних послуг Управління є суб"єктом господарювання.
При проведенні дослідження умов вступу на ринок потенційних конкурентів встановлено основний бар"єр вступу на ринок, що полягає у здійсненні даних послуг лише відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до нормативно-правових актів, а відтак згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції, Управління займало монопольне (домінуюче) становище на ринку платних послуг, які надаються державними органами земельних ресурсів в територіальних межах Гусятинського району Тернопільської області протягом 2010р. та І кварталу 2011р. з часткою 100%.
Судом встановлено, що згідно з п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року Управління надає споживачам послугу "Консультацію з питань грошової оцінки". Вартість послуги і довідок включає: вартість приймання та реєстрації заявки; вартість визначення обсягу роботи; ; підбір планово-картографічного матеріалу; складання довідки та її роздрукування. При цьому листом від 19.04.2011 р. № 700/02 Управління зазначило, що у вартість консультацій також входить надання пояснень різних складових факторів, як-от: визначення вартості земельної ділянки на визначену дату при передачі земельної ділянки у власність, у спадщину, при купівлі-продажі, визначення ставок земельного податку, орендної плати.
Таким чином, вартість послуги надання консультацій, що визначена Порядком не передбачає виконання робіт, зазначених у листі Управлінням.
Територіальним відділенням АМК здійснено вибіркову перевірку актів наданих послуг споживачам з питань видачі витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, зокрема громадянам Кильба Л.Г., Антонюк І.Р., Стус П.М., Заплітний С.І., які подавали одну заяву, проте Управлінням надавалося дві і більше консультацій та відповідно стягувалася плата за ту кількість консультацій, скільки було надано Витягів, хоча споживачі звертались з однією заявою на надання однієї консультації.
Отже, наведене свідчить, що Управлінням вчинялися дії по наданню платних послуг, які не замовлялися споживачем, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а саме п. 2 ст.50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Наведене підтверджується матеріалами справи, а тому спірне рішення відповідача за первісним позовом суд визнає правомірним.
Також судом критично оцінюються твердження позивача з приводу того, що Управління є органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, котре не наділено господарською компетенцією, а тому не є суб"єктом господарювання, та, відповідно не займає монопольного становища на ринку платних послуг, а надходження від надання платних послуг є надходженнями в бюджет, що обліковуються на спеціальному рахунку з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що також не заперечується Управлінням, останнім надаються послуги, зокрема консультаційні на платній основі.
Становище Управління визначалося органом АМК відповідно до відповідно до вимог статті 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” та розробленої на його виконання затвердженої розпорядженням Комітету від 5 березня 2002 року № 49-р Методики, яка встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг. Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати :
- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме: суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;
- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;
- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);
- визначення товарних меж ринку;
- визначення територіальних (географічних) меж ринку;
- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;
- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;
- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;
- складання переліку продавців (постачальників, виробників),покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
Дані складові були досліджені при прийнятті спірного рішення.
Платні консультації, що стосуються земельних питань відповідно до нормативно-правових актів надаються виключно органами, що в силу їх компетенції володіють спеціальними знаннями в даній сфері правовідносин, а тому будь-які інші органи, в тому числі приватні, державні нотаріуси в межах Гусятинського району не можуть їх надавати.
Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єктом господарювання - є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.
При цьому, суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.
Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Товаром є- будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).
Враховуючи, що Управлінням здійснювалася діяльність з реалізації товару як послуги, то виходячи з аналізу статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції, слід дійти висновку, що Управління Держкомзему у Гусятинському районі є суб"єктом господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України № 32 по справі № 492-ЗМС від 15.06.2011 р. було направлено на адресу позивача за первісним позовом 16.06.2011р. рекомендованим листом, та отримане останнім 20.06.2011 року, про що свідчить долучена відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначено у статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути відновлено.
16.08.2011р. Управління Держкомзему в Гусятинському районі звернулося до господарського суду з позовною заявою №1549/02 від 15.08.2011р. (вх. № 1326 (н)) про визнання неправомірним та скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011р. у справі №492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та розпорядження від 27.04.2011р. №23 "Про початок розгляду справи".
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.08.2011р. №02-2/17/5022-386/2011, позовна заява була повернута Управлінню без розгляду, на підставі п.п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повторне звернення з позовною заявою, після усунення допущеного порушення, здійснюється в загальному порядку.
Усунувши недоліки, вказані в ухвалі №02-2/17/5022-386/2011 від 22.08.2011р. Управління Держкомзему у Гусятинському районі, смт. Гусятин Тернопільської області, 31.08.2011р. повторно звернулося з позовною заявою до господарського суду Тернопільської області з даним позовом, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Тернопільської області про отримання наручно позовної заяви №1549/02 (вх. №1422 (н)) на першому аркуші позовної заяви №1549/02.
Як зазначалося вище, рішення № 32 по справі № 492-ЗМС від 15.06.2011р. отримано Управлінням Держкомзему у Гусятинському районі 20.06.2011р., відтак, двомісячний строк на його оскарження спливав 20.08.2011р., у зв'язку з чим, з урахуванням наведених законодавчих приписів та з'ясованих обставин справи господарський суд дійшов висновку про те, що позов у даній справі подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", який є присічним і не підлягає відновленню.
Крім того, п. 20 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. N 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" визначено, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910, в підпункті 6.2.4 пункту 6 чинної редакції Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", та постановах Вищого господарського суду України №6/133-НМ від 12.04.2011р., №10/259/08-5/31/09 від 16.03.2010р., №5020-1/001 від 20.07.2010р.
З огляду на наведене, беручи до уваги, що позивач звернувся з позовом у даній справі поза межами двомісячного присічного строку на оскарження рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.
Посилання позивача на те, що ним позовна заява про визнання неправомірним та скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011р. у справі №492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та розпорядження від 27.04.2011р. №23 "Про початок розгляду справи" подана вперше з дотримання строку на його оскарження, у зв'язку з чим слід вважати, що Управління скористалося своїм правом на звернення до господарського суду з відповідним позовом не можуть братися судом до уваги, оскільки приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачають можливості переривання строку на оскарження рішення відповідача за первісним позовом, встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Недотримання Управлінням Держкомзему у Гусятинському районі, смт. Гусятин Тернопільської області, під час звернення 16.08.2011р. до господарського суду з позовною заявою, вимог статті 54 ГПК України та повернення в зв'язку з цим такої позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу визначеного статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двохмісячного строку оскарження рішення органу АМК України.
Даючи правову оцінку позовним вимогам позивача за первісним позовом про скасування розпорядження адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.04.2011 року "Про початок розгляду справи", господарський суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Частиною першою статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Разом з тим, оцінка правомірності дій Управління щодо порушення конкурентного законодавства на стадії прийняття Розпорядження (про початок розгляду справи) не здійснюється, враховуючи предмет дослідження та порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначений статтями 35 - 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У пункті 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено: "Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову".
Позивачем за первісним позовом не надано, а судом не здобуто доказів, які б свідчили про прийняття Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України Розпорядження від 27.04.2011 року "Про початок розгляду справи" з порушенням чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції чи прав та охоронюваних законом інтересів Управління Держкомзему у Гусятинському районі у зв'язку з прийняттям Розпорядження.
Саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного комітету України відповідної справи не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, та останнім не зазначено, в чому конкретно вбачається таке порушення. Якщо за результатами розгляду справи не доведено вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначений розгляд підлягає закриттю (стаття 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції") і не тягне відповідних правових наслідків.
Розглядаючи зустрічний позов, господарський суд враховує таке.
Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Законом України “Про захист економічної конкуренції” встановлено правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно п.2 ч.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку та накладення штрафу.
Рішенням Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення за № 32 по справі № 492-ЗМС визнано дії Управління Держкомзему у Гусятинському районі щодо надання платних послуг, які не замовлялися замовником, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючи) становищем на ринку, які призвели до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку; визнано, що Управління Держкомзему у Гусятинському районі займає монопольне (домінуюче) становище на ринку платних послуг, які надаються державними органами земельних ресурсів в адміністративних межах Гусятинського району Тернопільської області протягом 2010р. та І кварталу 2011р. з часткою 100%; відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" на Управління Держкомзему у Гусятинському районі накладено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 2 000 грн.
Стаття 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання юридичних осіб за порушення, передбачені зокрема пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
В силу ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Однак відповідач, всупереч вимог діючого законодавства, ні в двохмісячний строк - до 20.08.2011р., ані станом на день розгляду справи штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не сплатив, чим порушив вимоги ч.2 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
За даних обставин у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги про стягнення 2000 грн. штрафу в дохід Державного бюджету України підлягають до задоволення, як належним чином підтверджені, незаперечені відповідачем у справі та є такими, що ґрунтуються на нормах діючого законодавства, рішенні адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.06.2011р. у справі №492-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", що є чинним.
Разом з тим, згідно ч.5 ст.56 Закону №2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Як слідує з зустрічної позовної заяви, Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить стягнути пеню, нараховану за 10 днів прострочення, тобто за період з 23.08.2011р. по 01.09.2011р. включно (день, що передує зверненню Управління до господарського суду з даним позовом), що становить 300,00 грн.
Згідно з ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, суд вважає вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві щодо стягнення з Управління Держкомзему у Гусятинському районі, смт. Гусятин Тернопільської області, 2000,00 грн. штрафу та 300,00 грн. нарахованої пені обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати по розгляду первісного позову покладаються на позивача у справі за первісним позовом.
Крім того, судові витрати по розгляду зустрічного позову стягуються з відповідача за зустрічним позовом в дохід Державного бюджету, оскільки позивач за зустрічним позовом згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати судових витрат звільнений.
У судовому засіданні 20.10.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 7 Закону України «Про судоустрій України та статус суддів», Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України „Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 811, 82, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
Вирішив:
1. В задоволенні первісних позовних вимог -відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Стягнути з Управління Держкомзему у Гусятинському районі, смт. Гусятин Тернопільської області, просп. Незалежності, 7, ідент. код 22605904:
- 2000,00 грн. штрафу та 300,00 грн. пені на рахунок Головного управління Держказначейства України у Тернопільській області р/р 31112106700116, МФО 838012, одержувач -Держбюджет Гусятинський район 21081100, ідент. код 23588131, код класифікації бюджету 21081100, символ звітності 106;
- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;
- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „26” жовтня 2011р. рішення, через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8495
Cуддя Н.О. Андрусик